ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЗОНА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-01 20:09:27
Переглядів сторінки твору 11107
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:03:53 ]
як закінчу свій, буду проситися до тебе в співавторки))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:05:54 ]
взагалі, як на мене - для поетес заміжжя виглядає чимось типу моветону. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:17:13 ]
ой, я бачу, що доведеться тобі всі свої секрети розказати... діти - ще не означає заміжня, незаміжня - ще не означає, що в неї нікого нема...
;))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:26:49 ]
щось ти мене геть заплутала(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:38:28 ]
не хотіла заплутати )) пробач.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:29:16 ]
Цікаво, Ярославе.
Вибачаюсь, що потупцювався біля вашого з Олею діалогу.
ІМХО "у втечі із зони." --- "перелазить у втечі зі зони" якось мені не сприймається.
А що коли "за колюччя зони"?...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:40:15 ]
Дякую за підтримку, Юрію!
а то я цей вірш оцінюю як свою досить цікаву знахідку. а крім вас ніхто практично (крім мабуть Олиної кількісної оцінки) його не оцінив.
можливо людям незручно втручатися в розмову на гілці)
і про зону. так, це місце мене довго мучило, поки якось не звикся з тепрішнім варіантом. дякую за вашу підказку)
обов"язково подумаю над нею)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 11:54:31 ]
Цікаві образи в'язня-Дня і Часу - серійного убивці.
Проте підтримую Юрія, "у втечі із зони" - не чітко. Чому не сказати просто:

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони.

В колючих дротах
багряниться кров'ю і т.д.

Наскільки чіткіше вимальовується вся картинка!

Або виберіть варіант Юрія - не помилитесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:13:44 ]
у варіанті Юрія - проблема з наголосом.
з вашого варіанту вірші і починався, але мені він не дуже подобався. я довго перебирав різні варіанти і чомусь схилився до цього.
Ще був варіант у "втечі за зону", щоб досягнути кращої рими. мабуть теперішній - це похідна від цього.
Хай тоді буде так, як ви радите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:36:56 ]
Авторський

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони
+--+--+--+-
-+-+--+--+-
Мій - Оксана Яблонська

День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає із зони
+--+--+--+-
+--+--+--+-

У вашому вірші збитий ритм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 21:35:55 ]
відсутність ненаголошеного складу я просто компенсую паузою. краще хай було б уже "начебто в"язень". бо коли губиться рима, яка наче сама напрошувалася, то для мене це виглядає злочином. це власне те, що я вам розказував про ті логічні потоки. там також все зав"язане на змістові і римах, і коли все начебто само собою складається в цілість, воно створює враження, що ти цю поезію не написав, а скажемо так "відкрив". тобто, її перед тобою хтось написав з рівня, хоча б на одиницю вищого від твого. просто, в мене ці відчуття від трохи іншого виду творчості. я дуже багато часу присвятив шахам. а там набагато менша інваріантність. і коли щось подібне я відчуваю тут - в одній з багатьох-багатьох мов, то це для мене й створює це відчуття "відкриття".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 21:45:24 ]
:) я теж захоплююся шахами, але на любительському рівні.
те, що ви описали, схоже на дежавю - відчуття вірша, чутого уже колись. та, коли його починаєш гуглити (шукати в інтернеті) і не знаходиш, то приходить розуміння, що цей вірш є саме тим віршем, який хочеш написати, в сенсі легким і зрозумілим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:16:50 ]
і чи не краще - Втікає?
як на ваш слух, коли порівняти ці 2 варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:00:34 ]
Як на мій слух достатньо "тікає" (це слово є в словнику, як і "втікає").

А В'Язень... ВТікає... ВКолючих... - буде забагато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:22:54 ]
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:19:32 ]
День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає за зону.

Цікавий погляд на причину багряного вечора - поранитись на колючому дроті, в наш час це так боизько і знайомо.. Недавно була в Луцьку, звернула увагу на цікавий знак "Школа" (для переходу) і позад нього одразу високий паркан із колючим дротом (от, так школа,-подумалося тоді)..
http://os1.i.ua/3/1/3114931_1a63c816.jpg

Але повернемося до вашого вірша. У третьому стовпчику бракує складів і це викликає дисонанс при прочитанні. Це свідомий вибір автора чи так склалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:23:36 ]
мм. і ще.
В колючих дротах
багряниться кров'ю
й невідворотньо
вмирає знову.

Оте "й" перед "невідворотньо" зайве, можна його забрати, навіть, якщо ви не користуєтеся розділовими знаками.
Далі у рядку "й невідворотньо / вмирає знову." на один склад менше від попереднього (з яким римується) "В колючих дротах / багряниться кров'ю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:31:37 ]
з тим "й" і складами мене влаштовує, більше того - це кращий варіант (як еа моє сприйняття) з того, що тут можливе. я довго над цим думав. а "за зону" - це ідеальний варіант, з цього я починав. але мене зупинило, що якось воно наче не звучить. логічніше ж - із зони. ще пораджуся з деким, і якщо мене з вами підтримають - залюбки поставлю - тікає за зону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:31:27 ]
1. Про кількість складів.
Існують певні правила, які не варто порушувати. Можна дозволити собі на них... не звертати уваги, якщо ви є митцем вищої категорії і пишете вірш такий, при прочитанні якого читач не помічає ніякого дискомфорту. Якщо ж, дискомфорт є, то його бажано (чит. треба) уникати.
Тобто, існує таке поняття, як розмір вірша. Є різноманітні розміри, про це детально отут.
2. Поки автор (початківець чи ні) не виправить свій вірш до логічно-зрозумілого варіанту, тобто за законами поетики, доти переважна більшість читачів, яка виставляє оцінки, не буде оцінювати. В даному випадку за нехтування правилами поетики ваш вірш можна оцінити низько, незалежно від того, що ви ставили перед собою високу мету донести до нас якусь сутність.
2. Я особисто віднедавна відмовилася від оцінювання моїх творів, тому, відповідно, не маю права оцінювати чужі твори. Але підказати можу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:33:49 ]
а про ті логічні зв"язки треба б якось через інші засоби зв"язку. мені самому було б цікаво усвідомити, наскільки я правий в своїх відчуттях.


1   2   3   Переглянути все