ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Наталія Кравченко
2024.03.02 14:18
Мені мама свої сльози передала, Ось так вилив, з глибини душі! Сльозами вона багато не забудить і не пробачить: За Забране життя ворогом, І за Брехливу історію За Зруйновані мрії, І за Знищені церкви Наскрізь проплаканими маминими сльозами не проб

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,

Світлана Пирогова
2024.03.02 07:46
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Соболь
2024.03.02 06:13
Ув іншім вимірі без воєн.
Там сонях сходить і росте,
і щастя сиплеться в долоні…
хоча я, звісно, не про те.

Тут у війни свої закони.
Як рясно пожинає смерть.
Кружляють над окопом дрони

Віктор Кучерук
2024.03.02 05:34
Ізнов розбилася посуда?..
Не переймайся сумно тим, -
Здавен так радість кличуть люди
І йде вона у їхній дім.
Переставай себе винити
І плакать гірко припини,
Адже на щастя посуд битий, -
Одвічно кажуть віщуни.

Ідан Мерол
2024.03.02 03:18
я не бачу себе в амальгамі розбитих дзеркал,
мої сни якнайкращий сценарій для Девіда Лінча.
в моїй пам'яті збій, а думки як бурхлива ріка
у потребі добути, принаймні, до першого січня.
як там далі ніхто не підкаже, хіба календар,
що безпрогра

Юрко Бужанин
2024.03.01 22:30
Сонце піднялося,
тане чоколяда...
У Маруськи мої
Скінчилась помада.

- Любчику, рятуй ня!
Що маю робити?
Не буду ж я з варгом

Ігор Шоха
2024.03.01 21:56
Сьогодні ще гуляю я
на березі крутому,
а уночі душа моя
цугикає додому.
І педалюю... уві сні
у неурочу пору
на двоколісному коні
верхи по косогору.

Юрій Лазірко
2024.03.01 20:21
я так собі гадаю
що ти є
ця впевненість
у день
таки грядущий
у непохитне
тремоло моє
в якому

Юрій Лазірко
2024.03.01 20:17
не складається
якось
братику
уціліти
наступному
авелю
у війни
своя математика

Володимир Ляшкевич
2024.03.01 14:48
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це четверта книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що стають вс

Юрій Гундарєв
2024.03.01 12:19
Зайвий день нам дає Касіян,
щоб зробити те, що не встигли…
Цілий день для надій і бажань,
молитов про загиблих…

Зайвий день нам дає Касіян,
щоби швидше просохли очі,
на загоєння болісних ран,

Володимир Каразуб
2024.03.01 10:28
По сірому мосту розлуки
Поволі їде катафалк.
Над ним гроза і небо чорне,
І чорний птах.
Ідуть за ним в плащах широких
Суворі постаті війни,
І в кожній краплі зливи туга
Узята від сльози.

Ольга Олеандра
2024.03.01 10:01
Подих стік у груди і в них завмер.
Гулко поміж колон викроковує тиша.
Чи ти щасливий там, де ти є тепер?
Якщо цікаво, я тепер щасливіша.

Я відпустила нарешті свої жалі.
Йти не хотіли, чіплялись за звичне лігво.
Як розкормила їх – велети чималі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 ***
Образ твору І вже тепер раптові перехожі.
І янголи втішаються не нами,
І летимо, розвіяні вітрами,
Кудись… Лише моя зрадлива осінь
Виводить пальцем на вітрині кожній
Сакральних слів забуті анаграми
І гострий профіль, так до болю схожий…

Контекст : Опій


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-06 09:48:54
Переглядів сторінки твору 3706
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.077 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.042 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:02:19 ]
Ці дві світлини - Альпачино і Твоя - як символи мужності і жіночності.
Чудове поєднання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 11:23:17 ]
:)

Дякую, Олександре, що завжди помічаєш у мені жіночність! - І так хочеться зачаровувати! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:57:41 ]
Ваш янгол надзвичайно мило усміхається і стільки випромінює світла, як Ваше славне ім'я... Безмежного щастя і небесного розкрилля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 12:51:28 ]
Дякую, Іване! Хай і з вами по життю буде завжди чисте, благодатне світло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 13:01:45 ]
Значить, не такі вже й раптові :) Красивий штрих у стосунках.
Оленко, може, краще для звучання "А ми тепер"?
І "янголи впиваються" - якось вампірично звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 15:35:33 ]
Тільки трапляється замерзле, чи запотіле вікно, рука сама мимоволі малює той профіль. Один і той же. Я й досі вгадую - хто він. Може і справді Аль Пачіно? :)

А якщо "впиваються" змінити на "втішаються"?

Щиро дякую. І радію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 16:54:58 ]
так, "втішаються" більш пасує ангелам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 14:11:56 ]
Естетична насолода від Твоїх віршів незмінна. Натхнення Тобі і сонячної Осені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 15:44:53 ]
Дуже й дуже приємно, Лесенько. А знаєш, це взаємно! :) Теж завжди тішуся твоєю творчістю.

Хай осінь щедро нам усім дарує щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 20:44:08 ]
Оті три крапки вкінці мають у собі такий потужний імпульс! Як на мене, рідкісний випадок. Це як болісне намагання пригадати... чи навпаки... забути. Чи те і те водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 10:56:21 ]
Ой, Любо, червонііііію! І чого б то? :)

Дякую, що тонко відчуваєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 05:49:46 ]
(чомусь нагадалася сцена із Убити Білла -1 тільки на склі тоді малював Хандзо, здається)

"моя зрадлива осінь" (с) любить чад
ледь-ледь замріяний в холодному етері
гарячий чай, і ром, і знову чай
& мафіни у вощенім папері....

сінематограф. сепія. печаль


С*