ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Балада про батькові книги.

Романові Цюп’яку.


Думки, пережовані пащами
шафи й полиці.
Слова, ще не мовлені
й сказані людям уже…
Романи і вірші –
скажені пухнасті лисиці
або солоденьке словесне
дражливе драже…

Він все це збирав,
вже колекція та чималенька.
Він скарб готував,
щоб віддати в дитячі світи.
І тиснуть форзаци
автографів
милі обценьки,
і дітям природно
з зібранням цим разом рости.

Спитали у батька:
як правильно треба вчинити,
скажіть-но, шановний,
щоб нам не проґавити час,
та вчасно до книги
повагу й любов
прищепити –
чи пізно не буде,
як піде дитя в перший клас?..

Він так поважав оте
педагогічне завзяття,
і скромно порадив:
“Прищеплюйте… ще до зачаття”!

29.06.2008.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 00:47:33
Переглядів сторінки твору 2576
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:45:13 ]
І дочка ви вдячна також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:44:42 ]
Ні, Володимире, це не про мого батька вірш, там же ніде про це не сказано. Якби я присвячувала вірш рідному батькові, то я б не називала його на ім'я та прізвище, ніби товариша. Я б просто написала "батькові"... А Роман Цюп'як - це батько своїх власних п'ятьох дітей. Одного з його синів я хрестила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 11:09:00 ]
Дуже вірно! Якщо майбутні батьки поважають Книгу, то й майбутні діти її поважатимуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:47:48 ]
Таю, на жаль, і це далеко не завжди діє, але все одно, треба старатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 16:38:38 ]
Вірш викликає шану до Вашого батька, до його мудрості... І хочеться Вам подякувати, Ларисо, за ці рядки, бо пригадала і свого татуся, який навчив мене читати ще далеко до шкільних літ, і прищепив любов до книги...
І все ж мушу зауважити, що відчула деякий дисонанс у самому розкритті теми (особливо у першій строфі). Як би це точніше висловити...
"Думки пережовані пащами",
"романи і вірші - скажені пухнасті лисиці",
"солоденьке словесне дражливе драже"...
Розумієте, у цьому переліку - зовсім не те, що справді варто прищеплювати... ще до зачаття. А я вірю і знаю, що не ці "зразки" домінували у колекції Вашого батька. Принаймні, здогадуюся - з наступних строф і з Вашої поезії загалом.
Вибачте... і ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:38:15 ]
Любо, чому Ви зрозуміли все буквально? Я - Павлівна, а Роман Цюп'як - не мій батько, там ніде не сказано, що він "мій". Це просто "батько" - своїх дітей. А мій кум. А загалом цей вірш - про всіх батьків, що люблять книгу. Усе оте перераховане на початку вірша - то для епатажу, аби привернути увагу читача. Знову ж таки, не хочу скочуватися до моралізаторства: вчити, що треба дітям читати... чи що не треба... навіщо, мовляв, дітям белетристика - з її "дражливим драже"? Це не моя справа - лізти у чужі інтереси. А в "колекції" моїх батьків ніякі книги не домінували взагалі. Я виросла у робітничій сім'ї, яка далека від літератури, або й просто читання. Мій батько вже покійний, я соромилась читати йому свої вірші, і ніколи цього не робила, ні в підлітковому віці, ні в дорослому.