ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Балада про батькові книги.

Романові Цюп’яку.


Думки, пережовані пащами
шафи й полиці.
Слова, ще не мовлені
й сказані людям уже…
Романи і вірші –
скажені пухнасті лисиці
або солоденьке словесне
дражливе драже…

Він все це збирав,
вже колекція та чималенька.
Він скарб готував,
щоб віддати в дитячі світи.
І тиснуть форзаци
автографів
милі обценьки,
і дітям природно
з зібранням цим разом рости.

Спитали у батька:
як правильно треба вчинити,
скажіть-но, шановний,
щоб нам не проґавити час,
та вчасно до книги
повагу й любов
прищепити –
чи пізно не буде,
як піде дитя в перший клас?..

Він так поважав оте
педагогічне завзяття,
і скромно порадив:
“Прищеплюйте… ще до зачаття”!

29.06.2008.










    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 00:47:33
Переглядів сторінки твору 2834
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:45:13 ]
І дочка ви вдячна також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:44:42 ]
Ні, Володимире, це не про мого батька вірш, там же ніде про це не сказано. Якби я присвячувала вірш рідному батькові, то я б не називала його на ім'я та прізвище, ніби товариша. Я б просто написала "батькові"... А Роман Цюп'як - це батько своїх власних п'ятьох дітей. Одного з його синів я хрестила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 11:09:00 ]
Дуже вірно! Якщо майбутні батьки поважають Книгу, то й майбутні діти її поважатимуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:47:48 ]
Таю, на жаль, і це далеко не завжди діє, але все одно, треба старатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 16:38:38 ]
Вірш викликає шану до Вашого батька, до його мудрості... І хочеться Вам подякувати, Ларисо, за ці рядки, бо пригадала і свого татуся, який навчив мене читати ще далеко до шкільних літ, і прищепив любов до книги...
І все ж мушу зауважити, що відчула деякий дисонанс у самому розкритті теми (особливо у першій строфі). Як би це точніше висловити...
"Думки пережовані пащами",
"романи і вірші - скажені пухнасті лисиці",
"солоденьке словесне дражливе драже"...
Розумієте, у цьому переліку - зовсім не те, що справді варто прищеплювати... ще до зачаття. А я вірю і знаю, що не ці "зразки" домінували у колекції Вашого батька. Принаймні, здогадуюся - з наступних строф і з Вашої поезії загалом.
Вибачте... і ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:38:15 ]
Любо, чому Ви зрозуміли все буквально? Я - Павлівна, а Роман Цюп'як - не мій батько, там ніде не сказано, що він "мій". Це просто "батько" - своїх дітей. А мій кум. А загалом цей вірш - про всіх батьків, що люблять книгу. Усе оте перераховане на початку вірша - то для епатажу, аби привернути увагу читача. Знову ж таки, не хочу скочуватися до моралізаторства: вчити, що треба дітям читати... чи що не треба... навіщо, мовляв, дітям белетристика - з її "дражливим драже"? Це не моя справа - лізти у чужі інтереси. А в "колекції" моїх батьків ніякі книги не домінували взагалі. Я виросла у робітничій сім'ї, яка далека від літератури, або й просто читання. Мій батько вже покійний, я соромилась читати йому свої вірші, і ніколи цього не робила, ні в підлітковому віці, ні в дорослому.