ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Балада про батькові книги.

Романові Цюп’яку.


Думки, пережовані пащами
шафи й полиці.
Слова, ще не мовлені
й сказані людям уже…
Романи і вірші –
скажені пухнасті лисиці
або солоденьке словесне
дражливе драже…

Він все це збирав,
вже колекція та чималенька.
Він скарб готував,
щоб віддати в дитячі світи.
І тиснуть форзаци
автографів
милі обценьки,
і дітям природно
з зібранням цим разом рости.

Спитали у батька:
як правильно треба вчинити,
скажіть-но, шановний,
щоб нам не проґавити час,
та вчасно до книги
повагу й любов
прищепити –
чи пізно не буде,
як піде дитя в перший клас?..

Він так поважав оте
педагогічне завзяття,
і скромно порадив:
“Прищеплюйте… ще до зачаття”!

29.06.2008.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 00:47:33
Переглядів сторінки твору 2732
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:45:13 ]
І дочка ви вдячна також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:44:42 ]
Ні, Володимире, це не про мого батька вірш, там же ніде про це не сказано. Якби я присвячувала вірш рідному батькові, то я б не називала його на ім'я та прізвище, ніби товариша. Я б просто написала "батькові"... А Роман Цюп'як - це батько своїх власних п'ятьох дітей. Одного з його синів я хрестила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 11:09:00 ]
Дуже вірно! Якщо майбутні батьки поважають Книгу, то й майбутні діти її поважатимуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:47:48 ]
Таю, на жаль, і це далеко не завжди діє, але все одно, треба старатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 16:38:38 ]
Вірш викликає шану до Вашого батька, до його мудрості... І хочеться Вам подякувати, Ларисо, за ці рядки, бо пригадала і свого татуся, який навчив мене читати ще далеко до шкільних літ, і прищепив любов до книги...
І все ж мушу зауважити, що відчула деякий дисонанс у самому розкритті теми (особливо у першій строфі). Як би це точніше висловити...
"Думки пережовані пащами",
"романи і вірші - скажені пухнасті лисиці",
"солоденьке словесне дражливе драже"...
Розумієте, у цьому переліку - зовсім не те, що справді варто прищеплювати... ще до зачаття. А я вірю і знаю, що не ці "зразки" домінували у колекції Вашого батька. Принаймні, здогадуюся - з наступних строф і з Вашої поезії загалом.
Вибачте... і ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 18:38:15 ]
Любо, чому Ви зрозуміли все буквально? Я - Павлівна, а Роман Цюп'як - не мій батько, там ніде не сказано, що він "мій". Це просто "батько" - своїх дітей. А мій кум. А загалом цей вірш - про всіх батьків, що люблять книгу. Усе оте перераховане на початку вірша - то для епатажу, аби привернути увагу читача. Знову ж таки, не хочу скочуватися до моралізаторства: вчити, що треба дітям читати... чи що не треба... навіщо, мовляв, дітям белетристика - з її "дражливим драже"? Це не моя справа - лізти у чужі інтереси. А в "колекції" моїх батьків ніякі книги не домінували взагалі. Я виросла у робітничій сім'ї, яка далека від літератури, або й просто читання. Мій батько вже покійний, я соромилась читати йому свої вірші, і ніколи цього не робила, ні в підлітковому віці, ні в дорослому.