 | |
| Молоде вино | |
| Homo scribendi peritus | |
| Класики | |
| Вічноживі | |
| |
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.04.11
23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.
Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.
Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,
2025.04.11
21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,
2025.04.11
21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні
2025.04.11
17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.
Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.
Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише
2025.04.11
15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.
Чіплявся за бездушну тінь
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.
Чіплявся за бездушну тінь
2025.04.11
15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.
І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.
І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве
2025.04.11
11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс.
До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.
До слова, програма співроб
2025.04.11
09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ
2025.04.11
08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.
2025.04.11
05:21
До адміністрації.
Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад
2025.04.11
05:15
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,
2025.04.10
23:03
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.
Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.
Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.
2025.04.10
22:08
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.
Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.
Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,
2025.04.10
21:40
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.
https://youtu.be/VGCdBAGKmn4
https://youtu.be/VGCdBAGKmn4
2025.04.10
21:27
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були
2025.04.10
21:23
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможливістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможливістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.04.08
2025.04.03
2025.03.20
2025.03.18
2025.03.03
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія « Справжній зорепад »
перейти до тексту твору
ДоРТвЂВВВВВВВВВВатРцвсоціальну Р В Р’В Р РЋР’ВВВВВВВВВВережу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія « Справжній зорепад »
Іван Редчиць
поезія “Красуням”
"Вклоняйтеся не ідолам, а сексу,
І розпинайте плоть на вежах зрад.
Нехай чуття фальшивий зорепад
Осяє Жору, Макса чи Олексу…
Тоді життя набуде, певне, сенсу,
Куріть міцний, красуні, самосад,
Щоб роз’їдав єство пекельний чад,
І не давав по ночах спати Рексу.
Довіку не тривожтеся, адже
Коханець таємниці збереже,
І не пускайте на поріг сіроми.
На щастя не завидуйте чуже,
Бо стукав до сусідки незнайомий, –
Вона в легкому вийшла негліже…"
...
перейти до тексту твору
ДоРТвЂВВВВВВВВВВатРцвсоціальну Р В Р’В Р РЋР’ВВВВВВВВВВережу- LiveJournal
- ВКонтакте
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1166 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1166 seconds