ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 СТРАХ
Цей страх передранішній в’яже мене, наче сіть,
і не утекти, і нема кого поруч обняти.
Ще тінь, до стіни прихилившись, навшпиньках стоїть,
хоч той, що приходив – давно за порогом кімнати.

Вже вкотре до мене являється він іздалі,
здогадуюсь, хто він, та глянуть - відваги замало.
Лиш чую легенький цілунок його на чолі,
і як мої руки ховає він під покривало.

І ще відчуваю я погляд його - не з очей,
а звідкись звисока, далеко з-над даху будинку.
Він так проникає, він так невимовно пече,
пече, наче сором його непрощенного вчинку.

А потім паду із півсну, мов зірвавшись із круч,
і страх цей терплю, мов за щось недозволене плату.
І тихо шепочу: "Не мучся, не мучся, не муч...
Я виріс уже і давно вже простив тебе, тату..."

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-15 09:47:01
Переглядів сторінки твору 7027
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 12:22:48 ]
Дякую, Любо!) сприймаю це як аванс. Хоча й шкода, звичайно, щоб такі оцінки пропадали) може б якесь лобі мені влаштували, чи що. міг би й поляну накрити, якщо треба) а то Майстерні вперто чомусь мене не читають. Всього три оцінки за весь час( хоч я навіть не знаю як тут стають класиками).
Але почекаємо)
І ще раз дякую за високу оцінку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 12:36:24 ]
Ого. Якщо не помиляюсь, тема зболена, раз так відлунює...
Вірш сподобався.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 13:04:51 ]
Дякую, Адель! Тут багато всього є. Але найбільше мабуть тут від того-таки страху, який деколи проймає серед ночі... Я знаю, що не в одного мене таке буває... Коли, раптом, починаєш відчувати себе злочинцем, який чекає на виконання вироку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 13:13:39 ]
Так, страх липкий... Кажуть, що його можна подолати, коли просто дозволити йому бути, не відганяючи й не втікаючи. Дозволити собі відсторонено спостерігати за плином своїх "страшних" думок, дозволити їм піти, так само, як і прийшли. Якомога спокійніше, з погляду спостерігача, а не учасника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 13:59:54 ]
так якраз я й описав в вірші те, що відбувається підсвідомо, на пограниччі сну і притомності...
бо коли ти приходиш в себе - тут вже спрацьовує розум...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 17:02:32 ]
Злочин і покарання. Колись також провинявся. Очікував на батькове покарання зі страхом. Проте після, хоч і боліло одне місце, зате душа співала - така була полегша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:13:19 ]
Ні, Володю, тут трохи інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 13:04:13 ]
Пояснюю для Марії Гончаренко (і для інших):

У Любителів поезії в переліку оцінок - найвища 5,5.
Тому, навіть якщо я МК, на сторінці Любителя Поезії у моєму розпорядженні немає оцінки 6.

На сторінці іншого автора теж зі статусом (R 2), як у мене, у переліку оцінок - є найвища 6, яку мені дозволено поставити. Але нема тут найвищої 7.
Зате таку найвищу оцінку мені дозволено ставити, якщо я зайшла на сторінку Майстра ще з вищою категорією (R 1).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 12:28:22 ]
Любове, дякую за конкретну відповідь для мене, але якже тоді ЛП/ЛП перейде у вищу ланку? - чи він назавжди є ЛП? У Правилах, проте, це передбачено. Ось витяг з "Правил" ПМ: "6" - прекрасно.
"6" - зрештою потрібні, і їх можна ставити, як "Любителям поезії", так і "Майстер-класу"...
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:11:47 ]
Вітаю!
Що стосується рівнів, то й справді, інколи різниця у "прикордонних областях" "Л.П." і "R2" малопомітна, але існує. По-перше, письменницький досвід. По-друге, бажання старанно працювати з поетичним словом. І ще час, і певна, критична маса "нормальних" творів.
І, як правило, у автора рівня "R2" кожний рядок вірша повинен бути красивим (нехай не оптимальним, але красивим). Можливо не всі нинішні автори R2 підтримують належний рівень, але бувало... )

Як на мене, шановний пане Ярославе, вам ще трішки не вистачає "красивості" рядка, аби ваше поетичне "я" повністю увиразнилося. Тому, ось, скромно слідкую за процесом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:49:21 ]
Привіт, шановний РМ!) Нарешті ви мене помітили!)
Не можу спорити з вами. Зрештою, я активно пишу всього два роки. І більшість з того, що тут є - це поезія дворічної давності. Хоч тим не менше, досить тепло сприймається читачами.
А про мій теперішній рівень можете судити по моїх свіжіших творах, які я ще не надто активно тут оприлюднюю, бо на їхньому фоні мої перші спроби звичайно, що будуть програвати.
Але, якщо будете мати бажання - зверніть увагу саме на них. Бо я й не уявляю, які мої твори ви читали.
http://maysterni.com/publication.php?id=66277
http://maysterni.com/publication.php?id=66693
http://maysterni.com/publication.php?id=66277
http://maysterni.com/publication.php?id=66115
http://maysterni.com/publication.php?id=66115
http://maysterni.com/publication.php?id=66614
http://maysterni.com/publication.php?id=66903

Дякую!)