ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Кожному - своє...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 09:41:18
Переглядів сторінки твору 8258
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:10:42 ]
Супер! Дуже майстерно і витончено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:18:42 ]
Справді? Дякую, Ярославе. А я трохи сумнівалась - чи не соромно таке виставляти. Чи зрозуміють читачі, що вірш не про мене... Бо це якраз той випадок, коли у мене з Ліргероїнею - точок дотику практично нема. Хоча, про що я говорю, який там сором, коли вірш вже давно у друці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:30:48 ]
Слова зайві, - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:31:01 ]
Свята Вам Сонячного !
Будьте Самі-Собою!
З повагою і любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:39:02 ]
Ні, сприймається, як філігранно оброблений діамант. Може це ще залежить від складу розуму. Але, особисто для мене, це - величезне задоволення читати, і навіть аналізувати, як легко, майстерно, з легкою іронією і може навіть з деяким сумом (з точки зору вашої ЛГ) ти його написала.

особливо гарно виглядає отой ряд:
Кава. Чай.
Макарони по-флотськи.)))

Є багато поетів і поетес, які мають цікаві ідеї, думки, але не мають хисту (чи, можливо, бажання), щоб реалізувати їх, скажу так, (раз уже вжив цей термін) - витончено.
Часто відчувається купа зайвих, або неакуратних слів, де на місці кожного з них може бути з десяток рівноцінних.
От, якраз в твоїх віршах - навпаки. Слова саме ті і саме в тих місцях.
Ну і крім форми - дуже небанальний зміст, якісь цікаві (невипадкові) думки, що створює відчуття цілістності вірша. Отого діаманта, про який я говорив. Ну і логічно, що найяскравіше все це відчувається в мінімалістичних формах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:46:19 ]
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:47:18 ]
І Вам, Олександре. Дякую! Бути собою - не завжди легко. Але я старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:50:00 ]
Дали ймення Любов при народженні,
Не Марина, не Ольга, не Клава...
Хто-зна, може, стежки ще не ходжені,
Де на Вас зачекалася слава. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:53:25 ]
Точно, ще не ходжені, Патарочко. І такими й залишаться, певно. Слава - капризна дама, замість того, щоб почекати ще трохи, сама собі знаходить кого хоче. Ганятися за нею - марна справа. Ну її, ту славу.
Дякую за милий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:01:40 ]
Дуже дякую, Ярославе, за розлогий аналіз. До речі, відкрию невеличкий секрет. "Не_Володя" - насправді теж поет, доволі обдарований, але чомусь ненавидить Висоцького і не вважає його поетом, називає його "самозванцем". Так що Висоцький у вірші з'явився не випадково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:37 ]
бачиш, а ти кажеш, нема точок дотику до когось там)
а я впевнений, що в Висоцького, просто був Божий дар. він мене завжди дивував відчуттям легкості написаного ним, і тонкою іронією. В мене було таке відчуття, що він може видовжувати свої вірші до безконечності - і вони не стануть банальними, а будуть дивувати якимись новими його знахідками.

Яскравий приклад цьому вірш "Дорогая передача..."

Владимир Высоцкий

Дорогая передача! Во субботу, чуть не плача,
Вся Канатчикова дача к телевизору рвалась,
Вместо чтоб поесть, помыться у колодца и забыться,
Вся безумная больница у экрана собралась.

Говорил, ломая руки, краснобай и баламут
Про бессилие науки перед тайною Бермуд,
Все мозги разбил на части, все извилины заплел,
И канатчиковы власти колят нам второй укол.

Уважаемый редактор, может лучше про реактор, а?
Про любимый лунный трактор? Ведь нельзя же, год подряд
То тарелками пугают, дескать, подлые, летают,
То у вас собаки лают, то у вас руины говорят.

Мы кое в чем поднаторели, мы тарелки бьем весь год
Мы на них уже собаку съели, если повар нам не врет,
А медикаментов груды мы в унитаз, кто не дурак,
Вот это жизнь, а вдруг Бермуды. Вот те раз. Нельзя же так!

Мы не сделали скандала, нам вождя недоставало.
Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков.
Но на происки и бредни сети есть у нас и бредни,
И не испортят нам обедни злые происки врагов.

Это их худые черти бермутят воду во пруду,
Это все придумал Черчиль в восемнадцатом году.
Мы про взрывы, про пожары сочиняли ноту ТАСС,
Тут примчались санитары и зафиксировали нас.

Тех, кто был особо боек, прикрутили к спинкам коек.
Бился в пене параноик, как ведьмак на шабаше:
"Развяжите полотенцы, иноверы, изуверцы.
Нам бермуторно на сердце и бермутно на душе".

Сорок душ посменно воют, раскалились добела.
Вот как сильно беспокоят треугольные дела,
Все почти с ума свихнулись, даже кто безумен был,
И тогда главврач Маргулис телевизор запретил.

Вон он, змей, в окне маячит, за спиною штепсель прячет
Подал знак кому-то, значит: "Фельдшер, вырви провода".
И нам осталось уколоться и упасть на дно колодца,
И там пропасть на дне колодца, как в Бермудах - навсегда.

Ну а завтра спросят дети, навещая нас с утра:
"Папы, что сказали эти кандидаты в доктора?"
Мы ответим нашим чадам правду - им не все равно,
Удивительное рядом, но оно - запрещено.

А вон дантист-надомник, Рудик,у него приемник "Грюндиг"
Он его ночами крутит, ловит, контра, ФРГ
Он там был купцом по шмуткам и подвинулся рассудком,
А к нам попал в волненьи жутком и с растревоженным
Желудком, и с номерочком на ноге.

Он прибежал взволнован крайне и сообщеньем нас потряс,
Будто наш уже научный лайнер в треугольнике погряз.
Сгинул, топливо истратив, весь распался на куски,
Но двух безумных наших братьев подобрали рыбаки.

Те, кто выжил в катаклизме, пребывают в пессимизме,
Их вчера в стеклянной призме к нам в больницу привезли.
И один из них, механик, рассказал, сбежав от нянек,
Что бермудский многогранник - незакрытый пуп земли.

Что там было, как ты спасся? Каждый лез и приставал,
Но механик только трясся и чинарики стрелял.
Он то плакал, то смеялся, то щетинился как еж,
Он над нами издевался. Ну сумасшедший, что возьмешь?

Взвился бывший алкоголик, матерщинник и крамольник,
Говорит: "Надо выпить треугольник. На троих его, даешь!"
Разошелся - так и сыплет: "Треугольник будет выпит.
Будь он параллелепипед, будь он круг, едрена вошь!"

Пусть безумная идея - не решайте сгоряча,
Отвечайте нам скорее через доку главврача.
С уваженьем, дата, подпись. Отвечайте нам, а то,
Если вы не отзоветесь мы напишем в "Спортлото".

Майстер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:14:21 ]
Пані Любо, зайшла до Вас у гості. Як багато Вашої неповторної поезії пропустила. Тепер читаю і насолоджуюся. І Висоцьким - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:21:51 ]
Ухти!
Якось зовсім по-іншому звучить, ніж інші твори, Любонько!
Гарно! Чіпляє!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:27:57 ]
Просто філігранно виточене кожне слово! Шедеврально. Так давно не вчила вірші напам"ять, а тут просто з першого прочитання закарбувалося. Може, тому, що виросла на піснях Висоцького. Дякую за навіть не знаю що, бо насолода - то не сказано нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:55:43 ]
Галино! Ви (хай іншими словами) повторили все те, що я написав раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 12:19:18 ]
Я не завжди читаю попередні коментарі, пишучи своє враження. Значить, в нас вірш викликав однакові порухи душі. Це добре чи погано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:28:32 ]
Дякую, Маріанно. Завжди рада гостям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:30:21 ]
Ну, Софійко, якщо ти так розщедрилася на слова, то таки зачепило. Вірю. А мені як приємно відчути себе іншою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:57 ]
Теж обожнюю Висоцького, як і моя лірична героїня. Тому я дуже добре її розумію. І Вас, Галинко, теж розумію. І дякую - що розумієте нас обох...
Тож - за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:39:04 ]
Погоджуюсь, Ярославе. Геніальний поет і актор. На віки. І яскравий приклад цьому - вся його творчість.