ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Крик тиші
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
1987. П’ять горщаток собачаток
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
***
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
Тигран і Микита, шістнадцятивічні
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
Кухня для душі (The Doors)
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
Міський квітень (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Зеньовий Трудомісяць -- Альбом Теревені від Зеня
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Достиглість душі
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
* * *
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
* * *
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Знову на ті ж самі граблі?
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДИВАК
Образ твору Не вітер в’юнкий, а сп’янілий весною джиґун,
що квіту дівочого вдосталь ніяк не накосить -
ніяк не втамує свою молодечу жагу,
грайливо дощинки вплітаючи хмарам у коси.

Півонії губи розтулить, неначе краде
вологий цілунок, який і вві сні не насниться,
а там, розпашілий тремтінням бузкових грудей,
без сорому вже підбива парасолькам спідниці.

То в небо шугає, то втомлено падає ниць,
шикуючи цвіт у хвости весняної комети.
А потім протяжно бурмоче в альтанках дзвіниць,
неначе молитви, свої еротичні сонети.

весна 2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-25 23:14:34
Переглядів сторінки твору 8065
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 17:53:48 ]
якби не це "підбива"))
молитвИ
шикуючи?? -стій,раз-два))) - якось непоетично, тре замінити (збираючи, згрібаючи, згортаючи, сплітаючи, чи ще якось...)

а так - дуже грайливо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:12:38 ]
Дякую, Зорянко! Хоч від тебе мені чи не найбільше зауважень)
Не знаю, чим тобі не подобаються слова "підбивати" і "шикувати". Для мене вони цілком пристойні. Та й не знаю, чому ти так звузила відчуття слова "шикувати" до суто військового.) Але, можеш запропонувати якісь свої варіанти - я розгляну.)
А молитвИ мені чомусь в множині звучать саме так як в мене.
та й вираз "твоїми молИтвами", хоч мало б бути "молитвАми"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:25:59 ]
підбиває - так, підбива - ні, скорочені форми легко втиснути в текст, і це говорить або про недостатню майстерність, або лінь автора)). І - чи часто чути у Львові скорочені форми?)

шикувати - суто моя думка, можна не зважати.

Завжди можна поставити авторський наголос.Розумію, що неохота переповивати зграбно сповите немовля:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 00:29:56 ]
Та у Львові багато чого не чути з того, що вважається нормою для поезії.)
а шикуючи - таки найвідповідніше зі слів, які ти привела в дужках. Та й взагалі мені воно навіть подобається в контексті цього вірша.
Але дякую, Зорянко, за бажання допомогти.
Деколи й справді так буває, що автор просто не помічає того, що є очевидним збоку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:30:15 ]
та запропонувала ж (в дужках). Ще можна - складаючи, звиваючи. Я так розумію, що "шикуючи" у розумінні формуючи, чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:32:52 ]
Шановні колеги, в житті і справді багато чого цікавого трапляється. )

Бувають і "випадкові оцінки". Абсолютно не виключаю варіант, що при користуванням спільним комп'ютером, а він був один на цілу компанію на Форумі у Львові 14-19 вересня, суто випадково міг поставити оцінку й хтось інший, хто користувався комп'ютером після. Тобто, наприклад, Ніка могла відлучитися, а інший користувач, не помітити, що залогінений під чужим іменем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:34:19 ]
яке делікатне зізнання ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:41:45 ]
Чому зізнання???
Там було 5-6 прекрасних дам за одним буком. )
А ще таємничий лондонець Альф Ред )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:49:17 ]
ааа.., якщо Альф, тоді все ясно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:48:00 ]
Щодо самого вірша, шановного пана Ярослава, то подекуди, як на мене, гостро відчувається затисненість образів, тому й не увиразнюється краса того чи того рядка...
Зрозуміло, що ідея трохи змінюється, але, наприклад, вдихаючи поетичний ефір, можна шукати красивіші варіанти:
"Не вітер в’юнкий, а сп’янілий весною джиґун..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:34:31 ]
Дякую за ваші зауаваження та підказки.) А цією - "Не вітер п"янкий...", мабуть, навіть скористаюся)


1   2   3   Переглянути все