ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДИВАК
Образ твору Не вітер в’юнкий, а сп’янілий весною джиґун,
що квіту дівочого вдосталь ніяк не накосить -
ніяк не втамує свою молодечу жагу,
грайливо дощинки вплітаючи хмарам у коси.

Півонії губи розтулить, неначе краде
вологий цілунок, який і вві сні не насниться,
а там, розпашілий тремтінням бузкових грудей,
без сорому вже підбива парасолькам спідниці.

То в небо шугає, то втомлено падає ниць,
шикуючи цвіт у хвости весняної комети.
А потім протяжно бурмоче в альтанках дзвіниць,
неначе молитви, свої еротичні сонети.

весна 2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-25 23:14:34
Переглядів сторінки твору 8197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 17:53:48 ]
якби не це "підбива"))
молитвИ
шикуючи?? -стій,раз-два))) - якось непоетично, тре замінити (збираючи, згрібаючи, згортаючи, сплітаючи, чи ще якось...)

а так - дуже грайливо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:12:38 ]
Дякую, Зорянко! Хоч від тебе мені чи не найбільше зауважень)
Не знаю, чим тобі не подобаються слова "підбивати" і "шикувати". Для мене вони цілком пристойні. Та й не знаю, чому ти так звузила відчуття слова "шикувати" до суто військового.) Але, можеш запропонувати якісь свої варіанти - я розгляну.)
А молитвИ мені чомусь в множині звучать саме так як в мене.
та й вираз "твоїми молИтвами", хоч мало б бути "молитвАми"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:25:59 ]
підбиває - так, підбива - ні, скорочені форми легко втиснути в текст, і це говорить або про недостатню майстерність, або лінь автора)). І - чи часто чути у Львові скорочені форми?)

шикувати - суто моя думка, можна не зважати.

Завжди можна поставити авторський наголос.Розумію, що неохота переповивати зграбно сповите немовля:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 00:29:56 ]
Та у Львові багато чого не чути з того, що вважається нормою для поезії.)
а шикуючи - таки найвідповідніше зі слів, які ти привела в дужках. Та й взагалі мені воно навіть подобається в контексті цього вірша.
Але дякую, Зорянко, за бажання допомогти.
Деколи й справді так буває, що автор просто не помічає того, що є очевидним збоку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:30:15 ]
та запропонувала ж (в дужках). Ще можна - складаючи, звиваючи. Я так розумію, що "шикуючи" у розумінні формуючи, чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:32:52 ]
Шановні колеги, в житті і справді багато чого цікавого трапляється. )

Бувають і "випадкові оцінки". Абсолютно не виключаю варіант, що при користуванням спільним комп'ютером, а він був один на цілу компанію на Форумі у Львові 14-19 вересня, суто випадково міг поставити оцінку й хтось інший, хто користувався комп'ютером після. Тобто, наприклад, Ніка могла відлучитися, а інший користувач, не помітити, що залогінений під чужим іменем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:34:19 ]
яке делікатне зізнання ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:41:45 ]
Чому зізнання???
Там було 5-6 прекрасних дам за одним буком. )
А ще таємничий лондонець Альф Ред )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:49:17 ]
ааа.., якщо Альф, тоді все ясно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 19:48:00 ]
Щодо самого вірша, шановного пана Ярослава, то подекуди, як на мене, гостро відчувається затисненість образів, тому й не увиразнюється краса того чи того рядка...
Зрозуміло, що ідея трохи змінюється, але, наприклад, вдихаючи поетичний ефір, можна шукати красивіші варіанти:
"Не вітер в’юнкий, а сп’янілий весною джиґун..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:34:31 ]
Дякую за ваші зауаваження та підказки.) А цією - "Не вітер п"янкий...", мабуть, навіть скористаюся)


1   2   3   Переглянути все