ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 День міста - з Русланою
Не зрадили очі, не зрадив і слух.
Столична артистка співала, як вихор.
Не зрадили пісня, майстерність і рух...
Гадала - для настрою. Вийшло - для втіхи.

Маленьке містечко по той бік Карпат.
День міста як свято (чи привід для слова).
Тут кухня угорська і тут виноград,
і раптом - відома співачка зі Львова!

Немов вибачаючись, дбав мікрофон
про руки, що "вгору", про місто, що "разом"...
Кохав мікрофон глядачів, як шаблон,
вустами співачки між фразами часом.

День міста - мистецтво. Сценічна любов!
Усіх і одразу! (Даруйте за спритність)
Здавалося б, випадок? Стільки розмов!
І бачить угорець - з угорцями гідність.


26.09.2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 00:54:24
Переглядів сторінки твору 3645
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 07:13:48 ]
День міста Берегово?
Бачу, гаряче було.
З Русланою.
Знай, львівських!
А угорці, вони ж горці, горді і незалежні, вільні, як дух.
А рецептик угорської кухні не завадив би...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-26 11:48:05 ]
рецептик угорського бограшу можу тобі скинути по милу))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 11:14:15 ]
По свіжих враженнях, Полковнику? Трохи розчаровує "Не бачу ваших рук!", "Я вас всіх люблю!"? Вдало в тебе вийшло про сценічну любов - усіх і одразу! Якщо я правильно вловив інтонацію вірша, то в останньому рядку краще би "знає" якось замінити, наприклад "Угорець лиш слухав, бо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 12:17:49 ]
Маріанно, не проти, скинь.
А то я і слова такого не знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-26 12:27:26 ]
це - дуже і дуже смачна страва. правда, гостра дуже! не значю, чи ти любиш гостре.) якщо так, тоді скину! але бограш смачний тоді, коли він готується на природі в казанку. осьо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 12:29:08 ]
Мені чомусь пригадався день мого міста:

Гіркаве пиве. І гіркавий дим.
Знайомі лиця. Музика до ночі.
Святковий феєрверк. А разом з тим,
чомусь такі сумні - у міста очі.

Може, тому, що й у Вашому вірші присутній сум? Мене пройняли Ваші рядки. Дуже сподобалось Ваше бачення.
Лиш з останнім рядком - не все зрозуміло. Чогось бракує чи щось недостатньо точно передано... навіть не знаю.
"Угорцеві - байдуже. Він має гідність"
Може якось так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-26 12:29:40 ]
Гіркаве пиво (вибачаюсь за одруківку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 15:15:34 ]
Привіт, радистко! У сержанта - кава...
Богарач - спершу м'ясне блюдо кочовиків, воно й сьогодні принагідно готується "на природі"... Дійсно смачне, але приготування специфічне: в Україні не практикуються низка спецій.
А ім'я співачки нащо розголошувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 18:37:14 ]
Полковнику!
Вина моя безмежна, бо не виконав наказ щодо кавопиття!..
Подумають, що сержант залишив стрій! Самоволка!?
"Піду, покараю себе трохи".. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 15:21:42 ]
Вітаю, Генерале! Останній рядок - надзвичайно "толерантний". В усякому випадку, настільки, наскільки вистачило мені хисту і суперечливості щодо задуму. Щось "приблизно" те, чого прагнув я, є у коменті Любові. Зараз ще не можу, але згодом повернусь до цього.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 15:24:11 ]
У моєму вірші присутнє, сподіваюсь, ображене почуття людської гідності, пані Любове! Щиро вдячний за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:23:43 ]
Сценічна любов - річ публічна, прагне "усіх і одразу"! Щирість - нині рідкий дефіцит, з малою перспективою, Михайле. Добре, коли про це ще хтось дбає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:33:50 ]
Привіт, Василю! Маєш рацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 20:16:28 ]
Все точно, Михайле!
Сценічна любов - це не той випадок,
коли хочеш стати мікрофоном, щоб бути ближче до Її вуст.
Або - молекулою, яка вривається у Її легені!.. :))