ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Романів (1988) / Вірші

 Карпатська мелодія
вже далеко за північ, вже далеко до завтра
нерозбірливий час, що цю ніч не збудив
У високих Капатах попеліюча ватра
Ти туди не ходив

Споконвічний закон - хто хоч раз переступить
той назад повернутись не зможе ніяк
Залишився один між престолів і трупів
скам"янілий вояк

Хто приречений жити - той майбутнє не зрушить
той з землі не вірве мерзлий бій передсердь
І у спину нам дихає, в сутінках душить
вічна істина - смерть

Ти один з поміж тих, хто в освячену воду
Диких коней жене і полює на мить
Скільки треба століть для прозріння народу
що у генах болить?

Вже далеко за край перехилено келих
І святі не зійдуть, щоб дивитись на нас
У високих Карпатах хтось мереживо стелить
на порізаний час




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-27 23:07:14
Переглядів сторінки твору 3958
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.586 / 5.5  (4.781 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.575 / 5.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.08 01:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 00:49:49 ]
Яка прекрасна поезія! Скільки в ній незвичайної музики... Це незабутньо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 13:09:51 ]
може вона з якогось сну... та музика))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-28 07:50:15 ]
Вітаю, Оксано! Дуже гарно!

Надзвичайно радий нашому знайомству в реалі, з тобою було дуже приємно і цікаво спілкуватись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 13:00:07 ]
мені теж приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 09:14:12 ]
Вітаю, Оксано!
Чи пам"ятаєш мене? Зустрічалися цьогоріч на Розкутті. Дякую за чудову поезію! Незрівнянна мелодія! І не думала, що Карпати можуть звучати ТАК.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 13:03:27 ]
Карпати ще й не так можуть!..
Звісно, що пам'ятаю))
0631027422 - дзвони!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 10:26:59 ]
Оксано, це просто чудово. Так могутгя енергетика високих Карпат! Така сила духу - у Вашому вірші. Я вражена, мене як струмом пройняло - отим, що є останньою причиною для повернення в цей світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-28 13:08:14 ]
Дякую! це пам'ять - частково моя, частково - генетична

я б летіла зараз в ці Карпати!!!високо-високо... над світом і над собою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 10:28:35 ]
Така могутня... Пробачте за одруківку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 11:14:07 ]
І справді - потужно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 09:53:00 ]
Гарна поезія,Оксано!
Але я сприймаю Карпати трохи по-іншому.
Кожного року там буваю...
Коли піднімаюсь до полонин і на серці стає радісно і хочеться стати птахом і летіти ...
А коли їдеш в машині і Карпати залишаються позаду, ЗАВЖДИ стає трохи сумно...