ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Гроздь
Образ твору Плащик не по погоде.
Тонок стекла висок.
Медленно переходишь
Площадь наискосок.

Болью утрат из окон
Вытечет день навзрыд.
Воспоминаний кокон
Будет ночами свит.

Сразу всего не стало.
Но не понять другим.
В гулких мешках кварталов
Эхом твои шаги.

Ветер закружит с летом,
Не попадая в такт.
А за тобою следом
Всё, что уже не так.

Всё, что с тобой отныне,
Всё, что отныне врозь.
В комнате, как в пустыне,
Лампы созрела гроздь.





Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-29 17:50:15
Переглядів сторінки твору 11580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.404 / 5.5  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.213 / 5.5  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:13:04 ]
Мені також приємно. Дякую.
Стекла висок - це малось на увазі, що ліричний герой дивиться крізь скло, як... а саме скло тонка і вразима мембрана, як скроня.
Травичка для затравки задарма.
заходьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:12:21 ]
нічо. хороша російська


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:13:18 ]
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 23:53:05 ]
Файно написано. єдина заввага - деякий надмір надриву. але для російської це характерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:16:31 ]
З надміром надриву погоджуюся. Але це, швидше, стан ліричного героя, ніж "недоліки" мови.
Можна ж було написати й так:

Плащик не по погоде.
Остро торчит сосок.
Медленно переходишь
Площадь. Поет Сосо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:19:03 ]
Гарний куплет, Хуане!
Шкода отак просто викинути і забути)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 16:28:31 ]
Я над цим подумаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:45:57 ]
Затуркані і пересічні не пишуть таких віршів.
А якщо ви маєте на увазі соціальний статус, то, як свідчить історичний досвід, це не є перешкодою до визнання і геніальності, хоча багато кого визнали аж після смерті.
В будь-якому разі соромитися справжнього імені і соціального стану не варто.
Тим більше пишучи такі прекрасні рядки, при умові, звичайно, що вони дійсно власні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 11:53:16 ]
Якраз затуркані і персесічні й пишуть. Не затуркані пишуть по сучасному, розкуто, з розмахом, зі всіма сучасними словами - лексикою сьогодення.
Я не соромлюсь свого імені. Псевдонім - це поширена практика з цілого ряду причин. І тоді дуже слушно постає питання стосовно вашого псевдоніму)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-10 13:54:55 ]
Сподобалась дискусія про затурканих і пересічних. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-10 19:04:11 ]
Про затурканих і пересічних - дискутувати не передискутувати!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 12:00:42 ]
Романсово. У найкращих традиціях. Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 12:02:39 ]
Лишилось покласти на музику.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 12:55:05 ]
Оскільки я люблю "вляпатися" в якусь історію, тому і псевдонім. Хоча не для друзів.
Та й "мої вірші" і моє ім'я дещо не співрозмірні :).
Дякую за насолоду від вашої поезії. З нетерпінням чекатиму нових віршів. Натхнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 15:39:38 ]
Ок. Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 17:06:59 ]
Я Вас зовсім не знаю, тому моє ставлення свідчить тільки про мою абсолютну щирість до Вашої творчості. І не доскіпуюсь, як цікава жінка, хто Ви насправді. Всьому свій час.
Я теж виріс на класиці, всотав її з дитинства, і мені і в юні роки особливо подобалася легкість і віртуозність письма Пушкіна і чіткість думки і доступність, оригінальність і простота образів. І не тільки Пушкіна з російських. І я мріяв досягти такої простоти і легкості і віртуозності українською мовою, хоч письмо серйозних і глибоких поетів, у тому числі і російських, значно важче, зумовлене глибиною.
Тому і потягнувся, певне душею і відчуттям тонкої енергетики до Ваших віршів... От і все.
А щодо сучасного письма - не все, те, що розкуте і вільне - досконале. З нього дуже мало залишиться справжньою класикою і тільки те, що замішане глибоко на ній - подібно до Далі в образотворчому мистецтві. І багато хто із сучасників повертається до класики - бо з неї все починалося і нею закінчиться, просто в новій якості.
Бажаю творчих успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 20:05:55 ]
Дякую вам, пане Ярославе ще раз, щиро. Я зрозумів Вашу позицію. І я, думається, бачу золоті зерна у всіх напрямках. І більш вільне, розкуте віршування не завадить нікому, якщо автор ставиться до себе вимогливо і критично. Максимальне "осучаснення" тексту може розкрити зовсім нові, несподівані грані поетичного дарування. Це ж очевидно. Я мав на увазі саме це.
Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 15:29:10 ]
чудесні стрімкі образи. І краплинка сецесії... і опіум...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 15:34:29 ]
Дякую вам коментар-картинку)