ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Переосмислила
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РОДИЧ
Заскрипіла стара кватирка,
захололи голівки свіч -
по балконних кривих одвірках
каламуттю стікає ніч.

Розтікається по квартирі,
заповзає в кожну діру -
наче хтось, хто спочив у мирі,
попереджує, що помру.

Може, я - Архімедів правнук,
а між родичами так є -
він готує мені пристанок,
то й вимірює мій об’єм...

осінь 2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-04 09:46:41
Переглядів сторінки твору 3793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 09:59:36 ]
Так гарно, що аж моторошно... від закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 11:20:37 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-04 09:59:37 ]
Привіт! Ярику, прочитала й мурашки по моєму тілу, як по рельсах - електричка, розбіглися! Страшно таке усвідомлювати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 11:21:18 ]
Та то я жартома, Маріанно...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 11:38:34 ]
Може правнук Ви Архімедів,
Може я - Гіпократа онука,
Маріанна - від Вінтер леді
Має гени...
Мовчить наука.;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 13:33:32 ]
А мені видається Патарка
спадкоємицею Плутарха.
А Василикова Маріанна -
позашлюбницею д"Артаньяна.)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-04 13:50:51 ]
Зараз сюди прийде Маріанна і надає вам обом поза вуха! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 14:45:45 ]
а за що, Валерію? що ми їй такого погано зробили?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-04 14:55:41 ]
Носите її в зубах в своїх експромтах. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 11:49:01 ]
Звідки ж стільки фаталізму, Ярославе?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 11:55:20 ]
Сам не знаю. Воно, наче й не стосувалося безпосередньо мене. Але був такий період, коли писав на цю тему. В мене є досить багато такого роду віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 11:56:30 ]
кінцівка зовсім не годиться, а починалося все так поетично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:14:56 ]
Дякую, Сергію, за вашу думку! Якби я не був знайомий з вашою творчістю, то пробував би щось доводити. Зрештою, якщо я й не врахую її в цьому творі, то якимось чином напевно ваша критика вплине на мене в моїх наступних. Бо визнаю, що естетика ваших віршів мене вражає.
А так чомусь мені 2 роки тому подумалося.
І чи варто уже переробляти щось зараз з позиції мене теперішнього - не певен... Хоча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:54:42 ]
власне, критичні думки і мають висловлюватися на 80% з огляду на майбутнє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:56:06 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:29:05 ]
Як я зрозуміла, Ярославе, тут ідеться не про об'єм тіла, а об'єм душі чи й духу - тому мені закінчення годиться. Мабуть мої відчуття схожі в цьому випадку на відчуття Василя Кузана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 22:09:18 ]
Тут ніби, нмсд, трішки з внутрішніми паузами не зрозуміло, в першій строфі їх немає, а в другій і третій - є (певне збивання ритму).
Ну і останній рядок трохи недошліфований ніби...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 11:52:12 ]
Погоджуюся з вами, що вірш занадто слабенький навіть на фоні моїх тогочасних віршів. І швидше за все отою останньою строфою. Але це один з перших моїх віршів. І швидше за все я або перероблю останню строфу, або весь вірш викинну. Подібне відношення в мене до ще одного вірша тогочасного періоду - "Вина". Добрі, навіть дуже добрі два заключні рядки, а початок - ні те, ні се.
Дякую!