Ярослав
Привіт, Панно! Як ти? В який бік рухається твій настрій? Стає тобі якось легше на душі, чи навпаки? Чомусь переживаю за тебе...
10:12

Панна
привіт! насправді в душі переживаю трагедію... і згадую двоюрідну сестру, яка приблизно в такому ж віці втратила чоловіка, але в неї був страшніший випадок - чоловік несподівано помер. аж тепер я хоч приблизно можу уявити її стан... і то - тільки приблизно. сплю по 3-4 години. тяжко руйнувати минуле - своє, дочки, кол. чоловіка. і не знати - чи натомість буде якесь майбутнє для всіх трьох??? розумієш, Ярославе?
10:15

зараз йду - справи до вечора...
10:15

Ярослав
розумію тебе, Панно... і співчуваю... тільки коли вже все стається, усвідомлюєш всю глибину того... але я вірю в те, що в тебе все буде рухатися до кращого... не забувай за мене... якщо важко - пиши мені...
10:17

в любому випадку - назад дороги вже немає...
10:18

для чого ти ховаєшся?
20:23

як ти?
20:25

коли зайти в твою анкету - видно, що ти тут присутня...
20:26

Панна
невже висвічується статус "на сайті"?
20:27

Ярослав
ні... при кожному входженні видно, що ти щойно тут була...
20:28

Панна
не хочу ні з ким із подруг спілкуватися... частина з них знає і дістає співчуттям. інша частина не знає - і пояснювати відсутність доброго гумору не хочеться...
20:28

кожен зі знайомих сприймає по-своєму і дає власні оцінки і рекомендації.. чогось не цього хочеться...
20:30

Ярослав
співчуваю тобі... пройде трохи часу - не будеш так болісно все сприймати.... мусиш перетерпіти перший час...
20:31

Панна
не знаю, чи впораюся...
20:32

Ярослав
мусиш - куди дінешся... якщо щось - звертайся до мене за допомогою...
20:33

Панна
хочу до Львова... але без дружнього с.
20:33

Ярослав
давай... я згоден... мені важливіше твоє товариство...
20:34

Панна
але наразі застуджена... дякую, якщо не жартуєш. але май на увазі-спокусити мене неможливо
20:35

Ярослав
вірю...)
20:36

я теж застудився...
20:36

с. з тобою - не самоціль... але не відмовився б...)
20:38

Панна
май совість
20:38

Ярослав
ти в моєму житті особлива... та й ще колись будеш мені дорікати, що я не хотів з тобою с. але я почекаю... життя довге...
20:40

не сприймай все надто серйозно...
20:40

Панна
слава Богу... що ти про довге життя заговорив, а то тільки й чути від тебе: мені здається, що я скоро помру... це всім задється 100 років лдського віку - дрібниця порівняно з мільйонами років існування життя на Землі
20:42

Ярослав
відносно довге...

ведь все кончается не завтра... я перестану ждать тебя, а ты придешь совсем внезапно.. и так захочешь теплоты, не полюбившейся когда-то...

гарні слова...
20:44

Панна
чиї?
20:47

Ярослав
Марк Минков... музика, можливо й слова... Пугачова співала 0 пам"ятаєш мабуть...

не падай духом... усміхнись... все буде добре... скоро я здивую тебе гарним віршем... хочу здивувати...
20:48

Панна
я в тебе вірю... шкода, що ти так довго розмінювався на дрібниці і не використовував час, щоб писати. талановито і яскраво, як ти це робиш. і немає значення, як довго людина пише... головне - результат. як творець ти мені дуже дорогий по духу... і багато в чому ти для мене взірець
20:51

Ярослав
тыльки що дав пошук по тексту цыэъ пысны - ы скыльки авторыв мены видало.... і Ігор Кохановський, і Марина Цвєтаєва... і ще купу інших....
20:52

це правда... якраз про це й мій вірш... дякую за теплі слова...
20:53

Панна
ми були б гарними друзями. якби тебе не тягло в інші, не дружні, боки...
20:54

Ярослав
поживемо - побачимо... я вже й сам не знаю, чого від тебе хочу... просто, після знайомства з тобою ніякі жінки мені не цікаві... в цьому біда...
20:56

Панна
а ти в паспорт дивився???? вік... скоро й мені чоловіки перестануть бути цікавими...
20:57

Ярослав
та я в іншому плані... для таких собі стосунків - не так важливо... а щоб надовго, щоб поруч по житті... нікого не бачу... і мабуть і не побачу... та й з тобою - проблеми... тупик...
20:58

просто, буду тебе любити платонічно... а це щось подібне до дружби... тебе любити, а спати з кимось іншим... теж не вихід, але хоч щось...
21:01

не переживай... якось буде...
21:02

все тече - все міняється...
21:03

Панна
я зашарілася... платонічна любов - це найбільше, про що може мріяти творча жінка...
21:05

Ярослав
а я деколи думаю - як класно було б, якщо б тоді, коли ми перший раз зустрілися, між нами проскочила б іскра... в нас могло б бути красиве яскраве життя...
21:07

Панна
ага... э така наука - альтернативна історія... псевдонаука, бо альтернатив тому, що вже БУЛО, немає)))
21:08

Ярослав
в мені ж щось змінилося... я теж спочатку тебе не сприйняв... тільки з часом... може тобі просто потрібно його більше, ніж мені... хай це мене гріє... до тебе ж я претензій не маю...
21:10

і нічого не заперечуй... що ти можеш знати наперед?
21:11

Панна
нічого, правда... але не треба нічого нереального чекати...
21:12

Ярослав
я ж кажу, що нічого особливого не чекаю... бо й ти не зовсім те, що мені потрібно... просто нема нічого кращого... і з цим треба жити...
21:13

Панна
як ти лагідно це сформулював...
21:14

Ярослав
я не хотів тебе образити... просто, коли ти любиш, і коли ти НЕ любиш - це дві різні людини...
21:15

замкнене коло...
21:16

Панна
ти - це я чи ти - це ти??? геть заплутав
21:17

Ярослав
все про тебе... ти концентруєшся тільки на об"єкті своєї пристрасті, і все інше для тебе стає якимось вторинним, не обов"язковим... в першому випадку, ти мабуть стаєш ідеальною жінкою, а в другому, не дуже доброю... я весь час знав тебе другу... тому й мучився і вичитував... але не будемо про це... я не настоюю, що я абсолютно правий...
21:21

Панна
ці слова справедливі щодо кожної людини - навіть безвідносно до її статі!
21:22

Ярослав
вся справа в ступені важливості першого і НЕ важливості другого...
21:22

Панна
інтроверти переживають життя складніше, ніж екстраверти
21:23

Ярослав
я завжди пам"ятав про тебе... ти ж згадувала про мене часто тільки тоді, коли в тебе не виходило щось з твоїми чоловіками... але я вже про це говорив... і не хочу ще раз повторюватися... та й для чого мені це потрібно? тільки важче буде тебе любити...
21:26

а тільки що знайшов, що автор тексту - В. Тушнова... композитор - М. Минков... швидше за все, що це правда...
21:30

Панна
любов - це спонтанне почуття... непрогнозоване...
21:30

до речі.ю жартувати про неї не варто
21:30

Ярослав
хто знає, що таке любов? я не жартую... є в мене щось до тебе... а що це було - колись тобі розкажу....
21:32

Панна
так... це "щось" - дружба. давай так вирІШИМО ?
21:34

Ярослав
ні, це мені не цікаво...
21:35

дружба не пече в сонячному сплетінні... але це тебе не повинно хвилювати... стався до мене як до друга... але хоча б як до друга, а не як до випадкового перехожого...
21:36

ну чого ти заважаєш мені почувати себе закоханим?..
21:38

Панна
ПЛАТОНІЧНО
21:39

Ярослав
максимум - дружній с. при взаємній згоді і зі взаємними довідками...
21:39

Панна
добре, дерзай
21:39

ні
21:40

Ярослав
нічого не говори... життя довге... буде стимул жити....
21:40

Панна
вірші - ось твій найкращий стимул
21:41

Ярослав
це ж тебе ні до чого не зобов"язує... скільки ми про нього з тобою наговорилися в свій час... і про довідки...
21:42

але - мовчу...
21:42

добре, почнемо з віршів... і не сприймай все серйозно....
21:43

Панна
мені якраз до жартів
21:46

Ярослав
я бачу, що ти якась надто категорична.... давай про щось інше...
21:47

Панна
наприклад, як боротися з безсонням...
21:47

Ярослав
пиши вірші... мені це допомагає... я коли прокидаюся - одразу тягнуся до мобілки, чи до блокнота...
21:49

Панна
ну сказав... коли на душі страшно... вірші!
21:50

з листування 26.09.2009