ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.21 11:51
Юркодар - 107
СО-СУ-КУР

Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!


Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,

Володимир Бойко
2024.05.21 11:25
Десь війна
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.

Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,

Леся Горова
2024.05.21 10:58
Залишся (пісня)
Мрії збуваються.

https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Інша поезія / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***
Образ твору Чи ж завинила неба висота
фатальній
поприземності стеблини?
З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
свої спокутує провини.

Здоровий глузд
не кличемо в порадники,
долаючи лукавого інтриги:
за слабкість плоті –
гинуть виноградники,
за слабкість духу –
спалюються книги.

2004

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 15:53:33
Переглядів сторінки твору 5121
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:30:45 ]
Усе споконвічне,
й ніщо не є вічне,
крім Неба...

Гарний вірш, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:05:17 ]
Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:41:43 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 18:57:22 ]
"З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
чужі спокутує провини..."
Хіба? Вельми сумнівно, бо світ байдужий до Нього, як і колись... А, може, ще й більше збайдужів... І це найбільший гріх... А тому цей світ не спокутує навіть своїх провин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:05:32 ]
До речі, Спаситель і Слово - це одна Особа, тобто наш Господь Ісус Христос...
Божого благословення Вам і всім, хто причетний до ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:57:40 ]
хороший висновок, Любо.
От тільки "Чи ж завинила неба висота" і "Здоровий глузд не кличемо в порадники" різного розміру (там два склади зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:19 ]
Дякую, Адель. Небо - вічне... це дає надію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:41 ]
Дякую, Наталко, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:43:07 ]
Дуже дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:52:13 ]
Пане Іване, бачу мої рядки Вас розхвилювали... Даремно, я думаю, бо це вірш не про Нього, а всього-навсього про те, що виноградники і книги - не винні у слабкостях, вказаних у другій строфі.
А за благословення дякую, і Вам - взаємно того бажаю, Ви ж начебто теж причетні до ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-06 20:58:37 ]
Вітаю!
Високоенергетично-нумерологiчно!
Дякую.
п.с. Спалюються книги і Мрiї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:59:46 ]
Дякую, Любо. Так, різного розміру, тому цей вірш - в іншій поезії. Ось такий він народився, трохи не такий, як має бути... Але поки що інакшим я його не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:07:07 ]
Спасибі, Олександре, за енергетичну підтримку. Але, зізнаюсь, Ви мене "озадачили" тою "нумерологією" - сама ще раз перечитала свій вірш - і сама для себе залишилась загадкою... Оце так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:13:02 ]
Ні, я спокійний... Якби Ви не написали, що цей світ чужі спокутує провини, то я промовчав би... А в цьому випадку відмовчуватися я не маю права...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:17:34 ]
чудово. Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:20:00 ]
Гарний вірш, Любо!
Філософський такий вийшов він в тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:21:35 ]
От і добре, пане Іване, а щоб Вам стало ще спокійніше (бо повірте, я розумію Ваш неспокій), невеличка ремарка: світ - це небо, земля, повітря, вода, ліси і таке інше, наш великий прекрасний, створений Богом для щастя світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:22:15 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:25:14 ]
Так? Дякую, Ярославе. Бувають такі вірші - як маленькі відкриття... (принаймні, для автора).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 22:53:27 ]
Глибоко, але дійсно відчувається зміна ритму. Тут просто переробити в другій строфі, не міняючи змісту. А філософія - гут. Ніяк не можу звикнути до аватарки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 00:00:57 ]
Глибока філософія, дякую, Любо. Як не переробиш розмір - маєш право, нехай буде таким, як є. Думка у ньому серйозна і щемлива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 01:31:19 ]
чудово... читаю, читаю...
думаю а що ж мені лишається робити, як все вже написано?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:16:35 ]
Не уявляю, як можна переробити другу строфу, легше подумати над першою...
Дякую, Іванку (я сама не можу звикнути)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:17:56 ]
Дякую, Ларисо. Не впевнена, що зумію переробити, справді. Тому й помістила його в іншу поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:18:48 ]
Дякую, Ярославе. Залишається читати і писати по-своєму... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 10:24:24 ]
А чи "чужі"? До того ж, на мою думку, цей рядок звучить і без цього слова ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 10:51:53 ]
Без цього (чи іншого) слова, мені чомусь рядок не звучить... Але Ви навели мене на цікаву думку. По-перше, справді, не "чужі", в оригіналі було інше слово, я його замінила з певних причин при публікації. Яке слово було - легко здогадатися, якщо захотіти. Тому, Ви праві - таки не "чужі". Мабуть, таки "свої"... Я ще трішки подумаю... мабуть, таки зміню на "свої"....
Дуже дякую, Маріє!!!