ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ФОТОГРАФ
Доокіл перехрестя -
пішоходи і мжичка.
А назустріч несеться
розцяцькована бричка.

Б’ються з бруком підкови -
аж відлунюють зойки!
В бричці прóгулянкóвій
їдуть дві парасольки.

Перша - áквамарúнна,
друга - чéрвоновзóра,
мерехтять у вітринах,
мов огні світлофора.

Розгубився од того
люд на хвилечок кілька…
А дощисько-фотограф
ретушує бруківку…

осінь 2009




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-07 08:47:08
Переглядів сторінки твору 10718
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 11:34:40 ]
для мене - це був дощ, чи навіть, швидше дрібненька мжичка, яка поступово перетворює сіру бруківку в чорну.
Дякую, Любо!
(в тому числі й за популяризацію мого прізвиша на популярних сторінках=) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 11:36:04 ]
популяризацію мого популярного прізвища на популярних сторінках популярних сайтів?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 11:38:54 ]
Валерію, за популярністю твого прізвища моєму все одно не вгонитися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 11:44:14 ]
А, заздриш!))) Я теж, до речі...))) Це ж всього-на-всього творчий псевдонім...(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 11:53:13 ]
А я чомусь так і думав. Чи може десь чув про це.
і тут дівчата питають - а що, може і фото твоє - теж лише творчий псевдонім?) і сигари ти не розпалюєш стодоларовими купюрами?(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-07 12:03:03 ]
Так, і фото на моїй головній сторінці - це аватарка з Інтернету, і сигари я стодоларовими купюрами не розпалюю (навіть жодного разу в житті ані сигари, ані стодоларової купюри в руках не тримав - віриш?)...))) Вот такая я загадочная!))) Може, за мене хтось і вірші, і пародії, і коментарі пише?))) А, дійшло, нарешті - я ж просто бот, створений програмістом... Тьху ти, я ж і сам - програміст!... То що, виходить, я сам себе створив?..)))

До речі, дякую, Ярославе, за підказку - мені Редакція Майстерень чомусь раптом знизила статус. Я й не знав, що статус можуть не тільки підвищувати, а ще й понижувати.) Це як з старлєя розжалувати до простого лейтенанта...)))

Я вже задав це питання на своїй сторінці Редакції Майстерень. Невже знизився мій творчий рівень за час, відколи мені був наданий вищий статус (точно пам'ятаю - після моєї пародії на вірш Ярослава Чорногуза)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 11:38:20 ]
А був ще такий відомий етнограф, мистецтвознавець - Хведір Вовк - всі праці так і підписував, але ж у радянські часи став поза його волею звучати лише як Федір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 11:40:02 ]
ніколи не подобалася мені ця уніфікація(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 13:16:43 ]
Ярославе, буквально пара моментів:

1.чéрвоновзóра. "Взор" - це слово російське, а тому й похідне, утворене од нього теж вийшло схожим на російське слово. "Червонозора", нмсд, звучатиме краще.

2. "Хвильочок" - приблизно те ж саме. Я б поміняв на "хвилечок".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 13:23:54 ]
Дякую, Сергію! щодо хвилечок - згоден. а червоновзора - від слова "взір" - у нас, на Галичині так кажуть. тобто, синонім орнаменту, узору.
хоч є сенс над цим словом ще раз задуматися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 13:29:00 ]
ну якщо це від візерунка, то я не знав цього))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 13:33:46 ]
так. зрештою, є це слово в словниках


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 14:05:53 ]
є така бричка і у Львові
надзвичайно милі парасольки)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 14:08:59 ]
Ти мабуть каталася на тій бричці, Марійко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 14:10:14 ]
так це ж і є про Львів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 14:20:04 ]
ні, але можна спробувати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 14:35:46 ]
Про червоновзору мені й пояснювати не треба, я й так відразу сприйняла, а вірш мене узяв в полон своїми барвами. Сподобалося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 17:47:42 ]
Дякую, Патарочко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 15:01:43 ]
"Высоко сижу, далеко гляжу"... ;)
І все чую. У Грені дуже потужні акумулятори, так шо і не мрій про "два-три дні тихого шипіння" :))

Аж остовпіла... це що за чудасія - слова з двома наголосами?! Цирк! Особливо - коли обидва неправильні:
- "прóгулянкóвій": перше "о" - нєдальот! Друге "о" - пєрєльот! А правильний наголос - на "у" :))
"Мов огні світлофора" - і починаєш чухати потилицю: а де ж це у світлофорі голубе світло?..
І якщо "небесний фотограф" у тебе - дощ, то, може, так і написав би: "дощисько-фотограф", тоді ясно, що відбувається (картинка чіткіша).
Ну, біжи вже до Осоки, ябеднічай, скаржся на Грені-мучительку... Може, пожаліє хоч сьогодні ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 17:22:05 ]
Ну що ж, Грені, за "дощиська" дякую!) Приймається! і справді, в характері вірша!)
а наскільки я знаю - два неправильні наголоси дорівнюють одному правильному.
це як за двох небитих одного битого дають. (З народної гоанської казки)
І радий, що так швидко регенеруєшся!
Зацікавила мене ця твоя властивість)


1   2   3   4   Переглянути все