На прохання учасників уманського літфесту

Коли я тільки починала готуватись до другого уманського фестивалю, то навіть не могла подумати, що невинний жарт-вибори короля та королеви РИМИ можуть стати приводом для стількох непорозумінь, образ та підставами для сварок між авторами.
Отже, давно назріла нагода розповісти про голосування.

Планувалось

Щоб якось розбативи виступи наших авторів, яких до Умані приїхало майже тридцять (своїх уже і не рахуємо), Ірина Людвенко виготовила бутафорні корони та коробочки, куди усі охочі могли вкласти ім'я можливого короля та королеви. Уже на тому етапі усі чудово розуміли, що "усі охочі" наврядчи будуть об'єктивними. Адже багато хто нічого не знає про авторів, а чотири хвилини виступу - не привід закохатись у творчість поета.
Вибори були потрібні більше як забавлянка та привід потім пожартувати.

Як усі відбулось

Королем обрали Ярослава Чорногуза. Він набрав понад 70%. І це абсолютно логічно, адже Ярослав і читав, і співав. Автор-артист - це не чотирихвилинне читання двох-трьох віршів. Ще до початку голосування усі чудово розуміли, хто стане королем фестивалю. Більше скажу, Іра знала, на кого готує корону.
Що ж до королеви РИМИ, то тут було все неоднозначно. Майже однакову кількість голосів набрали я та Катруся Матвійко. Я, здається, на один більше, та, як організатор, відмовилась від "корони". Катруся Матвійко в цей момент зникла у невідомому напрямку. Любов Долик, яка отримала чотири голоси, як і Лілія Ніколаєнко, теж десь зникла. Оренда місця у парку закінчувалась за 10 хвилин. От і вирішили, що корону одягатимемо на Лілю Ніколаєнко.

Я припустилась помилки, коли не повідомила про кількість голосів саму Лілю. Та на той момент я була впевнена, що то її може образити. Зараз розумію, що вона дещо не так зрозуміла коронацію-бутафорію...

Майже точна кількість.
У мене - 31 голос;
у Катрусі - 30 голосів,
У Лілі - 12 голосів,
Люба Долик - 10.....
Принаймні, так пригадала Іра Людвенко. Я особисто бачила лише частину голосів, бо була зайнята мікрофоном))