ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костен Кава' / Вірші

 Волчья вера
Образ твору Почему воют серые волки?
В чем таком виновата луна,
Что ночами не в силах умолкнуть,
Разрывая нутро, а что толку,
Изливают ей душу без дна?

Почему каждый вечер угрюмо
Собирается стая волков?
Может быть не звериною думой
Тяжела голова этих умных,
Беспощадных и злобных «волхвов»?

Что сказали им лунные боги?
Почему заставляют чуть свет
Уходить от семьи за пороги
И нести свои тощие ноги
Вдоль опасностей прожитых лет?

Может кем-то был проклят род волчий
И в защитниках только луна?
Воют серые ей что есть мочи,
Но сомнение душу им точит,
И душа от сомнений больна…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 12:01:36
Переглядів сторінки твору 3798
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.701 / 5.38  (3.495 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.701 / 5.38  (3.495 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.03.16 18:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 12:30:28 ]
А портрет-то Далі! І є щось від цього унікального мистця у цьому вірші... згадала завдяки Вам, - є про вовка у Миколи Вінграновського - "Сіроманець" - дуже проникливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 16:30:48 ]
Дуже вдячний за ваш коментар та за увагу взагалі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 16:56:55 ]
Вспомнилось из "Дракулы": "Послушайте их плачь - это дети ночи. Как ласкает слух эта музыка!"
Как Вы относитесь к критике своих текстов?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 16:57:51 ]
"их плач", то есть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:26:35 ]
Не знаю увидите ли вы мой ответ, но хочу сказать спасибо, за такую детальную проработку стиха)
Со всем сразу мне согласиться тяжело (я об образности).
О технической стороне - согласен и в оправдание сказать нечего)) надо работать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:28:27 ]
Я вижу, вижу :) В свою очередь хочу поблагодарить Вас за адекватное восприятие критики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:28:44 ]
Не знаю увидите ли вы мой ответ, но хочу сказать спасибо, за такую детальную проработку стиха)
Со всем сразу мне согласиться тяжело (я об образности).
О технической стороне - согласен и в оправдание сказать нечего)) надо работать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 10:41:43 ]
Адекватно) Как еще можно научиться писать, если не видеть собственных ошибок?) Буду рад увидеть ваши замечания относительно моей работы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 13:24:51 ]
Адекватность - это отлично :)
"Почему воют серые волки" - а черные и белые, думаете, не воют?

"Разрывая нутро, а что толку,
Изливают ей душу без дна" - фонетичсеки очень напряженные места. Лучше, по-моему, будет так:
"Разрывая нутро, но без толку,
Изливают ей душу до дна".

2 катрен - ну, тут чисто субъективное моё неприятие "беспощадности, угрюмости и злобности". Волки - вообще благородные создания. Согласна, автор имеет право иметь своё. Хотя "угрюмо собираться" - это как? Они сами могут быть угрюмыми.

3 катрен - "Уходить от семьи за пороги" - за какие пороги? они в домах живут?
"И нести свои тощие ноги
Вдоль опасностей прожитых лет?" - почему тощие??? они голодают всё время? "вдоль опасностей" - это не по-русски как-то.

4 катрен - "серые ей" - плохо фонетически.
"воют ей" - неправильный оборот. "воют на неё".
"Может(,) кем-то был проклят" - легче звучало бы "Может, издавна проклят".
" род волчий" - читается вместе - "ротволчий".

К тому же Луна в русском изложении всегда пишется с большой буквы (в отличие от украинского).
Ну, и запятые после "Может быть(,)" и после "Может(,)"

В итоге - хотелось бы бОльшей проработанности образов и более удачной формы их изложения.!