ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквіє страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костен Кава' / Вірші

 Ветер
Облепило стекла каплями дождя,
Солнце охладело ко всему живому.
Никому не скажет ветер, уходя,
О тоске по дому…

На озябших стенах стерлись имена,
Память врет, что раньше было по-другому.
Воет ветер в поле, словно сатана –
Он не помнит «Кто мы»?

Ищет он у солнца на вопрос ответ,
Пляшет в диком танце, испуская стоны.
«Подскажи, родное, и пролей мне свет:
Где дорога к дому?»

Северные звезды сверлят пустоту,
Дремлет ветер-странник на руинах дома…
Выбирал дороги, да нашел не ту,
И не вспомнил «Кто мы...»




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 12:29:06
Переглядів сторінки твору 2442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.495 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.495 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.03.16 18:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 13:54:04 ]
"Он не помнит «Кто мы»" - а зачем тут кавычки?
"Он не помнит, кто мы". То же самое в последней строке.

"испуская стоны" - можно испустить дух, а не стоны.

А вот строчка "Северные звезды сверлят пустоту" - понравилась.
"«Подскажи, родная" - если ветер обращается к солнцу, как это следует из первой строки катрена, то солнце - оно, т.е. "подскажи, родное"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:09:18 ]
Вопросом "Кто мы?" мне хотелось выделить вторую идейную линию (если так можно сказать) в стихе. "Кто мы?" - спрашиваю я сам себя.
"Испуская стоны" - я все же допускаю, т.к. это выражение вполне употребляемо) возможно НЕ в данном контексте, но об этом уже судить вам, как критику.
«Подскажи, родная" - бесспорно, что солнце родоОе)) и об этом я думал... однако мне хотелось в него вложить душу (и сделать солнце женского рода). Вы считаете это не допустимо?
Благодарю вас за замечания)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:14:16 ]
а что, роднОе не может иметь душу?? (родное существо)
не знаю, как Вам, а мне - Солнце родная - выглядит нелепо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:31:14 ]
Убедили))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олимпиада Шестаго (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:22:04 ]
Хорошо. Есть в этом некое первородство слога, начало начал. Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костен Кава' (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 14:36:51 ]
Благодарю вас, Олимпиада)