ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Самовiднаходження




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 17:28:16
Переглядів сторінки твору 8037
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.394 / 6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 18:02:11 ]
Привіт!
Самовіднаходження - це так необхідно моїй закодованій душі, що я цей вірш перепишу собі на першу сторінку свого записника і поки розкодовуватиму і душу, і вірш, то і самовіднайдуся, і самостверджуся.
Квітучим димом втягуючи думки, усміхаючись, з щирим захопленням, Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:55:37 ]
Привіт-привіт, Євгеніє.
Дуже тішуся що зміг би бути причасним до твого самовіднаходження.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 18:22:11 ]
Юрцю, така маса слів - не тривіальних, не затертих "до дірок", просто вражає... "по серцекраю", "і розливається курсивом небо синє" - дуже влучні означення відчуття і образу неба...
...з віком, мабуть, чи з життєвим досвідом, чи досвідом віршотворення приходить подібна мудрість... і це - прекрасно! ...за розлите курсивом небо?! :)
...я сьогодні йшла під дощем у парку... Ма! ...яка прекрасна у нас в Україні ОСІНЬ... стрімкий п’ятихвилинний рясний дош, а з черговим поривом вітру... клени летять на асфальт(він чорний землистий мокрий, а листя на ньому... ну таке поєднання кольорів! зачудуєшься! - не зовсім художнє, якесь незвичне, але чомусь близьке, феєричне... і сумне і - веселками в душі...) Дякую за вірш, Юрцю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 18:36:43 ]
...може саме осінь період самовіднахоження себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:58:52 ]
Щиро дякую, Людмилочко.
У нас теж красива осінь - але лишень тепер починає золотіти по-повній.
Низький уклін з Нью Йорку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:13:08 ]
Дякую, Юрцю... і я із тобою... навзаєм з України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 18:33:19 ]
І очі виколоть,
і потече сльоза
по небограю -
вічна втіха.
І батківська забута стріха.
І відчай мій
у світлотіні зла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:59:55 ]
Дякую Вітрунь за подих з України,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 18:43:08 ]
Юрасику, шото ти перемудрив :) Як на мене, присутня велика перевантаженість образами і усілякими "красівостями", тому у тексті залишається мало повітря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 18:57:10 ]
...для кого пишемо, Чорі...? невже поезію для бомжів..? може, де в чому, Ви і праві, але... чи в нас уже і інтелектуалів в Україні відмінили..? щиро... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 19:32:00 ]
я не знаю, Людо, для кого пишемо - чесно. але між бомжами і "інтелектуалами" є ще доволі великий прошарок населення :) я ж не кажу: треба писати примітивно. але вся ця "барокова ляпота" (нагромадженість малозрозумілих образів, перев"язана фонетичною важкістю) - особисто на мене справляє гнітюче враження. Можливо, я не права.

Юрчику, можеш побити мене у відьповідь :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 19:36:46 ]
вибачте, але хіба це коректно протиставляти бомжів інтелектуалам? існують, здається, категорії маргіналів із набагато нижчим айкью. та й зрештою хіба літератор має гребувати кимось лише зважаючи на його соціальний статус?...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:10:56 ]
точно. бомжі - це не діагноз. часто це всього лише непристосованість до навколишнього життя... а серед бомжів - дуже багато поетів... бо хто ще так як вони може відчути прихід осені чи перший сніг?... чи швидкоплинність кохання, чекаючи на самотню підвипившу леді о 4 годині ночі під нічним клубом... є в мене про це поезія. підпрацюю трохи і покажу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:35:56 ]
"Нет палаты такой, на какую
Променял бы бездомность поэт,
Оттого-то кукушка кукует,
Что гнезда у неё нет."

Софія Парфенок, до речі, теж вважала, що поетом може бути тільки бомж... ;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:38:54 ]
ой, помилилася, Парнок)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 19:14:45 ]
Погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 19:18:52 ]
Чорі, як завжди, дуже дипломатична)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 19:25:31 ]
от не знаю, Шико, де тут смайлик, що показує язика :)
мабуть, цей :~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 19:26:43 ]
на мою думку, так би мовити "штучна метафоричність", яка спровокована сумнівними словесно-смисловими викрутасами. автор, напевне, експериментує, але це не поезія. звичайно, нмсд)
а "інтелектуально" розшифровувати можна і маячню божевільного) (це не Юрію)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:16:56 ]
Золоті мої і хороші,
Автор лише має право на власне слово. Інша справа - як воно буде сприйнятим.
Я виражаю у тому, що пишу - себе і не пишу на публіку - не опускаюся і не підношуся відповідно до якогось уявного рівня.
Для одних - цей вірш буде малозрозумілим (фонетично чи/і інтелектуально :), для інших - ідеєю для роздумів або марнотрацтвом часу.
Відповідь проглядає через рядки - "розхристаність, в рядках ЗАЩЕМЛЕНУ, сльоти","протоки срібла ЗАДИХАЮТЬСЯ між ними."
Усі зауваги сприймаю спокійно і як такі, щов відтарабанились по кнопах щиро.
І всіх вас люблю - дазент маттер вот.:)
З поважним оком,
ЛЮ :)


1   2   3   Переглянути все