ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Острах
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?
Вітер з яблуні полум'я креше -
Під ногами багряний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?
Чи зігрію зневірену душу
Коли-небудь іще я в житті,
Адже осінь вбиває і душить
Наодинці мене і в гурті?..

22.09.10.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 14:08:48
Переглядів сторінки твору 2853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.077 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.307 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.11.16 15:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:34:55 ]
Дуже сподобався початок.... А от " в гурті" якось перекреслив сприйняття....
Вітю, ану подумай над ним.... замість вибуху в кінцівці щось трохи муляє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:35:34 ]
Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:41:08 ]
і щодо назви - краще слово, яке самостійно більше схоже на русизм, не вживати у назві..... Хоча, то тільки моя думка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:36:16 ]
Уже змінив...
Дякую тобі, Софіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 15:51:13 ]
Вітаю шановного!
Та ще маю пороху в порохівниці,
кресну, як в ранці Сонце,
полум'ям залью пітьму самоти,
щоб бути у світлі дня,
із любов'ю до Бога жити.
Це, добавив би я,
і було б - " ляля "
Точка зору моя.
Дякую з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:05:36 ]
По-моему, какая-то путаница.
Пробую разобраться, обложившись словарями.

"Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака.
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?"

Почему для птицы эта осень последняя?
Правда, я могу допустить довольно прозрачную мысль о том, что этот куплет, логически вычленяемый из текстового моноблока, написан под влиянием песни группы (по-украински "гурту")"ДДТ", исполняемой Ю.Шевчуком. И смысл его не в смысле, а в чем-то ином - например, рифме. И, наверное, в сопереживании. Меня, например, "заводят" литургии. И я стараюсь их избегать, потому что литургий много, а нервная система одна. Моя.

"ітер іскри із яблуні креше, -
Під ногами холодний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?"

Искры - это красные листья или "слава победителю". У нас такие не растут, но на рынке их немало. И они дороже цитрусовых примерно в 2 раза.

"Чи зігрію хоч мріями душу
У холодній своїй самоті?
Убиває ця осінь і душить
Наодинці мене і в гурті..."

Совсем плохо. Упадочнические настроения. Осенью такое бывает. Нужно, как мне кажется, как-то не поддаваться унынию. Оно, конечно, обнажает душу (кстати "душа" в стихотворениях - это нечто банальное) и обостряет чувства.
Или действительно все так лажово?

Пожелаю я Вам, наверное, всего самого наилучшего, что только может быть. Возможно, когда-нибудь кто-нибудь всплакнет над этим произведением. Мы не вечны. Но стоит ли о таком не то что сочинять, а даже задумываться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:31:05 ]
Погоджуюся з тобою, Олександре, що закінчення вірша сумне та песемістичне, але, від того, якщо я там зроблю зараз певні зміни, невже мій сьогоднішній настрій поліпшитья?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:37:47 ]
Олексію, та померла просто птаха, що тут незрозуміло?..
І про листя не відаю, чи, на відміну від новонародженого, завтра побачу його...
А про настрій - він мій, власний, сьогодні сумний, завтра веселий, навіщо таїть те, що має місце?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:49:35 ]
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це остання для птаха осінь.
А для мене - не знаю яка?

Я би радила, Вікторе, саме так розставити знаки. Бо, доки Ви не пояснили Алексію суть, можна було подумати, що це ЛГ - полетів сторчака. Розділові знаки бувають каверзними, коли стоять не в тому місці (пам'ятаєте "казнить нельзя помиловать"?)

Про "в гурті" і "іскри" вже сказано, але то авторське.
А ще не дуже добре, що в тексті є повтор "холодний вогонь", "холодній самоті"... Тут подумайте, це вже технічний недогляд.

А настрій вірша я відчула, як мені здається, і пройнялась ним. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:12 ]
Дякую тобі, Любо, - я спробую зробити зміни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:50:11 ]
Забула ще про назву. Може краще "Острах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:53 ]
Це - просто...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:25:59 ]
Гарно, Вікторе! Поки я заглянув - уже все вилизано! (тільки з коментів можу здогадуватися)Тепер вже можна - або до друку, або композитору!)
Сподобався вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 06:55:58 ]
Не вилизано, Ярославе, а трохи підметено...))
Потрібно інше закінчення, це - точно!
Дякую тобі, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 09:16:13 ]
Чи зігрію хоч мріями душу
У холоднім осіннім танкУ?
Убиває ця осінь і душить
мОю пісню - весняну таку...

Остання стрічка - лише як варіант.
Подумай, друже...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 23:38:00 ]
Не помітив раніше, Ярославе, твою пораду, подумаю...