ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Острах
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?
Вітер з яблуні полум'я креше -
Під ногами багряний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?
Чи зігрію зневірену душу
Коли-небудь іще я в житті,
Адже осінь вбиває і душить
Наодинці мене і в гурті?..

22.09.10.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-13 14:08:48
Переглядів сторінки твору 2963
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 05:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:34:55 ]
Дуже сподобався початок.... А от " в гурті" якось перекреслив сприйняття....
Вітю, ану подумай над ним.... замість вибуху в кінцівці щось трохи муляє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:35:34 ]
Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 14:41:08 ]
і щодо назви - краще слово, яке самостійно більше схоже на русизм, не вживати у назві..... Хоча, то тільки моя думка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 15:36:16 ]
Уже змінив...
Дякую тобі, Софіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 15:51:13 ]
Вітаю шановного!
Та ще маю пороху в порохівниці,
кресну, як в ранці Сонце,
полум'ям залью пітьму самоти,
щоб бути у світлі дня,
із любов'ю до Бога жити.
Це, добавив би я,
і було б - " ляля "
Точка зору моя.
Дякую з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:05:36 ]
По-моему, какая-то путаница.
Пробую разобраться, обложившись словарями.

"Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака.
Це для птаха остання вже осінь,
А для мене - не знаю яка?"

Почему для птицы эта осень последняя?
Правда, я могу допустить довольно прозрачную мысль о том, что этот куплет, логически вычленяемый из текстового моноблока, написан под влиянием песни группы (по-украински "гурту")"ДДТ", исполняемой Ю.Шевчуком. И смысл его не в смысле, а в чем-то ином - например, рифме. И, наверное, в сопереживании. Меня, например, "заводят" литургии. И я стараюсь их избегать, потому что литургий много, а нервная система одна. Моя.

"ітер іскри із яблуні креше, -
Під ногами холодний вогонь
Хтось уранці побачить уперше,
А я завтра побачу його?"

Искры - это красные листья или "слава победителю". У нас такие не растут, но на рынке их немало. И они дороже цитрусовых примерно в 2 раза.

"Чи зігрію хоч мріями душу
У холодній своїй самоті?
Убиває ця осінь і душить
Наодинці мене і в гурті..."

Совсем плохо. Упадочнические настроения. Осенью такое бывает. Нужно, как мне кажется, как-то не поддаваться унынию. Оно, конечно, обнажает душу (кстати "душа" в стихотворениях - это нечто банальное) и обостряет чувства.
Или действительно все так лажово?

Пожелаю я Вам, наверное, всего самого наилучшего, что только может быть. Возможно, когда-нибудь кто-нибудь всплакнет над этим произведением. Мы не вечны. Но стоит ли о таком не то что сочинять, а даже задумываться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:31:05 ]
Погоджуюся з тобою, Олександре, що закінчення вірша сумне та песемістичне, але, від того, якщо я там зроблю зараз певні зміни, невже мій сьогоднішній настрій поліпшитья?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 16:37:47 ]
Олексію, та померла просто птаха, що тут незрозуміло?..
І про листя не відаю, чи, на відміну від новонародженого, завтра побачу його...
А про настрій - він мій, власний, сьогодні сумний, завтра веселий, навіщо таїть те, що має місце?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:49:35 ]
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Це остання для птаха осінь.
А для мене - не знаю яка?

Я би радила, Вікторе, саме так розставити знаки. Бо, доки Ви не пояснили Алексію суть, можна було подумати, що це ЛГ - полетів сторчака. Розділові знаки бувають каверзними, коли стоять не в тому місці (пам'ятаєте "казнить нельзя помиловать"?)

Про "в гурті" і "іскри" вже сказано, але то авторське.
А ще не дуже добре, що в тексті є повтор "холодний вогонь", "холодній самоті"... Тут подумайте, це вже технічний недогляд.

А настрій вірша я відчула, як мені здається, і пройнялась ним. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:12 ]
Дякую тобі, Любо, - я спробую зробити зміни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 20:50:11 ]
Забула ще про назву. Може краще "Острах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:18:53 ]
Це - просто...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 22:25:59 ]
Гарно, Вікторе! Поки я заглянув - уже все вилизано! (тільки з коментів можу здогадуватися)Тепер вже можна - або до друку, або композитору!)
Сподобався вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 06:55:58 ]
Не вилизано, Ярославе, а трохи підметено...))
Потрібно інше закінчення, це - точно!
Дякую тобі, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 09:16:13 ]
Чи зігрію хоч мріями душу
У холоднім осіннім танкУ?
Убиває ця осінь і душить
мОю пісню - весняну таку...

Остання стрічка - лише як варіант.
Подумай, друже...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 23:38:00 ]
Не помітив раніше, Ярославе, твою пораду, подумаю...