ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Проза

 З циклу "Київські медитації". Назустріч, перевалюючись...
***
Назустріч, перевалюючись і дуже повільно рухався пекінес і тільки дивом утримував рівновагу. За ним на відстані так само повільно і перевалюючись рухалась надміру опасиста жінка. Вони непомітно доповнювали одне одного і якось жахаюче становили ремигаючу нечутно цілість. Не заповільнюючи свого руху я швидко проминула їх. Від моєї ходи повітря стискалося, ставало активним і обдирало з мене всі намули цього важкого дня. Дуже поволі я ставала все легшою і вже майже у повітрі прокладала свою дорогу. Я чула, як за мною тихо лопотить вітер. Його присутність заспокоювала і щойно побачене вже туманіло, переставало бути моєю реальністю...
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-19 15:03:38
Переглядів сторінки твору 2841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.859
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 21:43:12 ]
Лише виникло одне питання: "Чиє це пирожине?"
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:16:15 ]
На питання і хочу відповісти, та не зрозуміла його (навіть риторику),- в моєму сленгу такого виразу нема. Але всеодно дякую, що прочитали ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:53:21 ]
Мені, особисто мені, з кількома "НМСД" (скорочено - на мою скромну думку), тобто чисто суб'єктивно здалось, що якби цей твір, а потім сотні наступних з'являвся б у своєму електронному журналі на зразок якого-небуть "фейс-бука" чи блога, то він виглядав більш доречним, ніж на літературному порталі.
Мені і самому, буває, що ввижається таке, що тільки літерами передавати. Хай краще вони матеріалізуються, аніж побачене чи відчуте не так, як завжди або так, як завжди, але не всіма.
Не хотів би писати про це, та у творі бракує ком, які доречні при використанні дієприслівникових зворотів і при створенні сурядних, а не тільки субпідрядних речень.
Але то таке...
Після того, як я прочитав, я став краще розуміти, чому виникають вірші, які відрізняються, наприклад, від моїх. Бо я нудно відслідковую усе другорядне.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 13:19:52 ]
Прислухаюся завжди з цікавістю до Ваших міркувань, Гаррі, - і тут пробую зрозуміти. Читаю перший абзац - "відсилаючи" текст до інших блогів, Ви хочете сказати, що це не література? Мені цікаво, бо Ви прихильник усталених класичних форм. Я то не проти них, але ж усе має розвиток. Чи Ви хотіли сказати так обережно, що це графоманство7
А з комами, дякую, спробую розібратися, - ну, забула я ці правила...
І все таки, якщо можливо, то скажіть докладніше, прозоріше, - "чому виникають вірші, які відрізняються, наприклад, від моїх"...

З повагою і цікавістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 08:37:51 ]
Здравствуйте! Понравилось видение сие.
Когда видиш то,
что у тебя перед глазами,
то ровно ничего не видишь,
миром правит невидимое...
Ваши мысли - доброта сердца
и гибкость ума.
Ваш Ветерок Свободы зрит,
что те, кто не дерзает,
никогда не узнают
прекрасных страстей
и
обручения с честью.
Вам это ведомо
и потому
Вам Радостно.
Всех Вам благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 14:13:24 ]
Вітаю, Вас, Олександре! Ухопити кількома рядками те, що важко (а чи і неможливо) визначити звичним категорійним апаратом, підвладне хіба що поезії, яку називаємо інтелектуальною, а може і тій прозі, яка по суті є таки поезією... - це так, роздум.
Дякую, що пішли "углиб" рядків. Розумію, що вони недовершені...
З повагою, наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 18:25:14 ]
Маріє!
Як гарно і просто змальована дивна мить! :))
А "ремигаюча цілість" висмикнула з моєї пам"яті згадку про моє динамічне простування парком.
Обганяю дуже "опасистих" жінку і підлітка (певно її син). Вони їдять на ходу морозиво. А манжети моєї сорочки не застебнуті. Ну давить мені воно, як зашморг батога...
Чую, як хлопчик каже мамі: "Глянь, який розхристаний дядько!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-29 20:52:00 ]
А мій син, коли йому було років чотири, побачивши (мабуть уперше) опасистого дядька, вигукнув, - дивись, який пухнастий дядьо!
Дякую, Василю, на доброму слові.