ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Проза

 З циклу "Київські медитації". Назустріч, перевалюючись...
***
Назустріч, перевалюючись і дуже повільно рухався пекінес і тільки дивом утримував рівновагу. За ним на відстані так само повільно і перевалюючись рухалась надміру опасиста жінка. Вони непомітно доповнювали одне одного і якось жахаюче становили ремигаючу нечутно цілість. Не заповільнюючи свого руху я швидко проминула їх. Від моєї ходи повітря стискалося, ставало активним і обдирало з мене всі намули цього важкого дня. Дуже поволі я ставала все легшою і вже майже у повітрі прокладала свою дорогу. Я чула, як за мною тихо лопотить вітер. Його присутність заспокоювала і щойно побачене вже туманіло, переставало бути моєю реальністю...
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-19 15:03:38
Переглядів сторінки твору 2667
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.859
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 21:43:12 ]
Лише виникло одне питання: "Чиє це пирожине?"
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:16:15 ]
На питання і хочу відповісти, та не зрозуміла його (навіть риторику),- в моєму сленгу такого виразу нема. Але всеодно дякую, що прочитали ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:53:21 ]
Мені, особисто мені, з кількома "НМСД" (скорочено - на мою скромну думку), тобто чисто суб'єктивно здалось, що якби цей твір, а потім сотні наступних з'являвся б у своєму електронному журналі на зразок якого-небуть "фейс-бука" чи блога, то він виглядав більш доречним, ніж на літературному порталі.
Мені і самому, буває, що ввижається таке, що тільки літерами передавати. Хай краще вони матеріалізуються, аніж побачене чи відчуте не так, як завжди або так, як завжди, але не всіма.
Не хотів би писати про це, та у творі бракує ком, які доречні при використанні дієприслівникових зворотів і при створенні сурядних, а не тільки субпідрядних речень.
Але то таке...
Після того, як я прочитав, я став краще розуміти, чому виникають вірші, які відрізняються, наприклад, від моїх. Бо я нудно відслідковую усе другорядне.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 13:19:52 ]
Прислухаюся завжди з цікавістю до Ваших міркувань, Гаррі, - і тут пробую зрозуміти. Читаю перший абзац - "відсилаючи" текст до інших блогів, Ви хочете сказати, що це не література? Мені цікаво, бо Ви прихильник усталених класичних форм. Я то не проти них, але ж усе має розвиток. Чи Ви хотіли сказати так обережно, що це графоманство7
А з комами, дякую, спробую розібратися, - ну, забула я ці правила...
І все таки, якщо можливо, то скажіть докладніше, прозоріше, - "чому виникають вірші, які відрізняються, наприклад, від моїх"...

З повагою і цікавістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 08:37:51 ]
Здравствуйте! Понравилось видение сие.
Когда видиш то,
что у тебя перед глазами,
то ровно ничего не видишь,
миром правит невидимое...
Ваши мысли - доброта сердца
и гибкость ума.
Ваш Ветерок Свободы зрит,
что те, кто не дерзает,
никогда не узнают
прекрасных страстей
и
обручения с честью.
Вам это ведомо
и потому
Вам Радостно.
Всех Вам благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 14:13:24 ]
Вітаю, Вас, Олександре! Ухопити кількома рядками те, що важко (а чи і неможливо) визначити звичним категорійним апаратом, підвладне хіба що поезії, яку називаємо інтелектуальною, а може і тій прозі, яка по суті є таки поезією... - це так, роздум.
Дякую, що пішли "углиб" рядків. Розумію, що вони недовершені...
З повагою, наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 18:25:14 ]
Маріє!
Як гарно і просто змальована дивна мить! :))
А "ремигаюча цілість" висмикнула з моєї пам"яті згадку про моє динамічне простування парком.
Обганяю дуже "опасистих" жінку і підлітка (певно її син). Вони їдять на ходу морозиво. А манжети моєї сорочки не застебнуті. Ну давить мені воно, як зашморг батога...
Чую, як хлопчик каже мамі: "Глянь, який розхристаний дядько!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-29 20:52:00 ]
А мій син, коли йому було років чотири, побачивши (мабуть уперше) опасистого дядька, вигукнув, - дивись, який пухнастий дядьо!
Дякую, Василю, на доброму слові.