ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Стара хата
Мохом і травою дах покритий весь.
Стіни покосилися, вікна потьмяніли.
І скриплять завіси від гнилих дверець…
Хата перед смертю відпочить присіла.

Вгрузла вона вікнами в твань далеких літ,
Топче пил колінами – не піднятись вже…
Як облізлі коси – в груші жмуток віт,
Що побіля хати тишу береже.

…Був колись колодязь – під землею зник,
Подорожник пишно слався килимами…
Тут колись кохання спалахнув сірник,
Як носили воду разом цеберками…

Лози, всі у зморщечках, тріскотять суглобами.
Виноград посохлий вже до стін не тулиться…
Стогне хата, змучена самотніми хворобами,
Бур’яном прикрилася – не так видно з вулиці.

… Колись були дітьми – зараз постаріли,
Матір поховали, хату продали.
Хата перед смертю відпочить присіла.
Бульдозери-бульдоги вже пики підняли…

Грудень 2006р.






Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-02 21:56:07
Переглядів сторінки твору 3839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 22:01:41 ]
"покосилися" - а чи не русизм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 01:15:41 ]
Ніно,я не заперечую: може, й русизм. Оце думаю - а як би ще інакше сказати?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:38:50 ]
що ви, дівчата, який русизм, - нормальне слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-02 22:11:10 ]
"завіси від гнилих сердець"
Не нравится мне это - ни в контексте, ни вообще.
Неужели поэзия создана для дряни и гнили?
Не перейти ли к прозе? Стоит ли рифмовать плохое с противным?
Вопрос мой общий, цитата - локальная.
А тема понятна. Да, гибнет деревня. Нет колхозов.
Молоко синтетическое. Любовь плотская да с расчетом.
Но Ваши стихотворения и творчество имеют свою нишу. Мне так почему-то кажется. Прятаться им в ней или нет - вопрос довольно сложный.
Но тема злободневная.
Да.
Благодарствую.
Нужно позвонить к родителям. Как там они?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 01:22:07 ]
Ой, мені аж недобре зробилося від такої своєї помилки: там же не "сердець" - а "дверець"!Дякую, що звернули на це увагу, бо я, коли надрукувала - не перечитала. Запрошую Вас на мою прозу, надруковану на "Гоголівській академії". О, там справді багато натуралізму, "плохоє с протівним", і "хорошеє с пріятним"...Алєксію, дозвольте мені з моїми віршами не "ховатися", добре? - а йти до людей. Ще раз дякую, що знайшли описку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-11-02 23:37:04 ]
Згодна з Олексієм. Але мене особисто насторожує відсутність стрункості розміру вірша, вже не кажучи про збої в ритмі.

Хата перед смертю присідає (!) відпочити (!). Ну, щось тут нЕсмачно. Якось складно собі це уявити. Та й навіщо їй перед смертю присідати спочити? Наче перед далекою дорогою. Ну, та годі з тим. Це суто моє сприйняття.

ЖмУток чи жмутОк?

Як можна в одному колодязі тягати воду кількома цеберками?

"Облізлі коси" - жахаючий образ. Пані Ларисо, Вам приємно писати такі речі? Я не про те, щоб писати тільки про приємне, але ж...

Хоча тема в цілому чимось притягує. Багато хто пише про старі закинуті будинки. І не кожному це вдається. Я не маю на увазі саме Вас. Справа в тому, що тема сама по собі складна й затерта, і треба докласти зусиль, щоб віднайти в ній щось нове.

Щиро і з повагою до Вашої небайдужості та з побажанням успіхів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 01:33:47 ]
Юлю, я вважаю образ хати, що присіла перед смертю відпочити - своєю знахідкою. Добре, що це наводить Вас на якісь думки, не залишає байдужою. ...І старі люди, як і хати, перед смертю відпочивають від трудів земних. Щодо "жмуток" - у нас, на Дніпропетровщині, кажуть: "жмУток", та й по віршу видно, що вимовляти треба саме так.Ви питаєте, чи приємно писати про такі речі - звичайно, це боляче - і писати, і читати. Як можна про такий стан речей відповісти - так, мені дуууже приємно!. Вірш - про те. як у селах за безцінок можна купити стару хату - з тим, щоб не жити в ній, а завалити та збудувати нову: просто ділянка покупцям подобається... Я знаю, що тема - стара й затерта, але я віднайшла цей образ -"хата перед смерю відпочить присіла. Булбдозери-бульдоги вже пики підняли". Ви десь подібне читали? А воду тягають цеберками, коли хочуть полити городину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 11:42:11 ]
Зрозуміло, Ларисо. Неоднозначність сприйняття - краще, ніж нейтральність.
Дякую за роз"яснення!
Щасти Вам!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 20:50:35 ]
Юлю, я Вам дуже вдячна: Ви мене навели на роздуми. Справді, "тянати" воду цберками - неточно, її тягають однією цеберкою А от "носити" можна - хоч і по дві в руки, правда? Я виправлю на "носили". І ще одне. Розмір у вірша , дійсно, нерівний, бо 2 нерівності - про колодязь і про дітей, що продали хату - це спогади про щось минуле, і тому вони - ніби вставки в основний текст, який описує сумне сьогодення... Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 01:43:49 ]
Цікавий вірш, немало знахідок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 19:29:33 ]
Тамарочко, велике і щире спасибі!