осінь.ранок.темна кімната.
тихе дихання під м'ятою ковдрою,
клаксони автівок звучать,як соната,
перетворюючись на акустичну зброю.
відкрити нечутно пошарпані двері
швидкими стрибками перебігти на ліжко.
сьогодні виставу проводять в партері,
а замість софітів - сонця доріжка.
повільно ступати вздовж сплячого тіла,
підкрастись поближче до голих рук
тикнутись в них мокрим носом(а чого ти хотіла?)
-прокидайся,хазяйка,я давно вже не сплю!
хутром полоскотати щоки,
вкусити за палець ноги.
розбудив!тепер кидатись навтьоки -
вона зараз нервовою буде йти...
а поки можна під диваном сховатись,
або подерти шпалери - я ж таки звір.
і поки та їжею буде займатись
бігом перевірити,що в сумці її.
агов!хазяйка!ну годі цих жартів,
давай мені снідати і я пішов.
мені ще сьогодні стояти на варті
я мишачу нірку в дворі знайшов.
мммр..поїв я нарешті,щиро вдячний
тепер час відпочинку (годинок так п'ять).
я займу твоє ліжко,а ти дивись будь обачна -
там може миші в дворі усе ще не сплять.

2011