ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?

М Менянин
2025.08.14 23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.

14.08.2025р. UA

Володимир Бойко
2025.08.14 22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.

У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.

Борис Костиря
2025.08.14 21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.

Євген Федчук
2025.08.14 20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...

С М
2025.08.14 06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську

Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу

Віктор Кучерук
2025.08.14 06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.

Батько вчитель нікудишній,

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 Ти пішла...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-06 15:02:04
Переглядів сторінки твору 8077
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.868 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 15:32:11 ]
?........... :!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 15:50:22 ]
Дяка, Полковнику! Гіпотетична ситуація...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 15:43:53 ]
Тяжко. Чомусь здається, що не пішла від..., а пішла зі...
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 15:55:12 ]
Привіт, Наталь! Ти тонкий психолог, проте у випадку ЛГ не зовсім так. Дяка щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 16:21:12 ]
Чи це, часом, не сум батька за дорослою донькою, котра пішла у своє життя, пане Іване? Бо перше мені здалося, як і Наталі Янушевич, та коли перечитала вдруге, чомусь подумалось саме про це...
Та, в будь-якому разі щемно і душевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:10:19 ]
Дякую, Аделечко! Добре в тебе серце. За "щемно і душевно" - уклін! З самого ранку слова останньої строфи "крутилися" мені в голові, навіть мелодія наспівується цілий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 16:33:52 ]
“Ти пішла… Ти пішла… Ти пішла…”
Сильна пульсація у скронях.

А фінал:
"Світ не впав. Залишивсь стояти.
Та чомусь чорно-білим став…"

Таки ще не бачив тебе, друже.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:11:16 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 17:11:39 ]
Сумний вірш. Шкода ЛГ. Виявляється, пане Іване, Ви не лише пародії пишете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:15:24 ]
Життєвий, Яно! Звичайно, не лише. Але переважно. Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 17:37:49 ]
На мене теж справив велике враження Ваш вірш. І справді, нетипово для Вашої веселої творчої вдачі. Такі вірші не пишуться надумано, бо мають здатність пройняти душу до найтоншого нерву.
А в реальному житті це велика драма, яку можна пережити, але забути - ніколи!
НевИмовна...
Хай ота примхлива героїня повертається до свого ліричного героя. Навряд чи хтось другий буде їй такі вірші присвячувати!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:21:17 ]
Вітаю, Юль! Обов’язково треба передати ЛГ твої побажання - дяка за щирий комент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-06 18:06:02 ]
Дуже гарне поетичне зізнання в любові жінці, пане Іванку! Тільки… манять очей Бермуди,
Їх невимовна глибина.
Цікаво, а якого кольору у Вашого ЛГ очі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:23:33 ]
Дяка, Маріанно! Якого кольору? ...Бермудського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-06 18:16:06 ]
Шість разів я вмлівала поки
Твого вірша я дочитала.
Почуття тут такі глибокі,
Хвилювання - у дев'ять балів!!!;-)))
Щиро й щемно...

Не завжди Пародист регоче,
У глибинах душі - лава.
І бувають в зажурі очі,
І не тішить писемна слава...:-(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-06 18:22:39 ]
що правда, то не гріх. я теж умлівала над віршем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:26:32 ]
Вітаю, Хризантемна! Не переймайся дуже і не вмлівай - а то "службу" на ПМ "завалимо". За "дев’ять балів" - уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 18:27:39 ]
Гарна, щемна, глибока лірика, Іване! Я б поміняв місцями для правильного наголосу рядок: "НевимОвна
їх чистота". Удав безсоння - гарний образ, але ж "удав" наче русизм. А загалом такий пекучий позасвідомий щем після прочитання - настрій передаєш дуже сильно. Вітаю, пиши іще такі вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:34:42 ]
Вітаю, Ярославе! За зауваги дяка - вже міняю. "Удав" наче є, в крайньому разі заміню на "нічне", подивлюся. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-06 19:31:11 ]
А все вже до мене сказали - не лишили слів. Гарно, іване і до глибини душі.


1   2   3   Переглянути все