ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов

Артур Сіренко
2025.08.10 15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Завадський (1968) / Вірші

 На село бабусі

Заберіть мене, бабцю Уляно,
З перехрестя великих доріг:
Я на світ Ваш тихенький погляну,
Де куняє крислатий горіх,

Де просякло волошками небо,
І хати потонули в садах,
Де нічого, крім Бога, не треба,
Де й біда відійде, як вода.

Заберіть – шкодувати не стану –
З маячні велелюдних доріг:
Там лиш ідолам сіють пошану,
Виставляючи Бога на сміх.

Приготуйте березову купіль,
Щоб, любистку хлюпнувши з ковша,
До молитви
                       з надією вкупі
Піднялась омовіла душа.

Заберіть мене, бабцю Уляно,
З перехрестя лайливих шляхів:
Я на світ Ваш явлéний погляну, –
Може, думи покинуть лихі.

1993


____________

Явлéний (церк.) – чудодійний.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-11 08:54:41
Переглядів сторінки твору 3269
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.827 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.570 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.02 17:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 09:12:06 ]
Щирий вірш з непідробною авторською інтонацією.
Останній рядок, нмсд, варто би посилити ("може" тут якесь ніби безсиле).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 09:20:27 ]
Дякую, Маріє, за відгук! Але ж місце для сумніву завжди залишається, допоки не сталася подія, на яку покладаєш сподівання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 09:43:08 ]
згодна, що місце сумнівам є завжди, але все таки, як про мене, щось треба там змінити - пишу, бо вірш щирий...може, мене не влаштовує, що автор чекає "події", а не сам її провокує... втручаюся, вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 10:36:41 ]
Цей маленький чарівний світ може спасти ЛГ на деякий час, але - це "світ у собі". Все одно згодом світ зовнішній дасть про себе знати, явивши свою недосконалість. Втеча нічого не вирішить. Від себе не втечеш. Треба змінювати світ. А щоб змінити світ, треба змінити світогляд. Дякую, Маріє, за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 10:22:22 ]
Аж просльозилася... Лягло на душу. Такий світ у Вашої бабусі теплий, в моєї теж був такий давно-давно... Дякую за спогади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 10:44:54 ]
Знаєте, Патаро, я теж часто згадую свою покійну бабусю. Інколи хочеться покинути все і втекти подалі в село від усіх отих проблем. Але розумієш - це все ілюзія. Треба жити далі, хай там що! Дякую, що поділилися враженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 10:40:30 ]
Дуже-дуже-дуже (!) гарний вірш!
Мою прабабусю звали Уляна... Такий щирий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 10:47:24 ]
Дякую, Оленко! От бачите, як співпало. А мою бабусю звали Олена.