Закінчив школу поїхав в місто
На лісовозах на вітру
Справа річка зліва ліс-
ніколи з пам'яті не зітру.

Була зима, ковзались діти.
Я від дитинства утікав,
Що чекає в переді
Я тоді іще не знав.

Скрипіли вози по сухому морозу
В кожухах мерзли возарі..
Я мчавсь на зустріч, сходящій ,
юнацькій ранішні зорі

зима чудесна проминула,
повернувся знову у село.
Жінки понуро із сапами ,
Немов, то стадо кудись брело

Попід вікна бригадири
На роботу позивають
а колгоспні командири
у конторі самогонку попивають

мати ранком поспішала
у колгоспну ланку
не хотів іти в колгосп із
із косою зранку.

За пів літру самогону
Тато довідку на виїзд здобув.
Тоді п'яничка голова
в сільський раді був.

Виїхав із села на лісовозі
А приїхав в Казахстан
Вже на паровозі.

Степ козацький то безмежний
Є вівчарський край
Дали коні нам стальній
Цілину брат піднімай.

Ми хлопці молоді
працювали вдало,
щоб пожартувати ми казаху
над дверми - прив'язали сало

три дня тер він лоба
аж промокали штане
все – Алла,алла , Алла!
Хай згинуть шайтане1

Через довгі роки
Повернувсь у рідний край
На всі груди закричав
Добридень Україно!
Сина блудного в стрічай!