ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Тінь пародиста (До його вдаваної смерті )
Сучасна пародія В старі часи, коли безчестя уникали,
і розросталися чутки в лихі скандали,
писака борзий згадувати імена,
чиїсь обігруючи простодушні фрази,
міг, може, раз, чи два - до довбні, колуна,
якими норов "чужописця" виправляли.

Можливо жорстко, та повазі цим навчали.

Аристократи ж бо "дуелили" образи,
що виникали навіть з натяку насмішки...
То ж, ясно, що було й безчестя зовсім трішки.
Не те, що нині, де публічно в "унітази"
будь-ким будь-що переробляється на "біс", та
за кимсь все вторять до безчестя звиклі маси,
що "унітаз" над кожним - учта пародиста... (

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-23 20:07:46
Переглядів сторінки твору 7440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.02.16 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 22:24:18 ]
Це "спроба" вірша? В першій строфі вражають вишукані рими -"уникали", "виправляли", "навчали".
Вам повезло, Даймоне, - Гаррі напевно в Княжичах зараз. Було би непереливки. Цікаво, я півтора року вже на ПМ, а ми так і "не перетиналися".Хоча стиль написання до болю знайомий, не можу згадати, чий... О! Згадав! Тепер боюся сказати...
От халепа. Спеціально зайшов на Вашу сторіночку. Пишете нечасто.За п’ять років - сім публікацій. Треба ж яка творча витримка, я би сказав зріла виваженість. Цей твір в рахунок брати не будемо.
Слабенький. І, пробачте, примітивненько. Особливо з унітазом в кінці - тупо.
Тре переписати - ну хоча би, щоб "творчий" рік не пропав. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 22:46:59 ]
Cхоже, що ви, пане Іване, нервуєте. Чого б це?
Невже щось вас почало по-справжньому муляти?
Невже думаєте, що це все якось і вас стосується?
Та ні, це про те, що значно нижче... Хоча, частково, певно і багатьох...
А "слабенько", бо стайні немає, і іншого реманенту? А ще куми і півлітри? Тому для вашого ока і примітивненько? )
То нічого, звикайте, цей період - відсутності звичного антаблементу - все ближчий і ближчий для всіх нас... ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 00:20:42 ]
З чого ви взяли, Даймоне? Невже думаєте, що сантехнічний вірш настільки вдалий?
Стайня, кума і півлітра тут ні до чого - "слабенько" - то я про якість вірша в цілому. "де публічно в унітази
будь-ким будь-що переробляється на "біс" - пробачте, дуже натуралізовано, не коментуватиму...
Алєксій правий в одному - "Сатира и едкость" в вашому творінні відчуваються просто фізично.
Ну, а слово "антаблемент" тут вжито майже так само вдало, як і "стереоскопічне бачення", точно щось із серії "реманенту".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:10:33 ]
Иной раз хочется чего-то не заметить, ибо оно может быть второстепенным если не в кубе, то в квадрате. И что получится? Ты создаешь комментарий поверхностного свойства. Ты не видишь ничего, кроме каких-то мелочей.
Но лучше, по-моему, переключаться на мысль, если она, конечно, наличествует.

Первая строфа кажется незавершенной, но зато мы видим отдельно стоящую следующую строку. Она, как мне кажется, акцентирует внимание и завершает мысль.

Касательно второй строфы.
Довольно понятна - и, видимо, благодаря тому, что явление имеет место быть.
Сатира и едкость чувствуются. Но они заявлены. Стало быть, все в порядке.

Утомило засилье пародий. И вопрос не в авторстве, а в нашествии. Но это моя личная мысль.

Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 23:33:15 ]
О саме так, нічого особистого, тільки питання честі в цілому.
Бо чи повинні автори погоджуватися зі збезчещенням (тонким чи грубим, яка різниця?) своїх творів і навіть намірів, можливо не надто чітко втілених?
Тобто йдеться і про тінь вічного пародиста, що стійко вишукує зло і намагається насміятися над усім, і над кожним... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 00:25:11 ]
Володь, "если человек лишен чувства юмора - значит было за что"... Це не смертельно,лікується... пародіями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 09:14:59 ]
Мне кажется, что уповать на чувство юмора автора первоисточника, наверное, в тоже время ориентируя автора на свое, попутно вмешиваясь (по сути, это, как мне кажется, именно так) в сюжет его произведения, выхватывая отдельно взятые строки, это лукавство. Дескать, мне смешно, смешно посторонним (т.е., тем, кто не имеет никакого отношения к первоисточнику) - значит, это юмор. А автор первоисточника пускай подтягивается под его параметры.
Но это не значит, что пародия - это нечто нехорошее и вредное. На сайте - пускай редко, но попадаются авторы, которым было бы полезно увидеть пародии на свои произведения - пускай даже, как они утверждают, написанные сердцем и каким-то собственным высшим разумом.
И пародия, как мне почему-то кажется, должна соответствовать своему ВЫСОКОМУ назначению. Вряд ли она должна быть всего лишь продолжением первоисточника или, того хуже - вольной его трактовкой. Неплохо было бы вспомнить о краткости.
Посему - покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 10:18:37 ]
Погоджуюсь, звичайно, пародія існує і повинна існувати. Але ось тільки достатньо гостро стоять питання, принаймні на ПМ:
1)справжності пародій, себто їх мистецької, творчої адекватності,
2) чи слово так званого "пародиста" (бо говоримо про щось уявне, безособисто) має право бути останнім - тут, думаю, кожен, хто стає на стезю опрацювання чужих творів і імен повинен очікувати на обов'язкову критичну відповідь.
Плескання "автора" в долоні, мовляв "як добре, що мене помічено" теж частина процесу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 10:29:56 ]
Мне кажется, что пародия на свое произведение не должна в большей степени радовать, нежели огорчать. Она, видимо, должна, в большей степени огорчать, нежели радовать. А когда пародия служит продвижению, скажем, как говорят в бизнес-периодике, "продвижению товара", то это совершенно нетворческий процесс.
Да, нередко видим практически всплески радости, равно как и вежливая дань благодарности по случаю того, что автором, будем считать, пародии, проделана определенная работа. Согласно этикету нужно похвалить. А похвалы, к сожалению, расслабляют. И если у кого-то из нас очень плохо с самокритикой, то она исчезает напрочь. Возможно, и у меня с нею не все в порядке. Я не киваю ни на кого, а размышляю вслух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-24 10:39:16 ]
Мне кажется, что пародия на свое произведение не должна в большей степени радовать, нежели огорчать. Она, видимо, должна, в большей степени огорчать, нежели радовать.(С) - Алексію, браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 10:51:16 ]
Какие могут быть овации?
Не тебе ли знать, как авторы реагируют на пародии - особенно, если эти пародии переходят в разряд так называемых пародий или пародий в том смысле, что они представляют собой убожество, нежели произведение поэтически-критически-поучительного характера? По-моему, тебе. Ты сам сетовал на то, что и сколько доставалось.
А у нас получается что? То скандал, как мне довелось где-то видеть, то восторг по причине, указанной Даймоном (меня заметили. Кстати, как мне кажется, очень точная характеристика явления).
Может быть, лучше обратиться к лирике наших душ, а не к хи-хи-ха-ха?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-24 11:11:14 ]
А як щодо того, що хі-хі-ха-ха продовжує життя? Невже поезія повинна бути тільки ліричною? Людям більше подобається сміятися, а не плакати. Чи кожен повинен копирсатися в своїй душі і плоди цього копирсання публічно показувати, чекаючи аплодисментів? Чим не душевний ексгібіціонізм, як ти вважаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 13:59:28 ]
Никто не против. Тебе нравится хи-хи-ха-ха? Доставь такую радость своему ЛГ или себе. Будь настолько любезен.
Но это самое "хи-хи-ха-ха" строится на пройденном, выражаясь педагогическим языком, материале.
Слушай, ты прекрасно понимаешь, какими нюансами богат рассматриваемый вопрос.
Созывай конференцию - и лучше где-нибудь в Ясной Поляне. Там все дышит мудростью.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 11:50:16 ]
Алєксію Потапову - "лучше всего обратиться" до посилання Чорі - http://www.proza.ru/2001/01/10-27
Почитайте, багато корисного там, що має безпосередню дотичність до теми. Активним (і надактивним) фігурантам також би порадив переглянути - може трохи остудить голови.Не пошкодйте п’яти хвилин - Вам воздасться.Дяка щира, Чорі - авторитетна публікація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 13:54:32 ]
Ознакомился, спасибо.
Мне вот только пока что не понять - почему это вдруг настолько болезненным оказался вопрос, затронутый Даймоном?
Почему Вы бросаетесь в амбиции? Или почему, допустим, ЛГ товарища Боева? Вопрос носит общий характер - мне так почему-то кажется. Я высказываю свои предположения, не претендуя ни на истину, ни на свое хоть какое-либо минимальное отношение к вопросу. Вот и все.
Вы же меня направляете по известному адресу.
Но по нему живут совершенно посторонние люди. Я не могу с ними общаться. Они не из нашего круга. Вот в чем дело.
Насчет "сверхактивных фигурантов" мысль интересна.
Но они предпочитают отмалчиваться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 15:16:14 ]
Поезія є поезія, і в ній обов'язково повинні бути присутні високі атрибути - ЗАВЖДИ, інакше це таки не поезія, а просто тексти, які, на відміну від поезії, можуть бути будь-якими.
Повторю свою думку, поезія може викликати будь-які емоції, але без душевності і духовності - це не поезія. Тож і хочеться, щоби на ПМ і "пародійні" спроби були поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 15:18:58 ]
А щодо цієї публікації, то вона, безумовно, за своїми художніми рішеннями тяжіє до "поезії в прозі", але написано так навмисно - простіше і ясніше.