ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Де ж ти, Данко?...
Образ твору Клятий вітер не голубить -
Ломить віти в кроні дуба.
Ворон кряче, стогнуть громи,
Небо плаче з перевтоми.
Осінь квилить, рве волосся,
Люд безсилий волі просить.
В душі темінь безпросвітна.
Дайте кремінь - прагнем світла!
Очі страхом повноводні,
Нема шляху - вир безодні,
Під руками мокра скеля.
Де ж той камінь? Невеселі
Бродять люди, наче мертві,
Прагнуть Чуда - "Вирви серце!
Де ж ти, Данко? Озовися!"...

До останку люд молився...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-27 20:32:13
Переглядів сторінки твору 4962
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 21:11:35 ]
Привіт, Наталі!
... - Де ж Ти, Данко!?
Він, в серці кожної людини.
Тихим подихом - тобі -
ніжно тримай, Його, долонями любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:24:55 ]
Так, Олександре, Данко має жити у кожному з нас, а світло серця його, помножена на мільйони, мала б вже вивести нас з пітьми, але, на жаль, ми щодня занурюємось у ще чорнішу пітьму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 21:25:11 ]
Бродять люди, наче мертві,
Прагнуть Чуда - "Вирви серце!"
...........................................................................
Ой, Наталочко, аж якось морозом по серці...емоційно насичений, мудрий,як і всі Твої вірші,твір.
Бережи серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:25:43 ]
Це моя улюблена книжна з дитинства...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 21:59:52 ]
В чужому виконанні, люди сприймають чудо "на ура",
Самі ж повторювати будуть про крайню хату край села.
Дивуються, що Данко досі їм серцем шлях не освітив,
Чекатимуть і голі й босі на незвичайне диво з див.
А щоб самим хоч щось зробити їм для загального тепла?..
Своя до тіла ближче свита, яка вона б там не була.
:-(((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:26:51 ]
Дякую, люба Патарочко, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-27 21:59:53 ]
Правдиво, аж страшно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:28:17 ]
Страшно не блукати у мороці, страшно - не бачити у нім жодної крихти світла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:10:33 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 23:16:24 ]
Хто шукає - той знаходить, тільки треба більше згоди!
Дякую Вам, пане Петре, за такого світлого коментаря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:16:49 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:17:35 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-28 01:01:18 ]
Тричі дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-28 22:39:56 ]
:)