ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Федір Паламар
2026.06.08 23:04
    Не забувайте, що я час від часу доповнюю та редагую свій переклад Мандейської Книги Йоанна. Зайшовши на раніше опублікованого "Йошаміна" (тощо), ви можете знайти кілька нових розділів, бо усе за раз оприлюднити неможливо через обсяги.     Дякую,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Де ж ти, Данко?...
Образ твору Клятий вітер не голубить -
Ломить віти в кроні дуба.
Ворон кряче, стогнуть громи,
Небо плаче з перевтоми.
Осінь квилить, рве волосся,
Люд безсилий волі просить.
В душі темінь безпросвітна.
Дайте кремінь - прагнем світла!
Очі страхом повноводні,
Нема шляху - вир безодні,
Під руками мокра скеля.
Де ж той камінь? Невеселі
Бродять люди, наче мертві,
Прагнуть Чуда - "Вирви серце!
Де ж ти, Данко? Озовися!"...

До останку люд молився...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-27 20:32:13
Переглядів сторінки твору 5193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 21:11:35 ]
Привіт, Наталі!
... - Де ж Ти, Данко!?
Він, в серці кожної людини.
Тихим подихом - тобі -
ніжно тримай, Його, долонями любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:24:55 ]
Так, Олександре, Данко має жити у кожному з нас, а світло серця його, помножена на мільйони, мала б вже вивести нас з пітьми, але, на жаль, ми щодня занурюємось у ще чорнішу пітьму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 21:25:11 ]
Бродять люди, наче мертві,
Прагнуть Чуда - "Вирви серце!"
...........................................................................
Ой, Наталочко, аж якось морозом по серці...емоційно насичений, мудрий,як і всі Твої вірші,твір.
Бережи серце!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:25:43 ]
Це моя улюблена книжна з дитинства...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 21:59:52 ]
В чужому виконанні, люди сприймають чудо "на ура",
Самі ж повторювати будуть про крайню хату край села.
Дивуються, що Данко досі їм серцем шлях не освітив,
Чекатимуть і голі й босі на незвичайне диво з див.
А щоб самим хоч щось зробити їм для загального тепла?..
Своя до тіла ближче свита, яка вона б там не була.
:-(((((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:26:51 ]
Дякую, люба Патарочко, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-27 21:59:53 ]
Правдиво, аж страшно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 22:28:17 ]
Страшно не блукати у мороці, страшно - не бачити у нім жодної крихти світла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:10:33 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 23:16:24 ]
Хто шукає - той знаходить, тільки треба більше згоди!
Дякую Вам, пане Петре, за такого світлого коментаря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:16:49 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 23:17:35 ]
Нема сили, нема волі
Піднять серце на долонях.
Скиглить, плакати, боятись,
Молить бога заповзято,
Чуда прагнути, чекати
У болоті скраю в хаті…

Вирви серце, дай роздути
Вітру вогник призабутий
Підійми над головою
Глянь навколо –люд з тобою!

Серця світять заповзятих,
На болотах палять хати,
Розганяють морок ночі,
Шлях у темряві пророчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-11-28 01:01:18 ]
Тричі дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-28 22:39:56 ]
:)