Хтось знає, в яких в умовах сьогодні працюють державні ЗМІ, а конкретно радіо? Щоденно з Києва приходять рекомендації. Які факти, яких осіб, які події „рекомендовано” висвітлювати. За кожне висвітлювання ЗМІ відчитується перед керівництвом. Це почалося ще перед президентськими виборами. Тоді кожного дня у кожному випуску новин необхідно було вставляти аудіозапис із фрагментом промови тоді ще кандидата, а зараз… Ви ж розумієте про кого мова, чи не так?
    Знайдену в інтернеті інформацію, що протилежна наданій Києвом, доводиться ігнорувати. І преса ігнорує. Тому що перш за все це люди. Далеко не завжди вони славляться принциповістю та неупередженістю. Та й елементарний страх залишитись без роботи теж не варто забувати. Це вже норма для журналістів, тих людей, кому народ мав би довіряти.
    Найближчим часом обласні телерадіокомпанії зобов’язані виходити в онлайн-режимі в інтернет. Під лозунгами сучасності та розвитку технологій не рекомендують згадувати той факт, що тепер у кабінетах стежитимуть за кожним ефірним словом.
    Сьогодні до студії нашого радіо завітала одна з моїх колег. Озираючись, вона прошепотіла, що на своєму радіо вони виявили приховану вебкамеру. Мовляв, не так давно навідувалися люди з комітету... Що це означає? Тепер Там контролюватимуть не лише ефір, а й те, що лишається поза ним. І байдуже, що розмови можуть бути й особистими... Ми їх висвітлюєм, а вони за нами стежать.
    Багато де стоять камери стеження. У банках, наприклад. Але там вони слідкують щоб не було пограбувань та маніпуляцій. Там вони для безпеки людей. А для чиєї безпеки камери на радіо? Слід згадати, що щоденно з ранку до вечора на радіо лишається людина, що слідкує за ефіром. Отже, камеру ставили вночі. Воістину, шпигунські ігри.
    Пригадався роман Орвелла „1984”. Я впевнений, що хтось із сподвижників нашого політичного світила читав цю книгу й зараз нашіптує ідеї у президентське вухо. Відкрито ставити телекрани Вони ще бояться, але для таємного стеження нахабності вистачило.
    Особисто я тепер не здивуюсь „всевидящому оку” в інших установах. А в університетах, де мізки ще більш-менш чисті? Чи впевнені ви, що викладачам історії, політології й інших предметів не надходить рекомендацій, що треба висвітлювати? Хтось же складає навчальні програми.
    Нещодавно одному кримському активісту, затриманому на одній з політичних акцій, СБУ показало роздруківку його приватних повідомлень у соціальній мережі. Я не ховаюсь, я хочу, щоб Вони знали мою думку про них. З завтрашнього дня мій робочий день починатиметься з тикання у об’єктив проплачених „загниваючим капіталістичним Заходом” жестів типу „Fuck!” і брудної лайки. Не найрозумніший вчинок, але так того душа бажає.
    Рубікон мого особистого простору перейдено.

    P.S. Деякі з ознак тоталітарного режиму:
    – Відсутність плюралізму в засобах масової інформації.
    – Жорстка ідеологічна цензура всіх легальних каналів надходження інформації, а також програм середньої і вищої освіти. Кримінальне покарання за поширення незалежної інформації.
    – Велика роль державної пропаганди, маніпуляція масовою свідомістю населення.
    – Прагнення стерти всі кордони між державою, громадянським суспільством і особистістю.


12.12.2011