вони були такі щирі, коли сварилися
світились вогнями, а потім водою лилися.
один одну криючи словами різними,
гартували свою любов, ніби та є залізною.
і коли цікаві перехожі втомлювались обертатися
вони раптом спинялись і починали цілуватися.
він обіймав її і притискав до себе,
а вона сміялась, пускаючи бісики в небо.
коли він вертався з роботи втомлений
вдома його зустрічали пороги стоптані.
вона цілувала у скроні і кликала їсти,
вони вечеряли на балконі. слухали Скрябіна.егоїсти.
так часто на них казали завидющі сусіди,
і вони з тим не сперечались,тут нікуди правди діти.
вони тримались одна одного,немов за соломинку,
творили сімейне життя, за помилкою помилку.
її руки постійно шукали захисту,між його пальцями,
її очі були його погляду безстроковими бранцями.
він пестив її своїм сміхом. помогав розгортати крила...
я б теж так любила.я теж так любила.
2011