ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Куртєва (1956) / Вірші

 11.Бушизм
На глазах растерзанного мира
Каждый день война в прямом эфире:
Мировой диктатор из техасцев
Учит демократии иракцев,
Волею безмозглого ковбоя
Превратили Землю в поле боя
Всех религий и цивилизаций,
Миллионы у экранов плачут.

Скромный дом Объединенных наций
На сегодня ничего не значит,
И колонны пацифистских акций
Вряд ли Буша смогут озадачить.
Захотелось править Вавилоном -
В ход пустили смерти мегатонны.
Олбрайт обозвала паранойей
Вымыслы всемирного изгоя.

Пусть другие учатся народы
Какова сейчас цена свободы,
Насажденной там республиканцем:
Взрыв в роддоме не прикроешь пальцем.
Кто поверит в смысл разоружений
После изуверских достижений?
Как спасти планету от бушизма -
Провокатора для терроризма?

Есть рецепт бескровный и достойный:
Перейти на евро поголовно.
Вот тогда узнаем сколько центов
Стоит доллар голый, без процентов,
И тогда не будут пацифисты
Финансировать войну бушистов,
А от мифа бывшей сверхдержавы
Полетят осколки танков ржавых,
Захвативших все меридианы.
Пусть вздохнут спокойно люди, страны,
И покуда не остынет Солнце
Не увидят на Земле войн больше.

2 апреля 2003

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-02 18:57:36
Переглядів сторінки твору 1956
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.598 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.138 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.12.02 09:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-01-07 10:15:02 ]
Да. Я слышал. Америка - это мировой жандарм и первейший супротивник России.
Но и в семье, обычной семье директора мыловаренной фабрики или работника железнодорожной водокачки, кто-то главенствует. Без этого невозможно. Иначе будет неразбериха и кто-то начнет кого-то ущемлять и обижать. А приходит папа - директор мыловаренного завода или работник водокачки, и наводит порядок.
И + к тому должна быть боязнь возмездия. А ее сейчас у многих нет. Они поняли, что Бога нет, а если он и есть, то его кара тупа, беспощадна и в большинстве случаев - не по адресу.
А касательно стихотворения...
По-моему, растрачивать свой поэтический дар на поэтизированную гражданскую публицистику не стоит.
Тем более, что Америке все эти стенания безразличны.

Со светлым праздником Р.Хр. Неделя - и мы возликуем снова. Новый год...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-09 20:03:06 ]
Добрый день, Алексей.
Приняла к сведению Ваше мнение.
Излагаю свое.
Порядок в живой системе можно устанавливать и без диктатуры. Обратимся сначала к опыту животных с «общественным» способом организации жизни. В стаях волков и львов устанавливается диктатура доминантного самца. У львов даже «смена правителя» представляет собой угрозу для жизни потомства предыдущего. А у слонов (очень разумных, добрых и ласковых животных) миллионы лет работает «матриархат». Когда у слонихи умирает от жажды младший слоненок, она пытается поднять его труп и охраняет от львов, понимая, что ее старший слоненок может погибнуть от жажды, если она не оставит труп. Слоны выжили и причинили Земле меньше вреда, чем люди. Значит, не так уж плох способ существования без диктатуры.
У людей были разные варианты общественного строя. Предки многих народов обходились без диктатуры, сейчас во многих странах ее не признают. Формы правления в одной стране меняются со временем. Я не думаю, что всемирная диктатура одного государства имеет право на существование в наше время.
До начала войны в Ираке диктатура уже была, порядка было больше, чем сейчас или во время бомбежек. Я считаю, что граждане страны имеют право сами решать ее судьбу. Мне страшно подумать, что какая-то страна может начать бомбить Украину. Услышали меня в США или нет, я не знаю, но стих в их посольство я отправила сразу факсом и обычной почтой. Я не могу с ними бороться с оружием в руках, не хожу на демонстрации. Это был мой способ протеста. Кто-то играл на скрипке у посольства США… А миллионы людей выходили на демонстрации.
А какой ущерб причиняют войны планете? После бомбежек Ирака произошла цепь землетрясений от Центральной Азии до Италии. Как неприятно смотреть на президентов, которые выйдя из церкви, бомбят свой или чужой народ. Люди должны научиться договариваться, скоро у них не будет другого выхода.
В молодости я тоже не интересовалась политикой. Когда начался конфликт в Приднестровье, мой сын находился у родителей в с. Криничное Одесской области (рядом с Молдавией). По всем каналам показывали бомбы на улицах г. Бендеры, я начала рыдать и сочинять стих. Не думала, стоит ли тратить на него время, он сам рождался. Образно выражаясь, я пыталась остановить войну у порога моего дома.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-01-09 20:18:51 ]
Оу, який вірш.
Якщо вже Європа Україні дала відкоша, то на які кроки сподіватись від Америки?
Та наша держава - економічно цілковитий нуль у всіх його значенях з "плюсами" чи "мінусами".
А за часів нинішнього верховенства права, яке спостерігається у нашій державі, то, мабуть, не варто взагалі висловлювати якісь претензії до чиїхсь вчинків чи акцій.

Ви не проти віршувати про щось інше?
Кав'ярні, шопи усілякого призначення, Природа у усіх її проявах?
Не витрачайтесь, НМСДД, на пусте.

З повагою і без порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 15:39:26 ]
Добрый день, Гарри.
Кофе не пью, шопинги не люблю.

Украину обожаю:

«Схвачусь руками за траву,
но от нее не оторвут».

Природе поклоняюсь, изучаю ее законы.

ПРИРОДЕ

Мудрейшая, всю жизнь тобой любуюсь:
Закатом, морем, ласточкой, листком…
Я с пчелками весною соревнуюсь,
Обнюхивая все цветки кругом.

Постичь тебя сполна не обязуюсь
Столь ограниченным тобой умом -
Я молча пред тобою комплексую,
Когда стоим под солнышком вдвоем.

Но твой цветок, стремящийся раздвинуть
Пределы чувств, дарованных тобой,
Меня возносит - вот могу окинуть
Веселым взглядом целый шар земной.

За счастье быть всю жизнь твоей частицей
Благодарю я каждый твой листок,
С любым из них уже готова слиться,
Поняв достойно главный твой урок:

Ты - средоточье абсолютных истин,
Законодательница тел и сил,
Твой дух во мне - тут предъявленье исков
Бессмысленно, коль белый свет мне мил.

26 мая 2000


АТОМНЫМ ЯДРАМ

Есть много не изученных проблем,
Есть тайна жизни и полеты духа,
Но с детства, избегая лишних тем,
Пытаюсь вашу суть постигнуть в муках.

Да, вы смогли меня очаровать,
И спектры ваши гармоничней звуков,
Но разве можно столько лет молчать
Об истине, к нам рвущейся из пиков!

Без вас не будет в мире ничего,
Вселенная окажется безликой,
И нашептать не сможете всего
В теорию о ваших скрытых ликах.

Поэтому прошу, пока дышу:
Откройте тайну своего строенья.
Когда я ваши спектры опишу,
Покинуть мир смогу без сожаленья.

22 февраля 1999