ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.09.07 20:50
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.

Хельґі Йогансен
2024.09.07 12:10
Чомусь не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій...

Безсонна ніч затьмарює мій розум.
Змішалося все: і світло, і пітьма.
Реальна ти?.. Навіяна в гіпнозі?..

Юрій Гундарєв
2024.09.07 11:32
вересня у Львові сталася страшна трагедія. Внаслідок чергової російської ракетної атаки загинула вся родина Ярослава Базилевича - 43-річна дружина Євгенія і три дочки: 21-річна Ярина, 18-річна Дарина та Емілія, якій було лише сім рочків… Батько чудом зали

Володимир Каразуб
2024.09.07 11:29
Цей світ не каже: ось твоя межа,
Хоч креслить площі, вулиці і храми,
Безмежну карту де кишить життя
За вікнами трагедії та драми.
Він каже: слухай, можеш то не будь,
Як блудний син, навчайся в Соломона,
Та молода і сонцем повна грудь
Збезчестить св

Ярослав Чорногуз
2024.09.07 10:37
Я в тишу цю утік від світу --
Душа запрагла чистоти.
Живу, допоки світло лити,
Мій саде, в неї будеш ти.

Розвієш все: печалі, стреси,
І гнилуватих друзів глум.
Іще б сюди озерне плесо,

Віктор Кучерук
2024.09.07 07:26
Укріпився в серці біль
І щемить у грудях, –
Чую в небі звідусіль
Смертоносні гуди.
Зневажаю я ще гірш
Дикунів нащадків
За оте, що дітям більш
Не вдається спатки.

Юрій Лазірко
2024.09.07 05:12
маєте рацію
пане
хто я такий
не пророк
місце нагрів
у дивані
вимазав кров'ю
рядок

Микола Дудар
2024.09.06 21:59
Я про тебе весь час мрію
Ледь, було, не задихнувся…
Але, все таки, волію…
Кожну ніченьку я вчуся

То лишаю тебе блузки…
То вимощую сідничку
Італьянським… то французьким…

Ілахім Поет
2024.09.06 17:38
Не молода. Звичайна жінка.
Спитайте, хто вона мені?
Лунає сміх не юно-дзвінко.
Вуста вже не такі смачні.
Вона не носить діамантів.
Не топче подіум щодня.
Не еталонна в арс аманді.
Її цікавить маячня:

Сонце Місяць
2024.09.06 16:33
замість того щоб прийнятися
за нікому нетребний програмний
опус дама в трьох актах . . .
омріюючи черговий анічим
не споживчий жест
для небагатьох ~

тому що вересневе проз

Світлана Пирогова
2024.09.06 15:48
Лиш ти так міг збентежити безцеремонно,
Ввірватись вітерцем у тихі сни.
І шепотіти з ніжністю мені "мадонна",
Троянди дарувати навесні.

Лиш ти так міг без дозволу поцілувати,
І розсипати діаманти мрій,
І з пристрастю запалювати в серці ватру...

Володимир Бойко
2024.09.06 12:28
Психологічні травми окремих диктаторів мають смертельні наслідки для значної частини людства. Б’ючи споконвіку чолом, московити хронічно травмували мізки. Мізерні люди мілко плавають, зате глибоко риють. Велика культура має бути ще й високою.

Сергій Губерначук
2024.09.06 11:58
Цю розповідь про відомого київського поета можна було б назвати інакше, а саме «Друга хвиля», якщо вважати першою хвилею захоплюючий і насичений період моєї роботи над піснями Сергія Ґуберначука*. Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий проце

Леся Горова
2024.09.06 11:03
О, скільки раз я тамувала подих!
Сама безкрила, та мені болять
Всі помахи пташиного польоту,
В стараннях молодих ластовенят.

Лишають після себе тиші зліпки,
Які спадають, сіючи журу,
І чергова з очей зникає дрібка,

Віктор Кучерук
2024.09.06 06:57
Яка сім’я красива на світлині
Радіє щастю власному в ту мить,
Коли квітують райдужно рослини
І сонце помаранчеве горить.
Замріяно вдивляються в майбутнє,
Всміхаючись спокійному життю,
Хоча уже прийшла година скрутна
І смерть до них підкралася вприт

Микола Соболь
2024.09.06 06:54
Чорнозем – це кров, що запеклася.
Ми багаті на такі ґрунти.
У новій чи прийде іпостасі
той, хто зможе наш народ спасти?
Але поки тільки фарисеї
брешуть про турботу та любов.
Залп дала ворожа батарея…
Чорнозему збільшилося знов.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Козаченко (1967) / Вірші

 Не хочу
Я больше не хочу твоею быть любовницей,
И так легко желанью этому исполниться…
Сказать: “Прощай. Мы больше не знакомы”…
Тропинка одинокая – и дома.
И больше никогда в глаза твои
Не посмотрю. И взгляд мой не лови –
Твоей любовницей быть больше не хочу.
Ты говоришь, ты говоришь, а я молчу…
Любовницей не буду, не зови –
Дай имя новое, дай имя мне Любви.

2001

Це поетичне бажання було складене в новорічну ніч - 31 грудня 2000 або 1 січня 2001, точно не знаю, близько 00.00. У березні 2001 воно збулося.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-09 21:51:29
Переглядів сторінки твору 2256
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 12:05:16 ]
Ритмічна побудова така, що виникає пауза в тому місці, у якому, мабуть, вона запланована. І мені як читачу зрозуміло, саме чиєю коханкою ЛГ не хоче бути. Важливо це чи ні, то вже інше питання.
Потім, у сьомому рядку, - той самий акцент. "Твоєю".
Мабуть, важливо.
Та в фінальній частині виникає пропозиція, яка пов'язана з іменем.
То, може, акценти були випадковими?
Може, займенник зайвий?

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:39:11 ]
Ні, не зайвий, пане Олесю.
То Ви відчули паузу там, де її немає. Для мене не було. Увесь рядок завжди вимовляла злитно.
А як же без займенника? Увесь вірш втратить сенс. Не хочу бути твоєю коханкою, хочу бути твоєю таки коханою...
На жаль, здійснилася тільки перша частина того віршами складеного бажання. А може, й на щастя.
Дякую за увагу до моєї ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:19:04 ]
Вірш написано ямбом? Ямбом.
Якраз третя стопа закінчується дієсловом "нє хочу". І виникає щось, що нагадує паузу. Наступна стопа починається з займенника "твоєю".
Членування мовного потоку на склади. Оця обставина мене зупинила у тому місці, про яке я написав :-)
У сьомому рядку - так само. ІМХО :-)
Якби амфібрахій, хорей чи анапест, то я б цього не відчув.

Та яка різниця? Було - та й було собі.
Пусте.

Творчих успіхів і гарного настрою :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 21:27:45 ]
Дякую за побажання. І згодна, що таки є там пауза, просто я її не мала на увазі складаючи, то й не помічала. З ритмікоюю в цьому вірші справа не проста. І рядки різної довжини. Але це якраз навмисно. А вилилось на одному диханні. Мабуть, так треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:34:31 ]
Неоднакова кількість стоп мене ніколи не бентежила. Таке явище існує.
І це не вада вірша, а творчий задум або необхідність.
Узгодити стопи зі словами - це складна робота.
І мало хто звертає на це увагу :-)
А тільки уважний читач.