ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Мелодія жовтня (рондель)
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Вячеслав Руденко
2026.10.03 19:56
Що нам миліше в серпанку серпня?
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.

Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Роса (сонет)
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Стрибок
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
***
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
Шалені коні (The Rolling Stones)
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Вразливий
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 13)
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Аж поки...
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
* * *
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Небесна бібліотека
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Невловиме
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
* 220 *
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Про те, що й всі
Образ твору Така нудьга,
Міліє кров у венах.
Ой, зимо-зимо,
Де твоя погорда?!
Де вдача шала,
Мов юга скажена,
Де незалежність
З висотою фьордів?

Хіба ж це ти? –
Смиренна, спину хилиш,
Впокорена,
У бік ховаєш вічі.
Піди в танок,
Завій у повну силу! –
Хай іскри-зорі
Дзвінко креше січень.

Щоб аж гуло,
Стогнало, вило гнівно!
А ти танцюй,
танцюй розраду, сестро.
Тримай поставу.
І тобі у рівні
Лише той дуб,
Що підпирає всесвіт.

Недосяжнá,
нескорена, незборна,
У пристрасті снігів
палка й гаряча!
А ту сльозливу,
весняну безвольність… –
Такі жінки ми…
Я тобі пробачу.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 14:06:32
Переглядів сторінки твору 5441
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.863 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.830 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:21:52 ]
"Тримай поставу" - стрункий вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:46:38 ]
Заохочую. От думаю, як давно не була ні я на дискотеці, ні Зима..., а може... :) Дякую, Терцинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 14:24:46 ]
Піди в танок, завій у повну силу!
Хай села та міста будуть без світла!
Узяли люди щоб лопати й мітли,
Бо пів зими лиш бомків вони били!!!;-)))
Ох, Оленко, з таким шалом написаний вірш, що в уяві постала зима з заметілями і морозякою. Сподобалося!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:55:52 ]
І щоб так замело дороги, що й на роботу не йти! :)
А у батьківськім дворі стежечки, стежечки на ширину лопати - до дровника, до повітки, до погеба... і велиииика гора снігу посеред двору! Класно-класно-класно! Хочу заметілей і морозяки! І вам, Патарочко, дякую за сніжний настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 15:03:50 ]
Це в мене сніжний настрій?.. Та я у Вас так обсніжилася, що хоч-не-хоч так і написалося. Прочитала Ваш вірш і аж дихати від морозного повітря стало легше!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 15:29:33 ]
А рум'янець як вам до лиця! :) Патаро, тільки не багато їжте снігу, і бурульки не гризіть, бо знаю ж...

А все ж ми разом з вами сніжку натрусили! - Чари-бари.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 20:10:08 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:33:59 ]
Крайність не завжди добре, але максималізм у природі люблю - щирий максималізм.

Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:23:38 ]
Гарнезно! Хоч і не ніжно-сніжно... І постава яка!
Мені лиш оцей рядок видався дещо неоковирним:
У бік ховаєш вічі...
(виникає питання - у чий "бік", і в який - лівий чи правий?)
Оленко, може, "не дивишся у вічі"? "відвертаєш вічі"? Хоча ні, "відвертають", певне, погляд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:29:55 ]
Хотів написати про те саме, що і пані Люба. Файно. А про вічі - варто прислухатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:56:55 ]
Дякую, Василю. :) Чомусь у мене тайфуни завжди з жіночими іменами, а вечірні шовкові сутінки з ледь чутним дотиком до лагідних небес - з чоловічими :) Шукаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:47:57 ]
:) у лівий звичайно. Хоча у мене з право-ліво - труднощі. Треба кілька секунд, щоб зміркувати. :)

Любо, а якщо "не піднімаєш вічі", або "не підіймаєш вічі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-17 00:35:21 ]
Чудовий зимовий вірш. Дякую. Люблю таку зиму згадувати з дитинства. А зараз більше до вподоби сам така весняна. Втомилась, мабуть, відкидати сніги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 14:02:38 ]
"Каждая погода - благодать". Головне - бути щасливою! А коли і далі зима веснянки наспівуватиме, то й не сваритиму, знатиму - вона ваша :) Дякую, Галино. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-07 10:12:13 ]
Чудово, з темпераментом написано! Збуджує і бадьорить:)Для мене теж, без такої погоди ніби й зими не було,суцільна ностальгія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-02-17 16:54:51 ]
Ох і холоди ж були, але я не пожалкувала, що накликала - хоч душу відвела! :)) Дякую, Оленко.