ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Про те, що й всі
Образ твору Така нудьга,
Міліє кров у венах.
Ой, зимо-зимо,
Де твоя погорда?!
Де вдача шала,
Мов юга скажена,
Де незалежність
З висотою фьордів?

Хіба ж це ти? –
Смиренна, спину хилиш,
Впокорена,
У бік ховаєш вічі.
Піди в танок,
Завій у повну силу! –
Хай іскри-зорі
Дзвінко креше січень.

Щоб аж гуло,
Стогнало, вило гнівно!
А ти танцюй,
танцюй розраду, сестро.
Тримай поставу.
І тобі у рівні
Лише той дуб,
Що підпирає всесвіт.

Недосяжнá,
нескорена, незборна,
У пристрасті снігів
палка й гаряча!
А ту сльозливу,
весняну безвольність… –
Такі жінки ми…
Я тобі пробачу.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 14:06:32
Переглядів сторінки твору 5243
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.863 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.830 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:21:52 ]
"Тримай поставу" - стрункий вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:46:38 ]
Заохочую. От думаю, як давно не була ні я на дискотеці, ні Зима..., а може... :) Дякую, Терцинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 14:24:46 ]
Піди в танок, завій у повну силу!
Хай села та міста будуть без світла!
Узяли люди щоб лопати й мітли,
Бо пів зими лиш бомків вони били!!!;-)))
Ох, Оленко, з таким шалом написаний вірш, що в уяві постала зима з заметілями і морозякою. Сподобалося!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 14:55:52 ]
І щоб так замело дороги, що й на роботу не йти! :)
А у батьківськім дворі стежечки, стежечки на ширину лопати - до дровника, до повітки, до погеба... і велиииика гора снігу посеред двору! Класно-класно-класно! Хочу заметілей і морозяки! І вам, Патарочко, дякую за сніжний настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 15:03:50 ]
Це в мене сніжний настрій?.. Та я у Вас так обсніжилася, що хоч-не-хоч так і написалося. Прочитала Ваш вірш і аж дихати від морозного повітря стало легше!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 15:29:33 ]
А рум'янець як вам до лиця! :) Патаро, тільки не багато їжте снігу, і бурульки не гризіть, бо знаю ж...

А все ж ми разом з вами сніжку натрусили! - Чари-бари.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 20:10:08 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:33:59 ]
Крайність не завжди добре, але максималізм у природі люблю - щирий максималізм.

Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:23:38 ]
Гарнезно! Хоч і не ніжно-сніжно... І постава яка!
Мені лиш оцей рядок видався дещо неоковирним:
У бік ховаєш вічі...
(виникає питання - у чий "бік", і в який - лівий чи правий?)
Оленко, може, "не дивишся у вічі"? "відвертаєш вічі"? Хоча ні, "відвертають", певне, погляд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:29:55 ]
Хотів написати про те саме, що і пані Люба. Файно. А про вічі - варто прислухатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:56:55 ]
Дякую, Василю. :) Чомусь у мене тайфуни завжди з жіночими іменами, а вечірні шовкові сутінки з ледь чутним дотиком до лагідних небес - з чоловічими :) Шукаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 13:47:57 ]
:) у лівий звичайно. Хоча у мене з право-ліво - труднощі. Треба кілька секунд, щоб зміркувати. :)

Любо, а якщо "не піднімаєш вічі", або "не підіймаєш вічі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-17 00:35:21 ]
Чудовий зимовий вірш. Дякую. Люблю таку зиму згадувати з дитинства. А зараз більше до вподоби сам така весняна. Втомилась, мабуть, відкидати сніги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 14:02:38 ]
"Каждая погода - благодать". Головне - бути щасливою! А коли і далі зима веснянки наспівуватиме, то й не сваритиму, знатиму - вона ваша :) Дякую, Галино. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-07 10:12:13 ]
Чудово, з темпераментом написано! Збуджує і бадьорить:)Для мене теж, без такої погоди ніби й зими не було,суцільна ностальгія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-02-17 16:54:51 ]
Ох і холоди ж були, але я не пожалкувала, що накликала - хоч душу відвела! :)) Дякую, Оленко.