ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

Леся Горова
2025.10.29 13:15
А для мене негода - лише у замащених берцях
Об тягучої глини окопної ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю к

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 9351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:15:33 ]
Доброго вечора, Любове.
Твоя поезія не залишає байдужим. Я перечитав кілька разів.
Скоріше всього "струшУ", то може постав авторський наголос.І ще дієслівний ряд:замерзла, згубила, ховаю, рятую. Логічніше "згубила поставити в кінці. Зі щирою повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:28:43 ]
Дякую, Володимире. Певно, ти маєш рацію щодо "струшу", якось випустила з уваги наголос. Щодо "ряду" не впевнена. Мені мій - логічніший. ЛГ ще надіється її, душу, знайти і врятувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:30:05 ]
то й добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 09:07:29 ]
Ти таки примусив мене замислитись. Після довгих роздумів зважилась на невеличку корекцію часового простору. Не "згубила душу", а - "втрачаю", так більше надії на порятунок. Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:48:12 ]
Зачіпає.
А оте струшу... Може щось пошукати ще?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:41:51 ]
Дякую, спробую пошукати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Богач (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 23:36:06 ]
" Я згубила - душу " - "я" - може, а
Я - є величним.
Вибачте, але, якщо вникнути... Розбіжність думок -
реалії внутрішнього світу, як того,
що відбувається в зовні,
і взаемно - навпаки.
Я згубила
Я сховала
Я рятую
- варто замислитись. пригнічує таке порівняння.
Ви автор і відомий
та це моє бачення.
Дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:45:50 ]
Ви все вірно підмітили, дорога Марино. Саме так - не просто розбіжність, контрасність, прихована внутрішня драма. А таке пригнічує... куди ж дінешся. Насправді, Ваше бачення недалеко від мого.
Дуже Вам дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:02:52 ]
Для мене такі наголоси "СтрУшу" і "прОшу" незвичні. Можна придумати заміну.
(З гілки горобини сніг пухкий - в калюжу"... Я люблю експерименти. Можна ж і так. Або ще якось. Раз там ЛГ губить душу, то варіанти є. Але Ви автор, Вам вирішувати, чи такі наголоси тут мають бути. З пошаною - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:56:53 ]
Дякую, Світлано. У мене самої до цього вірша неоднозначне ставлення. Я тепер бачу усю недосконалість форми (наголоси, рими). Проте є таки щось у ньому... Ота драма, що розгортається "за кадром"...
Мені було цікаво чи ще хтось, крім мене, її відчуває, помічає...
Подумаю, як вдосконалити вірш технічно, щоб не втратити суть. Якщо не зумію, то просто видалю його, щоб не займав місця даремно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:32:39 ]
Дуже близьке мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:57:49 ]
Приємно чути, Юлю. Дуууже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 00:49:59 ]
Прозріння душі... Відродження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:02:47 ]
Не те, щоб аж так... але щось таке. Вкінці "відеоролика" моя ЛГ розвертається, не дослухавши свого партнера, і наче у сповільненій зйомці, прямує сніжною алеєю, віддаляється від свого партнера. Не озираючись...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:30:16 ]
Так буває, Любове. Цю драму можна переосмислити і...в новій редакції. Не думаю, що видаляти варто, з часом бачиш більше, малюєш впевненіше. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 12:57:21 ]
Дякую! Що ж... спробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 09:48:36 ]
Дуже люблю такі короткі стрункі вірші, де думка проста і прозора - тим чіткіше вона звучить.
І - це вже більше для посмішки: психологи кажуть, що коли чоловік втрачає кохання, то втрачає ніби частину своєї повноти, а коли жінка втрачає кохання, то наче втрачає себе. Ми по-різному любимо. Ви це дуже точно передали у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:02:44 ]
Олю, дуже дякую! Мені дуже було важливо саме це почути! Саме оте "по-різному" я й намагалась передати, змалювати кількома штрихами: остання зустріч двох, і цей внутрішній стан жінки - на тлі прощання і зими...
Ще раз дуже-дуже дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:52:36 ]
А мені здається, що якраз нічого не треба змінювати. Так, наголос розмовний, і такі трапляються нерідко у віршах, то чи варто щось кардинально змінювати? Вірш давній, давно видрукуваний у збірці. А головне гарний, змістовний , з яскравим емоційним віддтінком стану ліричної героїні. Звичайно, це моя суб"єктивна думка, хтось може не погодитись, але я б нічого не змінювала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:15:00 ]
Я б теж, поклавши руку на серце... Хоч сьогодні увесь день ходжу і думаю, шукаю варіанти. Нуль. Ламати структуру вірша не хочеться, а підходящого нічого в голову не лізе. Ось такий цей вірш народився, з вадою... Дякую, Адель. І до твоєї думки - прислухаюсь.