ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 8383
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:15:33 ]
Доброго вечора, Любове.
Твоя поезія не залишає байдужим. Я перечитав кілька разів.
Скоріше всього "струшУ", то може постав авторський наголос.І ще дієслівний ряд:замерзла, згубила, ховаю, рятую. Логічніше "згубила поставити в кінці. Зі щирою повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:28:43 ]
Дякую, Володимире. Певно, ти маєш рацію щодо "струшу", якось випустила з уваги наголос. Щодо "ряду" не впевнена. Мені мій - логічніший. ЛГ ще надіється її, душу, знайти і врятувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:30:05 ]
то й добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 09:07:29 ]
Ти таки примусив мене замислитись. Після довгих роздумів зважилась на невеличку корекцію часового простору. Не "згубила душу", а - "втрачаю", так більше надії на порятунок. Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:48:12 ]
Зачіпає.
А оте струшу... Може щось пошукати ще?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:41:51 ]
Дякую, спробую пошукати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Богач (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 23:36:06 ]
" Я згубила - душу " - "я" - може, а
Я - є величним.
Вибачте, але, якщо вникнути... Розбіжність думок -
реалії внутрішнього світу, як того,
що відбувається в зовні,
і взаемно - навпаки.
Я згубила
Я сховала
Я рятую
- варто замислитись. пригнічує таке порівняння.
Ви автор і відомий
та це моє бачення.
Дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:45:50 ]
Ви все вірно підмітили, дорога Марино. Саме так - не просто розбіжність, контрасність, прихована внутрішня драма. А таке пригнічує... куди ж дінешся. Насправді, Ваше бачення недалеко від мого.
Дуже Вам дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:02:52 ]
Для мене такі наголоси "СтрУшу" і "прОшу" незвичні. Можна придумати заміну.
(З гілки горобини сніг пухкий - в калюжу"... Я люблю експерименти. Можна ж і так. Або ще якось. Раз там ЛГ губить душу, то варіанти є. Але Ви автор, Вам вирішувати, чи такі наголоси тут мають бути. З пошаною - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:56:53 ]
Дякую, Світлано. У мене самої до цього вірша неоднозначне ставлення. Я тепер бачу усю недосконалість форми (наголоси, рими). Проте є таки щось у ньому... Ота драма, що розгортається "за кадром"...
Мені було цікаво чи ще хтось, крім мене, її відчуває, помічає...
Подумаю, як вдосконалити вірш технічно, щоб не втратити суть. Якщо не зумію, то просто видалю його, щоб не займав місця даремно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:32:39 ]
Дуже близьке мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:57:49 ]
Приємно чути, Юлю. Дуууже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 00:49:59 ]
Прозріння душі... Відродження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:02:47 ]
Не те, щоб аж так... але щось таке. Вкінці "відеоролика" моя ЛГ розвертається, не дослухавши свого партнера, і наче у сповільненій зйомці, прямує сніжною алеєю, віддаляється від свого партнера. Не озираючись...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:30:16 ]
Так буває, Любове. Цю драму можна переосмислити і...в новій редакції. Не думаю, що видаляти варто, з часом бачиш більше, малюєш впевненіше. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 12:57:21 ]
Дякую! Що ж... спробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 09:48:36 ]
Дуже люблю такі короткі стрункі вірші, де думка проста і прозора - тим чіткіше вона звучить.
І - це вже більше для посмішки: психологи кажуть, що коли чоловік втрачає кохання, то втрачає ніби частину своєї повноти, а коли жінка втрачає кохання, то наче втрачає себе. Ми по-різному любимо. Ви це дуже точно передали у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:02:44 ]
Олю, дуже дякую! Мені дуже було важливо саме це почути! Саме оте "по-різному" я й намагалась передати, змалювати кількома штрихами: остання зустріч двох, і цей внутрішній стан жінки - на тлі прощання і зими...
Ще раз дуже-дуже дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:52:36 ]
А мені здається, що якраз нічого не треба змінювати. Так, наголос розмовний, і такі трапляються нерідко у віршах, то чи варто щось кардинально змінювати? Вірш давній, давно видрукуваний у збірці. А головне гарний, змістовний , з яскравим емоційним віддтінком стану ліричної героїні. Звичайно, це моя суб"єктивна думка, хтось може не погодитись, але я б нічого не змінювала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:15:00 ]
Я б теж, поклавши руку на серце... Хоч сьогодні увесь день ходжу і думаю, шукаю варіанти. Нуль. Ламати структуру вірша не хочеться, а підходящого нічого в голову не лізе. Ось такий цей вірш народився, з вадою... Дякую, Адель. І до твоєї думки - прислухаюсь.