ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Крізь роки і сузір'я" (2002)

 Зимовий етюд

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 22:03:35
Переглядів сторінки твору 10029
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:15:33 ]
Доброго вечора, Любове.
Твоя поезія не залишає байдужим. Я перечитав кілька разів.
Скоріше всього "струшУ", то може постав авторський наголос.І ще дієслівний ряд:замерзла, згубила, ховаю, рятую. Логічніше "згубила поставити в кінці. Зі щирою повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:28:43 ]
Дякую, Володимире. Певно, ти маєш рацію щодо "струшу", якось випустила з уваги наголос. Щодо "ряду" не впевнена. Мені мій - логічніший. ЛГ ще надіється її, душу, знайти і врятувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:30:05 ]
то й добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-18 09:07:29 ]
Ти таки примусив мене замислитись. Після довгих роздумів зважилась на невеличку корекцію часового простору. Не "згубила душу", а - "втрачаю", так більше надії на порятунок. Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:48:12 ]
Зачіпає.
А оте струшу... Може щось пошукати ще?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:41:51 ]
Дякую, спробую пошукати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Богач (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-16 23:36:06 ]
" Я згубила - душу " - "я" - може, а
Я - є величним.
Вибачте, але, якщо вникнути... Розбіжність думок -
реалії внутрішнього світу, як того,
що відбувається в зовні,
і взаемно - навпаки.
Я згубила
Я сховала
Я рятую
- варто замислитись. пригнічує таке порівняння.
Ви автор і відомий
та це моє бачення.
Дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:45:50 ]
Ви все вірно підмітили, дорога Марино. Саме так - не просто розбіжність, контрасність, прихована внутрішня драма. А таке пригнічує... куди ж дінешся. Насправді, Ваше бачення недалеко від мого.
Дуже Вам дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:02:52 ]
Для мене такі наголоси "СтрУшу" і "прОшу" незвичні. Можна придумати заміну.
(З гілки горобини сніг пухкий - в калюжу"... Я люблю експерименти. Можна ж і так. Або ще якось. Раз там ЛГ губить душу, то варіанти є. Але Ви автор, Вам вирішувати, чи такі наголоси тут мають бути. З пошаною - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:56:53 ]
Дякую, Світлано. У мене самої до цього вірша неоднозначне ставлення. Я тепер бачу усю недосконалість форми (наголоси, рими). Проте є таки щось у ньому... Ота драма, що розгортається "за кадром"...
Мені було цікаво чи ще хтось, крім мене, її відчуває, помічає...
Подумаю, як вдосконалити вірш технічно, щоб не втратити суть. Якщо не зумію, то просто видалю його, щоб не займав місця даремно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 00:32:39 ]
Дуже близьке мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 08:57:49 ]
Приємно чути, Юлю. Дуууже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 00:49:59 ]
Прозріння душі... Відродження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:02:47 ]
Не те, щоб аж так... але щось таке. Вкінці "відеоролика" моя ЛГ розвертається, не дослухавши свого партнера, і наче у сповільненій зйомці, прямує сніжною алеєю, віддаляється від свого партнера. Не озираючись...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:30:16 ]
Так буває, Любове. Цю драму можна переосмислити і...в новій редакції. Не думаю, що видаляти варто, з часом бачиш більше, малюєш впевненіше. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 12:57:21 ]
Дякую! Що ж... спробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 09:48:36 ]
Дуже люблю такі короткі стрункі вірші, де думка проста і прозора - тим чіткіше вона звучить.
І - це вже більше для посмішки: психологи кажуть, що коли чоловік втрачає кохання, то втрачає ніби частину своєї повноти, а коли жінка втрачає кохання, то наче втрачає себе. Ми по-різному любимо. Ви це дуже точно передали у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:02:44 ]
Олю, дуже дякую! Мені дуже було важливо саме це почути! Саме оте "по-різному" я й намагалась передати, змалювати кількома штрихами: остання зустріч двох, і цей внутрішній стан жінки - на тлі прощання і зими...
Ще раз дуже-дуже дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 13:52:36 ]
А мені здається, що якраз нічого не треба змінювати. Так, наголос розмовний, і такі трапляються нерідко у віршах, то чи варто щось кардинально змінювати? Вірш давній, давно видрукуваний у збірці. А головне гарний, змістовний , з яскравим емоційним віддтінком стану ліричної героїні. Звичайно, це моя суб"єктивна думка, хтось може не погодитись, але я б нічого не змінювала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:15:00 ]
Я б теж, поклавши руку на серце... Хоч сьогодні увесь день ходжу і думаю, шукаю варіанти. Нуль. Ламати структуру вірша не хочеться, а підходящого нічого в голову не лізе. Ось такий цей вірш народився, з вадою... Дякую, Адель. І до твоєї думки - прислухаюсь.