ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван, Світлана Майя Залізняк

 Екліптику скривúло (поетична післяпародія)

"Пливу між лодій…
А єдваб словес
Бузково буяніє круг палітри…
На старті зупиняв сусідчин пес.
Пливу із Ліри у сузір’я Гідри…"

(Світлана Майя Залізняк “Екліптика”)


"Осьо маршрут між яблуньок і слив –
Не снилося “Союзу” й “Аполлону”!
Сусідський пес відчув і враз завив –
Він не прихильник стартів із балкону!

Екліптику скривúло… після свят
...
То ж треба так – екліптику скривúло!

Ще й Віз скрипить – чи може в голові?
Обох змастити не зашкодить, схоже.
Сузір’я теж усі… якісь криві…
На мене витріщáються вороже.
...
Тут із словес складається… єдваб,
...
…Ну то не пес – якийсь армагедон,
...
Благослови мене, жаский Дракон"

(Іван Гентош "пародія «Відбій!»")

На старт! Готуйся! - знову чую крик
І межи вишень - точно на Венеру
Стартують у блакить й небесну вись
«Літаючі тарілки» з стратосфери.

Пішли екліптикою – Боже, ви куди?
Хіба не бачите? – її осьо скривúло!-
Зігнулась, як журавлик до води -
Візьму, її щоб вирівняти, вила.

В колеса крапну дьогтю про запас –
Щось Віз Чумацький заскрипів, одначе…
Чи то в колінах в мене раз-у-раз?..
Тобі не зрозуміти це, юначе.

Лечу між зір… Та на сузір’я - глип! -
Ведмедиця Велика косить оком…
Великий Брате! - я, боюся, влип! –
Аби й мене не з'їли ненароком...

По курсу - Пес. За ним - і сам Дракон...
Мене від переляку аж скрутило!..
Та це ж справжнісінький армаґґеддон!..
Дружина в бік: «Та не хропи, п’яндило!»

Не п’ю відтоді я - ні, Боже збав! -
Лише тулю́сь коханій біля персів...
Тепер пишу я вірші про єдваб –
Аби курсор на миші геть не стерся...


24.01.2012

Джерела: Іван Гентош "пародія Відбій!" (http://maysterni.com/publication.php?id=72669);
Світлана Майя Залізняк “Екліптика” (http://maysterni.com/publication.php?id=77339).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Іван Гентош пародія Відбій!


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-24 16:09:17
Переглядів сторінки твору 2604
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 16:38:28 ]
Скриплять коліна?.. Боже збав артрит?..
До цього лиха ще й курсор зітерся!
Одне лиш тішить - в жінки знатні перса,
А то, хоч плач і... спішно вчи іврит.
У них там, кажуть, медицина знатна,
Усім болячкам можуть раду дати
І тарілкам зручніше теж літати.
Собі куплю квартирку трикімнатну
Десь поруч з Леонідом Черновецьким,
Щоб мати з ким перехилить чарчину,
Хоч більш таблетки полюбля мужчина...
Співатимем про берег про турецький.;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-24 16:50:03 ]
Турецький берег? Крим же в нас!
Іврита вчити? Не дай Боже!
Не п’ю, не палю, про запас
Квартир не маю. Та і в ложу
Масонську теж не подавав
Заяву, чи про що там йдеться –
Ой, не про нас отой турецький!
:)

Дякую, Патарочко, за чудовий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 16:48:31 ]
Гарно написано. Єдина проблема: немає оригіналу для пародії.
Це нічого, що першотвору не існує?))))))
Гентош підживився моїм, та я цяцю відняла. Я жінка з перцем.))) Щоб там не домислювали.)
Тож...немає першотвору Екліптика. Немає в інтернеті такого твору.
Зичу авторам самим відшукувати образи цікаві. А Валерій мені симпатичний. Як автор. Саме тут.
То як бути з пародіями на неіснуюче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-24 16:56:58 ]
Дякую, Світлано Майє! Та я помітив, що нема Вашого оригіналу, бо шукав оце відрізане закінчення.
Ви знаєте, я, бувало, перейменовував деякі свої пародії у просто жартівливі вірші, залишаючи деколи лиш в епіграфі пару рядків з оригіналу, а деколи і не залишаючи. Особливо після потужної критики їх.
А, думаю, не варто Вам так перейматись - це ж всього-на-всього пародія.
Забудьте і викиньте це з голови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 17:00:38 ]
Нема вірша - нема пародії. Мої твори для розумних. )для людей з уявою.
І паразитувати (вибачте таке... слово на своїх текстах, я не дам). Я за оригінальну творчість.
Ось така я.
З теплом - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 08:11:49 ]
Світлано Майє, на мій погляд, Ваші вірші і справді оригінальні, і їх ні з чим і ні з ким не сплутаєш. У Вас є свій стиль, і це просто чудово.
А коли вірш беруть в пародію - це одна з ознак, що він не залишив байдужим, можна сказати, одна зі складових успіху автора оригінального вірша.
Так що, я думаю, цим варто не перейматись, а, скоріше, навпаки.
Я щойно зайшов на цей сайт, і на мій вірш "Нагая шоколадка" Ярослав Чорногуз написав пародію. Я, щоправда, відповів йому двома, а потім ми не раз з ним ще обмінювалися пародіями. І на інші мої вірші писали пародії, і мені писали пародії у відповідь, і деколи доходило до четвертого рівня. А на один вірш Олександра Зубрія взагалі було написано 10 пародій. Кожен наступний пародист обігрував попередні пародії. Можна сказати, це така собі гра в буріме на сайті ПМ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 00:00:41 ]
"Я не дозволю використовувати Вам, Валєро, мої Образи. Зась! Придумайте щось своє! Не можете? Не дам Вам просто Образів, і все. І видаліть ще один рядок з мого твору, бо... мені ся так хоче. Во! Нє, ліпше два рядки. Або три. Або ніц не видаляйте."
До речі, Валєр, навіщо в "п’янило" зайву букву запхнув? А - то пряма мова. може бути. Найліпший третій рядок знизу. Одобрям-с!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 07:59:18 ]
:))) А ми хіба вже на "Ви", Іване?) А, зрозумів, ти ж ці слова в лапки взяв! :)
А мені вся моя пародія подобається. :) (Ще б пак!) :)
Дяка за "Одобрям-с!"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:29:45 ]
Валерію, час припинити цікаві для когось дискусії.
Якщо мої твори " справді оригінальні і їх ні з ким не сплутаєш", то:
1. Я пишу їх не для "Ігор в буріме" на сайті.
2. Варто зрозуміти, що я проти такого використання моїх образів авторами.
І тоді не буде жодних проблем.
Спокусу- використовувати мої твори для власної прослави (бо в пародиста зазвичай оригінальних творів мало або катма) варто притлумити.
Це прохання жінки, автора, митця. А жінок у всі часи оберігали і поважали. Час пригадати.
Щасти усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 10:06:45 ]
Cвітлано Майє, я лише, як вихована людина, відповідаю на отримані коментарі.
Наскільки я зрозумів, Вам сподобалась моя пародія на Ваш вірш "Оферта", де я розвинув і обіграв ситуацію з Вашого вірша.
Можливо, Ви не зауважили те, що я написав її в розпал Вашої дискусії з Яною Устимко, і ніби таким чином продемонстрував Яні, як саме мають бути оформлені пародії, аби не викликати нарікань з боку автора оригінального вірша.
А цю післяпародію написав теж у розпалі дискусій під Івановою пародією, намагаючись припинити її або хоча б перенаправити в інше русло. :)
До мене закиди щодо переважного написання пародій, здається, не повинні б стосуватися, оскільки я зайшов на сайт саме з віршами, і лише згодом втягнувся у цю пародійну гру. :) Та й пародій у мене все-таки менше, аніж оригінальних віршів, хоча деякі з них, визнаю - колишні пародії. :)
І щойно автор висловлює своє невдоволення фактом написання пародії, я припиняю писати пародії на його вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 10:44:30 ]
І саме тому мені, Валерію, Ваша позиція вельми симпатична.
Ні в чому не може бути насильства. Якщо автор прагне прослави: пародії на свої твори, то хай на його твори пишуть... Кожен вирішить за себе. Полюбовно…)
Я ж не бачу сенсу у створенні на основі моїх «оригінальних творів « текстів для "ігор в буріме". Саме так тут.
Лежать слова. Їх не помічають. Я написала поезію. Сподобалося щось - і вже гуляє по ПМ текст. Написаний від імені жінки. І вже пишуть:"Тепер видно друга сторона медалі". А там - про те, чого я не роблю, про те, чого не відчуваю. Там про власне…тінь на мене…
Мене впевнюють, що це такий новий ЛГ. Мене принижують такими текстами, а пародисти вважають себе достатньо талановитими для створення тексту. Модистка шиє сукню чи пальто. Чи завжди вона догодить? Чи все ви носите? Так і тут. Потрібно мати певну кваліфікацію для написання пародії, котра не ображає автора оригінального твору. Мені писали в листі:»Скільки гідного пародій на сайті, те не чіпають…».
А мені це навіщо, тим паче ЛГ - жінка. Домисли... І Яна Устимко, і Гентош писали так, що малювалася ЛГ неприваблива для загалу. Я вже читала в коментарях віршованих, що моя позиція чи я «огидна». Хто писав, пригадає… Чим я «огидна»? Відстоюванням авторських прав? А так і є: я творчу свободу СВОЮ відстоюю. Я показую твір.
Я не хочу бути донором. А нині модно на ПМ: Залізняк мало не щодня має епіграму та пародію. Дехто мені каже: хай, це реклама творчості Вашої…
І я повинна це прийняти?
Валерій Хмельницький пише: «Щойно автор висловив незадоволення фактом написання, я припиняю писати пародії на його вірші».
Розумному - досить. І вже після першого прохання мого можна і варто було реагувати. Пишеться від імені жінки, стоїть мій весь оригінал, потім рядок викидається довільно.
Це непорядно. А тому я ПРОТИ використання своїх текстів для пародій. Пишу про це для всіх.
Я – проти.
Якщо є порядність, проявляйте її до мене і до інших.
Все просто. Запитуйте дозволу.
Ще напишу про Фігляра Шико. Цей автор-клон взявся впевнювати мене і загал, що я «графоман», мої поезії для «останньої сторінки райони». Людина ховається за маскою. Мужчина, а я знаю його ім»я, не розуміє, що не може бути останньою інстанцією. Є поціновувачі у кожного. Є вони давно у мене. Якщо не цікаво, обійди твір. Пиши своє. Пишуть мені коментарі реальні люди, і це чудово. Когось не влаштовує, починає набридати коментарями. У кожного власна шкала цінностей.
Валерію, дякую за можливість написати тут коментар, який, сподіваюся, поставить усі крапки над рядом ІІІ.
Прошу спокою. Працюю над зібранням творів. На ПМ я не друкую нового. Успіхів усім. З пошаною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 11:05:22 ]
Вдячний Вам, Світлано Майє, за схвалення моєї позиції!
Ви знаєте, а мені теж дивно, що комусь цікаві пародії на його твори, а комусь приємно, аби його (її) вірш був надрукованим спочатку у вигляді епіграфу для пародії. :)))
Хоча, якщо почитати біографію поета-пародиста Олександра Іванова, то до нього вишиковувалися в чергу, аби побачити свій вірш (цитату) та ім'я надрукованими хоча б у такому вигляді. :)
Але це були радянські часи, коли друкуватися могли лише обрані.
Зараз це зробити може кожен, чи в Інтернеті, а чи й на папері, було б лише бажання і, звичайно, фінанси (для паперового друку) - а талант чи вміння для цього вже зовсім не обов'язкові. :)))
Успіхів і Вам.
Із взаємною пошаною.