ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Таїсія Цибульська (1975) /
Проза
/
Казки
Краплинка частина друга(казка)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Краплинка частина друга(казка)
Цієї ночі краплинці Капі спалося так солодко, як ніколи! Та тут…
- Капо! Капо! Прокидайся! Ти все пропустиш! – м’яко підштовхувала сонну краплинку Хмарка.
- Що? Що сталося? Ну чому завжди доводиться просинатися тоді, коли найбільше не хочеться?! – буркотіла Капа, потягуючись.
Вона відкрила очі, сіла і…завмерла від несподіванки! Ще вчора такі схожі одна на одну сестрички-краплинки перетворилися на казкових принцес!
- Які ви всі гарні! Які сукні! Аж виблискують! І всі різні! – захоплено вигукнула Капа.
- На себе! На себе подивися! – весело зашуміли краплинки, а Хмаринка вже подавала найменшенькій срібне дзеркальце, і загадково посміхалася.
Капа поглянула на себе і аж в долоні сплеснула!
- Це ж диво! Це справжнє диво! – вона поверталася то одним боком, то іншим, і все не могла намилуватися своєю новою сукнею, - Ви бачили?! Ви бачили?! – захоплено галасувала краплинка, підстрибуючи, - Яке гарне мереживо! А як воно сяє! Я справжня принцеса! Або ні… казкова царівна! Так! Дивіться, я казкова царівна! – лементувала Капа, підстрибуючи все вище.
Разом із нею почали підстрибувати і сестрички-краплинки. Якоїсь миті Капу підхопив Вітер і вона закружляла поряд із Хмаркою.
- Лише поглянь, Хмарко! Я не падаю, я лечуууу!
- Звичайно, летиш! – засміялася Хмарка, - Відтепер ти будеш зватися не Краплинка, а Сніжинка Капа.
- А інші краплинки теж сніжинки?
- Ми теж сніжинки! – відповіла Старша Краплинка(вірніше, Старша Сніжинка), що теж летіла поруч із Капою.
- Ой, як гарно! – закружляла в танку Капа, а її сніжинки-сестрички заспівали:
- Були ми краплинки,
А стали - сніжинки!
Танцюємо в небі,
Немов зорепад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки,
Кружляє-злітає…
- Сніжинкопад! – підхопила Капа.
- Та ні! – розвеселилися сніжинки, - снігопад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки
Кружляє-злітає
На світ снігопад!
29,01,12
- Капо! Капо! Прокидайся! Ти все пропустиш! – м’яко підштовхувала сонну краплинку Хмарка.
- Що? Що сталося? Ну чому завжди доводиться просинатися тоді, коли найбільше не хочеться?! – буркотіла Капа, потягуючись.
Вона відкрила очі, сіла і…завмерла від несподіванки! Ще вчора такі схожі одна на одну сестрички-краплинки перетворилися на казкових принцес!
- Які ви всі гарні! Які сукні! Аж виблискують! І всі різні! – захоплено вигукнула Капа.
- На себе! На себе подивися! – весело зашуміли краплинки, а Хмаринка вже подавала найменшенькій срібне дзеркальце, і загадково посміхалася.
Капа поглянула на себе і аж в долоні сплеснула!
- Це ж диво! Це справжнє диво! – вона поверталася то одним боком, то іншим, і все не могла намилуватися своєю новою сукнею, - Ви бачили?! Ви бачили?! – захоплено галасувала краплинка, підстрибуючи, - Яке гарне мереживо! А як воно сяє! Я справжня принцеса! Або ні… казкова царівна! Так! Дивіться, я казкова царівна! – лементувала Капа, підстрибуючи все вище.
Разом із нею почали підстрибувати і сестрички-краплинки. Якоїсь миті Капу підхопив Вітер і вона закружляла поряд із Хмаркою.
- Лише поглянь, Хмарко! Я не падаю, я лечуууу!
- Звичайно, летиш! – засміялася Хмарка, - Відтепер ти будеш зватися не Краплинка, а Сніжинка Капа.
- А інші краплинки теж сніжинки?
- Ми теж сніжинки! – відповіла Старша Краплинка(вірніше, Старша Сніжинка), що теж летіла поруч із Капою.
- Ой, як гарно! – закружляла в танку Капа, а її сніжинки-сестрички заспівали:
- Були ми краплинки,
А стали - сніжинки!
Танцюємо в небі,
Немов зорепад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки,
Кружляє-злітає…
- Сніжинкопад! – підхопила Капа.
- Та ні! – розвеселилися сніжинки, - снігопад!
На землю з Хмаринки,
На землю з Хмаринки
Кружляє-злітає
На світ снігопад!
29,01,12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0912 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0912 seconds