ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Осип Мандельштам "Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил"



Осип Мандельштам

Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил.
Я судна полічить спромігсь до середини.
Цей довгий виводок. Цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявсь було колись.

Як журавлиний клин у рубежі чужі.
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
Кого ж бо слухати? І ось Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.

Осип Мандельштам

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.

Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?

И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:56:12
Переглядів сторінки твору 4582
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 23:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:17:25 ]
А ось ще один варіант перекладу http://maysterni.com/publication.php?id=72415.
А я пропоную такий варіант (синтез Вашого і Домініка Луцюка) - на мій погляд, майже ідеальний:

Безсонниця. Гомер. Туге рядно вітрил.
Перелік суден я пройшов до половини:
Сей довгий виводок, сей потяг журавлиний,
Що над Елладою колись замайорів.

Як журавлиний клин в чужинські рубежі –
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
То ж слухати кого? Ось і Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:38:43 ]
О ні, Олено - не варто! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:34:48 ]
Більше перекладів гарних і гарніших! :)

п. Іване, тут, нмд, як раз той самий випадок, коли скорочена форма дієслів псує враження: "полічить", "спромігсь", "піднявсь".

"І море, і Гомер – усе з любові діє" - нічогенький варіант.
А от жертву-Єлену шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:27:19 ]
як же я люблю, коли хтось бере твою роботу і поєднує її з іншою... або своєю допискою... і ліплять "ідеал"... у мене серйозні сумніви щодо "автохтонності" багатьох рядків цього перекладу, бо я читала попередні переклади цього автора... :о(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:03:26 ]
Ага, була б тут пані СМ - вже б громи і блискавки були, і суди, і сексуальні домагання... :о)
Попри все - і мій рядок з раменами вимагає перегляду... Хоч піна тут - не сиве волосся аж ніяк... Застрельте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:05:56 ]
СМЗ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:09:36 ]
я трохи, може, поспішила... :о) так чим тебе вбити - кулею чи сексуальними домаганнями??? чи лопатою Еванса? (я тобі про рамена казала!!!! щось там трохи не тудой...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:14:19 ]
Шановна пані Чорнявко, Єленою я пожертвував навмисне, щоб відтворити те, що мав на увазі поет.
Річ у тім, що "У піні неземній помазанців рамена", як на мене, не відповідає дійсності. І ось чому.
Йдеться саме про піну земну, під якою Мандельштам розумів сивину. Вона свідчила про людей літніх, досвідчених. І була та піна на головах царів, а не на раменах.
З іншого боку, царі ті не були помазанцями, як-от Шауль, Давид чи Шломо. Адже не Всевишній, за чиїм наказом відбувалося помазання, а небожителі Олімпу опікувалися тими царями.
Скажу відверто, саме це й наштовхнуло мене на відтворення Мандельштамівського шедевра рідною мовсю, бо доти напливав він щоразу при зустрічі з морем мовою оригіналу.
А щодо поєднання обох відтворень в одне, то, гадаю, це справа кожного читача.
З повагою
Іван Потьомкін цього разу з Тіроля (Австрія), де катаюсь на лижах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:21:46 ]
можливо, щодо піни Ви маєте рацію.
Насолоди Вам від катання! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:35:13 ]
Шановний пане Іване!
Ваш переклад – сподобався.
Та дозволю собі не розділити Ваше розуміння тексту.

«На головах царей божественная пена»… – Мандельштам має на увазі, безумовно, не сиве волосся – а славу і велич олімпійців… Царі уподібнені олімпійським богам… а головне – це МОРСЬКА піна – яка прекрасна, легка, прекрасніша за земний вінець настільки, наскільки шлях до Єлени важливіший значно за шлях до багатств Іліона.
Тому ім’я – Єлена – принципово важливе для тексту!
Причина, що рухає величезне військо греків (ахейців) – любов! :
«Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?»
Божественна піна і Єлена – зримовані НЕ випадково. Шлях до Трої – шлях до небуття і, одночасно рух до краси, викликаний любов’ю, яка є життя і смерть одночасно.
Ахейці, які виповнили свій обов’язок, посміли супротивити долі, богам, відстояли свою людську гідність ціною життя, вінчані божественною піною вічного моря – на вічність.

Що ж до помазання – то це атрибуція усіх еллінських містерій (не вдаватимусь до історії), та й ще більш ранніх – месопотамських… Відомо, що Авраам вийшов саме з Месопотамії, де був жерцем у храмі... Помазання – важлива частина будь-яких ініціацій у Древній Елладі – будь то сходження на трон, спілкування з оракулом, проводи в останню путь тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 22:08:36 ]
жерцем у храмі - яка мила ачіпяточка :)

цікаво: дві точки зору і звідси - різні трактування. А Мандельштам уже нічого не пояснить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 23:02:13 ]
Взагалі-то, на користь версії Домініка про піну працює вже те, що перша ж асоціація - з Афродитою, яка вийшла з морської піни і сама є богинею краси і кохання/любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 23:13:05 ]
І взагалі - 1915 рік - Осипу - 24!
Коктебель - Яка сивина???
Перша зустріч з МЦ - саме тоді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:11:25 ]
Вітаю, п. Іване! Я б з Вами теж покаталася на лижах! Правда, не дуже вмію... =))
Мені ця тема (вірша) дуже цікава. І так, як перекладач вкладає частину і свого бачення у твір, то цікаво читати тим більше. Особисто я вбачаю в діях усіх цих "царів", неважливо ким вони помазані, лише жадобу влади... У реальному житті занадто мало поезії і сентиментів (на жаль). І лише на сторінках поем ми можемо побачити (чи зобразити самі), той світ, де всім і всіма править одне кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:22:59 ]
Люба пані Ліліє, охоче приймаю Вас до свого гурту!
Не переймаєтесь тим, що не вмієте, бо це справа часу.
Я теж такої думки про і про царів усіх мастей і різнобарвних керманичів...
Дякую за Вашу увагу до моїх творів.
Будьте щасливі!
Іван Потьомкін поки що з Тіроля