ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 13)
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Аж поки...
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
* * *
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Небесна бібліотека
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Невловиме
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
* 220 *
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
Світлячки
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
У норові доконаних івентів…
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Слова
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Для тебе я була
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
* * *
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
* 219 *
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Ящірка (King Crimson)
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
***
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Осінній солод
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Осип Мандельштам "Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил"



Осип Мандельштам

Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил.
Я судна полічить спромігсь до середини.
Цей довгий виводок. Цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявсь було колись.

Як журавлиний клин у рубежі чужі.
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
Кого ж бо слухати? І ось Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.

Осип Мандельштам

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.

Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?

И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:56:12
Переглядів сторінки твору 5054
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.10.02 20:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:17:25 ]
А ось ще один варіант перекладу http://maysterni.com/publication.php?id=72415.
А я пропоную такий варіант (синтез Вашого і Домініка Луцюка) - на мій погляд, майже ідеальний:

Безсонниця. Гомер. Туге рядно вітрил.
Перелік суден я пройшов до половини:
Сей довгий виводок, сей потяг журавлиний,
Що над Елладою колись замайорів.

Як журавлиний клин в чужинські рубежі –
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
То ж слухати кого? Ось і Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:38:43 ]
О ні, Олено - не варто! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:34:48 ]
Більше перекладів гарних і гарніших! :)

п. Іване, тут, нмд, як раз той самий випадок, коли скорочена форма дієслів псує враження: "полічить", "спромігсь", "піднявсь".

"І море, і Гомер – усе з любові діє" - нічогенький варіант.
А от жертву-Єлену шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:27:19 ]
як же я люблю, коли хтось бере твою роботу і поєднує її з іншою... або своєю допискою... і ліплять "ідеал"... у мене серйозні сумніви щодо "автохтонності" багатьох рядків цього перекладу, бо я читала попередні переклади цього автора... :о(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:03:26 ]
Ага, була б тут пані СМ - вже б громи і блискавки були, і суди, і сексуальні домагання... :о)
Попри все - і мій рядок з раменами вимагає перегляду... Хоч піна тут - не сиве волосся аж ніяк... Застрельте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:05:56 ]
СМЗ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:09:36 ]
я трохи, може, поспішила... :о) так чим тебе вбити - кулею чи сексуальними домаганнями??? чи лопатою Еванса? (я тобі про рамена казала!!!! щось там трохи не тудой...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:14:19 ]
Шановна пані Чорнявко, Єленою я пожертвував навмисне, щоб відтворити те, що мав на увазі поет.
Річ у тім, що "У піні неземній помазанців рамена", як на мене, не відповідає дійсності. І ось чому.
Йдеться саме про піну земну, під якою Мандельштам розумів сивину. Вона свідчила про людей літніх, досвідчених. І була та піна на головах царів, а не на раменах.
З іншого боку, царі ті не були помазанцями, як-от Шауль, Давид чи Шломо. Адже не Всевишній, за чиїм наказом відбувалося помазання, а небожителі Олімпу опікувалися тими царями.
Скажу відверто, саме це й наштовхнуло мене на відтворення Мандельштамівського шедевра рідною мовсю, бо доти напливав він щоразу при зустрічі з морем мовою оригіналу.
А щодо поєднання обох відтворень в одне, то, гадаю, це справа кожного читача.
З повагою
Іван Потьомкін цього разу з Тіроля (Австрія), де катаюсь на лижах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:21:46 ]
можливо, щодо піни Ви маєте рацію.
Насолоди Вам від катання! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:35:13 ]
Шановний пане Іване!
Ваш переклад – сподобався.
Та дозволю собі не розділити Ваше розуміння тексту.

«На головах царей божественная пена»… – Мандельштам має на увазі, безумовно, не сиве волосся – а славу і велич олімпійців… Царі уподібнені олімпійським богам… а головне – це МОРСЬКА піна – яка прекрасна, легка, прекрасніша за земний вінець настільки, наскільки шлях до Єлени важливіший значно за шлях до багатств Іліона.
Тому ім’я – Єлена – принципово важливе для тексту!
Причина, що рухає величезне військо греків (ахейців) – любов! :
«Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?»
Божественна піна і Єлена – зримовані НЕ випадково. Шлях до Трої – шлях до небуття і, одночасно рух до краси, викликаний любов’ю, яка є життя і смерть одночасно.
Ахейці, які виповнили свій обов’язок, посміли супротивити долі, богам, відстояли свою людську гідність ціною життя, вінчані божественною піною вічного моря – на вічність.

Що ж до помазання – то це атрибуція усіх еллінських містерій (не вдаватимусь до історії), та й ще більш ранніх – месопотамських… Відомо, що Авраам вийшов саме з Месопотамії, де був жерцем у храмі... Помазання – важлива частина будь-яких ініціацій у Древній Елладі – будь то сходження на трон, спілкування з оракулом, проводи в останню путь тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 22:08:36 ]
жерцем у храмі - яка мила ачіпяточка :)

цікаво: дві точки зору і звідси - різні трактування. А Мандельштам уже нічого не пояснить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 23:02:13 ]
Взагалі-то, на користь версії Домініка про піну працює вже те, що перша ж асоціація - з Афродитою, яка вийшла з морської піни і сама є богинею краси і кохання/любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 23:13:05 ]
І взагалі - 1915 рік - Осипу - 24!
Коктебель - Яка сивина???
Перша зустріч з МЦ - саме тоді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:11:25 ]
Вітаю, п. Іване! Я б з Вами теж покаталася на лижах! Правда, не дуже вмію... =))
Мені ця тема (вірша) дуже цікава. І так, як перекладач вкладає частину і свого бачення у твір, то цікаво читати тим більше. Особисто я вбачаю в діях усіх цих "царів", неважливо ким вони помазані, лише жадобу влади... У реальному житті занадто мало поезії і сентиментів (на жаль). І лише на сторінках поем ми можемо побачити (чи зобразити самі), той світ, де всім і всіма править одне кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:22:59 ]
Люба пані Ліліє, охоче приймаю Вас до свого гурту!
Не переймаєтесь тим, що не вмієте, бо це справа часу.
Я теж такої думки про і про царів усіх мастей і різнобарвних керманичів...
Дякую за Вашу увагу до моїх творів.
Будьте щасливі!
Іван Потьомкін поки що з Тіроля