ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.04.25 14:48
Чиста правда!
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?

Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
* * *
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Осип Мандельштам "Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил"



Осип Мандельштам

Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил.
Я судна полічить спромігсь до середини.
Цей довгий виводок. Цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявсь було колись.

Як журавлиний клин у рубежі чужі.
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
Кого ж бо слухати? І ось Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.

Осип Мандельштам

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.

Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?

И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:56:12
Переглядів сторінки твору 4542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.04.25 10:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:17:25 ]
А ось ще один варіант перекладу http://maysterni.com/publication.php?id=72415.
А я пропоную такий варіант (синтез Вашого і Домініка Луцюка) - на мій погляд, майже ідеальний:

Безсонниця. Гомер. Туге рядно вітрил.
Перелік суден я пройшов до половини:
Сей довгий виводок, сей потяг журавлиний,
Що над Елладою колись замайорів.

Як журавлиний клин в чужинські рубежі –
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
То ж слухати кого? Ось і Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:38:43 ]
О ні, Олено - не варто! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:34:48 ]
Більше перекладів гарних і гарніших! :)

п. Іване, тут, нмд, як раз той самий випадок, коли скорочена форма дієслів псує враження: "полічить", "спромігсь", "піднявсь".

"І море, і Гомер – усе з любові діє" - нічогенький варіант.
А от жертву-Єлену шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:27:19 ]
як же я люблю, коли хтось бере твою роботу і поєднує її з іншою... або своєю допискою... і ліплять "ідеал"... у мене серйозні сумніви щодо "автохтонності" багатьох рядків цього перекладу, бо я читала попередні переклади цього автора... :о(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:03:26 ]
Ага, була б тут пані СМ - вже б громи і блискавки були, і суди, і сексуальні домагання... :о)
Попри все - і мій рядок з раменами вимагає перегляду... Хоч піна тут - не сиве волосся аж ніяк... Застрельте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:05:56 ]
СМЗ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:09:36 ]
я трохи, може, поспішила... :о) так чим тебе вбити - кулею чи сексуальними домаганнями??? чи лопатою Еванса? (я тобі про рамена казала!!!! щось там трохи не тудой...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:14:19 ]
Шановна пані Чорнявко, Єленою я пожертвував навмисне, щоб відтворити те, що мав на увазі поет.
Річ у тім, що "У піні неземній помазанців рамена", як на мене, не відповідає дійсності. І ось чому.
Йдеться саме про піну земну, під якою Мандельштам розумів сивину. Вона свідчила про людей літніх, досвідчених. І була та піна на головах царів, а не на раменах.
З іншого боку, царі ті не були помазанцями, як-от Шауль, Давид чи Шломо. Адже не Всевишній, за чиїм наказом відбувалося помазання, а небожителі Олімпу опікувалися тими царями.
Скажу відверто, саме це й наштовхнуло мене на відтворення Мандельштамівського шедевра рідною мовсю, бо доти напливав він щоразу при зустрічі з морем мовою оригіналу.
А щодо поєднання обох відтворень в одне, то, гадаю, це справа кожного читача.
З повагою
Іван Потьомкін цього разу з Тіроля (Австрія), де катаюсь на лижах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:21:46 ]
можливо, щодо піни Ви маєте рацію.
Насолоди Вам від катання! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:35:13 ]
Шановний пане Іване!
Ваш переклад – сподобався.
Та дозволю собі не розділити Ваше розуміння тексту.

«На головах царей божественная пена»… – Мандельштам має на увазі, безумовно, не сиве волосся – а славу і велич олімпійців… Царі уподібнені олімпійським богам… а головне – це МОРСЬКА піна – яка прекрасна, легка, прекрасніша за земний вінець настільки, наскільки шлях до Єлени важливіший значно за шлях до багатств Іліона.
Тому ім’я – Єлена – принципово важливе для тексту!
Причина, що рухає величезне військо греків (ахейців) – любов! :
«Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?»
Божественна піна і Єлена – зримовані НЕ випадково. Шлях до Трої – шлях до небуття і, одночасно рух до краси, викликаний любов’ю, яка є життя і смерть одночасно.
Ахейці, які виповнили свій обов’язок, посміли супротивити долі, богам, відстояли свою людську гідність ціною життя, вінчані божественною піною вічного моря – на вічність.

Що ж до помазання – то це атрибуція усіх еллінських містерій (не вдаватимусь до історії), та й ще більш ранніх – месопотамських… Відомо, що Авраам вийшов саме з Месопотамії, де був жерцем у храмі... Помазання – важлива частина будь-яких ініціацій у Древній Елладі – будь то сходження на трон, спілкування з оракулом, проводи в останню путь тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 22:08:36 ]
жерцем у храмі - яка мила ачіпяточка :)

цікаво: дві точки зору і звідси - різні трактування. А Мандельштам уже нічого не пояснить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 23:02:13 ]
Взагалі-то, на користь версії Домініка про піну працює вже те, що перша ж асоціація - з Афродитою, яка вийшла з морської піни і сама є богинею краси і кохання/любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 23:13:05 ]
І взагалі - 1915 рік - Осипу - 24!
Коктебель - Яка сивина???
Перша зустріч з МЦ - саме тоді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:11:25 ]
Вітаю, п. Іване! Я б з Вами теж покаталася на лижах! Правда, не дуже вмію... =))
Мені ця тема (вірша) дуже цікава. І так, як перекладач вкладає частину і свого бачення у твір, то цікаво читати тим більше. Особисто я вбачаю в діях усіх цих "царів", неважливо ким вони помазані, лише жадобу влади... У реальному житті занадто мало поезії і сентиментів (на жаль). І лише на сторінках поем ми можемо побачити (чи зобразити самі), той світ, де всім і всіма править одне кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:22:59 ]
Люба пані Ліліє, охоче приймаю Вас до свого гурту!
Не переймаєтесь тим, що не вмієте, бо це справа часу.
Я теж такої думки про і про царів усіх мастей і різнобарвних керманичів...
Дякую за Вашу увагу до моїх творів.
Будьте щасливі!
Іван Потьомкін поки що з Тіроля