ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Щастя
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-18 00:44:02
Переглядів сторінки твору 5000
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 01:11:30 ]
А й справді, де ж воно? Губимо те неповторне щодня, як троянда пелюстки(
Дякую Вам, Адель! Дуже гарний вірш. Рада знайомству)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:31:10 ]
І я Вам рада, Ластівко! Приємно чути гарний відгук.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 08:49:40 ]
І задумалася собі, і дитинство згадалося...
Дуже сподобалося!!!:)
Але от слово "зирить", якесь трохи сленгове, як на мене, може краще "зріє", але то як Вам довподоби)
З повагою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:35:11 ]
Дякую, Оленочко!:)
Слово "зирить" скоріше розмовне. Перевірила по словнику - каже, що все гаразд.:)
З теплом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 09:59:13 ]

Мила, Адель, так спдобався вірш,
що не втримався покопатись, пожити в ньому:

Пів світу плаче і пів світу скаче…
Кожному доля єдина, одначе -
зирить на зорі хтось, гублячи втому
в блюдці калюжі, на стежці додому,
інший, у небо піднявши зіниці,
снить журавлем – не цінує синиці…
Ходить по світу і щастя глядає –
буде – не буде,а хто теє знає?..

Вибач, якщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:42:25 ]
Дякую, Петре, за те що виявили бажання "покопатись"!
Виставляючи вірша, знала, що має недоліки, і тому тільки рада, що Ви мені допомогли.:)
Приймаю усі зауваги з вдячністю, лише одне залишаю наразі без змін - "кожному доля власна". Мені здається, слово "єдина" має дещо інший відтінок аніж "власна"... Я розумію, що тут бракує складу і утруднюється прочитання... Я ще подумаю над варіантами.
Ще раз дякую Вам! І буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:29:09 ]
А я все думаю, що потрібно людині для щастя?
Мабуть коли голодний - поїсти, коли спрагнений - попити, коли змерз - зігрітися, коли невиспаний - поспати... і т. д.
І ще наше щастя, Адель, творити гарну поезію. Так, як оця.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:56:29 ]
Я теж часто задумуюсь про це... І дійшла висновку, що щастя, мабуть, у тому, аби сприймати світ і себе у ньому так, як робляць це діти. Вони люблять себе і щиро радіють усьому, що довкола них. Не вміють тримати образи, швидко і щиро прощаючи іншим кривду. Цікавляться і захоплюються кожною дрібничкою... Шкода, що ми потім все те втрачаємо.
Дякую, Володю. Рада, що ти проникся моїми думками.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 11:18:47 ]
"Будьте, як діти!" (І.Христос)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 19:05:39 ]
Саме так.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 10:57:23 ]
Легкий, гарний вірш, як та булька на аватарці. Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 11:08:01 ]
Образ твору довго не шукала - булька відразу запала в око і серце.:)))
Вам дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 12:08:01 ]
Гарний вірш, Адель, сподобався.
Тільки оте "глядає", як на мене, не на своєму місці.
Можливо, краще "шукає"?
Щиро - Олег.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 16:02:29 ]
Щиро дякую Вам, Олеже!
Глядати, то і є шукати. Тому, гадаю, можна залишити так, як попросилось. Не порахуйте мене впертою, бо зазвичай я дослухаюсь до порад, однак інколи є бажання зробити по своєму.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 16:32:29 ]
Це для мене нове слово (не зазирнув до словника), тому думав, що Ви маєте на увазі "виглядаю". Отож, дякую за знахідку. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 19:06:17 ]
Хай щастить навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 14:23:45 ]
Останні рядочки і образ твору гармонійно поєднані. Дуже! В дитинстві у банку наливалась кислота. Вкидався кусочок срібного контакту із електроприладу і надималась куля воднем. А згодом, коли куля вже невидима у хмарах, а замість срібла - тьмяний шлам, - стає печально...
Зворушує Ваш вірш, Адель! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 16:03:27 ]
Цікава забавка.:))) Я такого не знала.
Спасибі за теплий відгук, пане Василю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 16:17:26 ]
З теплою щирістю і так задушевно змальовувати щастя наважиться мало хто з нас...
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 18:45:08 ]
Хочеться бодай пригадати ті давні відчуття безмежного щастя, коли весь світ здавався казкою.:)
Дякую за теплий відгук, пане Вікторе!