ВІК. ОРДА. ЧАД РОКІВ

Амінь! Та рать – німа...
А мене ще нема.

ВІЛ – СОЛО СЛІВ

А винагорода – та дорога, нива;
А віл зліва;
А вил самих сколок – схима-слива.


АННА

Анна – панна,
Анна – канна,
Анна – манна.

І ТІ СІТІ

І ті хати – сита хіті,
І ті сита – лати сіті.

* * *
Мороз узором –
Ворони норов.

ВИД ДИВ

Вір: не розорен рів;
Вид гір – ото ріг див.


AMEN! НЕМА

Кара. Барак.
Кат – сам мастак.
Каре – не рак.
Капут, тупак.
Кате, не так:
Каже – не Жак.

РУЖА ЗАЖУР

Буче, не чуб
Буде, не дуб –
Бугри, вир губ.

НАВІК ІВАН

На віз і луку ліз Іван.
Нам-бо він – сколок снів, обман.
Навіки нуді, бід уник Іван:
Наліво – рокита, хати, корові лан;
Направо – тини, сини, товар… Пан!


БУДЕМ; МЕДУ Б…

Ум’яту тяму –
У мед Едему!

ДО ВОД

Дорога на город
Довкола балок, вод.

* * *
Віктор Марач – чарам ротків:
Нам-бо і нема, а мені – обман;
І не мені,
І не міф імені;
А мені нема,
І нема мені.