Жозефіна де Лілль
поезія “Весна прийшла”
http://maysterni.com/publication.php?id=74584

"Ну от і дочекалася! Привіт,
спідничко коротесенька із плюша,
і погляди мущин, що, як плющами,
доладні ніжки обплітають…
Сніжинки падають, кружляють як цвіт вишневий.
Лише нема замінника хрущам, щоб ідилічною
картиночка була для серця та очей вкраїнських…
От березень, от капость!
Все капотить та мерзне, капотить та мерзне!
Бурульки-фалоси висять… Яка з них користь!?
Холодне одоробло!
Чоловіки лиш на язик доладні…
Піду спечу оладок та шоколаду звАрю з корицею,
а може з кардамоном. А потім подзвоню Дімону,
тому, що Даркою в минулому житті була чи був.
Про все та ні про що з часину побалакаємо в рурку.
А потім в нірку шусть і будемо мов сірі миші спати.
І хай почумляться усі марцові коци,
які вже почали чубитись на дахах…"

Пародія

От мучить і спокою не дає –
Яка з бурульок користь? Не всікаю…
На фалоси подібні. Справжня капость –
Вже не заснути, а якщо і вдасться…
Ну де візьму замінника… хрущам?
Щоб ідилічно для душі і тіла…
Бо ті мущини на язик доладні,
А як до справи – то яка з них користь?
Спідничка коротенька не заводить…
А може справді заварю корицю,
Женьшеня корінь запечу в оладок,
І, поки теплий, подзвоню Дімону,
Нехай від Дарки прожогом до мене!
Бо він мастак балакати у рурку,
А потім спати, наче сіра миша,
Що з ліні в нірку шустьнути не хоче!
Або ще гірше – бубонить, що мерзне…
Якесь таке… холодне одоробло!
Марцові коци совісті не мають,
Шкребуться в двері – може ти, Дімоне?
…Ну от і дочекалася! Привіт…


6.03.2012