ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Торгаші-Бариги
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Сонет 93
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Сержант Пепер і його Оркестр (The Beatles)
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Фешак Адріана / Вірші

 я - вулиця
сама
чужа
холодна
і байдужа
безлюдна вулиця у місті без імен
де кожен крок -
занурення в калюжу
якісно свіжих і нових проблем
самотня вулиця
сліпий ліхтар і пляма
класично гостре і розбите скло
я вчора саме тут прийшла
до тями
і саме тут моє найглибше дно
мій тихий світ
порепаний в знемозі
порізаний ущент гострим ножем
я - просто вулиця
у когось по дорозі
я - просто вулиця у місті без імен

Контекст :


Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-14 09:52:08
Переглядів сторінки твору 5543
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.002 / 5.67  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.843 / 5.5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:00:07 ]
А де поділись перехожі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:00:50 ]
ше не прийшли
певно сплять ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:02:53 ]
ясно, а коти-собаки? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:09:38 ]
а про них мені невідомо...
тобто саме чомусь такі перехожі трапляються мені чомусь от тільки я їх не так гарно називаю... лазяють всякі кобелі і коцурі...
а Людей хочеться... Людей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:16:45 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-14 10:35:05 ]
Я - вулиця розбитості сердець
В чужому місті десь аж на край світу.
Знайди мене! Мені урвавсь терпець!
Я хочу теж у відповідь любити. :)

Вибачайте, Адріано... Так, невеличкий експромт на основі Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 10:46:36 ]
Чудове перевтілення! Люди ще не вийшли на вулицю. День прохолодний. Хтось вишукує теплий одяг, а хтось ще готує сніданок, хтось уже допиває гаряче какао з молоком.
Трішечки терпіння... І вулиця загомонить радісними звуками ... І звідкілясь полине непереборний аромат запашної кави...
Ви, Адріано, описали нинішній ранок на Самвидаві - о 7й тут також усі ще спали :))

Ось ця фраза "я вчора саме тут прийшла
до тями" - звучить ОПТИМІСТИЧНО !
Будьте з нами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:54:41 ]
Дуже гарно Мирославо

А Вам Оксано як завше спасибі за посмішку, і ще раз за оптимізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 16:09:33 ]
Ну як завжди - сумний у своїй досконалій витонченості образ.
Нічого, і на Вашій вулиці колись буде свято.
Ось подивіться, скільки людей вже перейшлися
нею. Головне не будувати на ній барикад, повісити
таблички "Дивись під ноги!", і дивитися бруківкою в небо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 16:33:50 ]
дивитись бруківкою в небо гарно сказано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 17:36:55 ]
ГАРНО!От тільки стало ще сумніше

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 19:06:25 ]
Чудовий вірш! Як на мене - це класика андеграунда! Така експресивна самоіронія і трагізм. Глибоко в душу ранять подібні вірші, за що і дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 19:41:13 ]
Дякую, Жорже, нарешті я знаю, що таке андеграунд :))

А дивитися бруківкою в небо - це чудово! Іноді на світ, дійсно, треба глянути з іншого, незвичного боку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 23:47:45 ]
Я нарешті дізнався, шо шановний Жорж є любитилем андеграунда :)))

Адріано, цей вірш і справді чудовий.... може й кращий із тих, що читав... дякую :)