ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.09.24 16:05
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.

Стиха ступив в застій
з конституційними святами
і заганяв у стрій

Борис Костиря
2025.09.24 15:46
У царстві снігу, як у задзеркаллі,
Все навпаки і манить глибина.
Тебе провалля снігу налякало,
Що пропікає до самого дна.

У царстві снігу безконечнім, давнім
Мороз сягає глибини віків.
Проймає пісня снігу, ніби дайни,

Віктор Насипаний
2025.09.24 14:05
Білим світом сум
Тайно спокій крадне.
Від печальних дум
Серця квітка в’яне.

Приспів:
Хай журба-печаль
Буде трохи світла,

Сергій СергійКо
2025.09.24 12:19
Причепурена ти у барвисте,
Ніби квіти цвітуть у степу,
А на шії червоне намисто.
Ти народжуєшся за добу
У руках українських майстерних –
Оберіг із шматочків тканин.
Уособлення ти характерних
Сподівань задушевних глибин.

Ярослав Чорногуз
2025.09.23 23:03
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.

Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --

С М
2025.09.23 18:14
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Миронов (1992) / Вірші

 Місто
Місто плекає біль,
Тихо веде туман
Гирлами божевіль
У надвечір'я ран.

Місту потрібні сни,
Дощ омиває кров.
Триста століть до весни
(Вірив - і перейшов).

Вірив - і не забув,
Що затопило дні.
Місто годує шум
(Травми свої черепні).

Місто стоїть завжди:
Триста століть і зим.
Вірити - значить іти
(Або померти з ним).


[2 лютого 2012 р.]




Найвища оцінка В'ячеслав Шестопалов 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-11 14:20:41
Переглядів сторінки твору 5076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.629 / 5.38  (4.795 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.201 / 5.25  (4.341 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2021.12.04 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-03-11 17:06:38 ]
Вітаю на сайті! Докидай ще віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 17:27:06 ]
дякую ! добре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-11 21:05:19 ]
"Або померти з ним" - з ким?
"Триста століть до весни" - не в ритмі.

Але потенціал відчутний. Давайте ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:21:08 ]
Признаюсь чесно, тут у 3-х рядках на склад більше, ніж потрібно: "Триста століть до весни", "Травми свої черепні", "Вірити - значить іти".

Не з ким, а з чим. Особисто для мене, "місто" - це та частина свідомості, яка тягне в прірву.

Дякую за комплімент. Зараз кину ще =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-11 21:18:13 ]
а якщо "триста столiть весни"????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:23:52 ]
Тоді вже краще "триста століть зими" - і переробляти далі по змісту весь вірш. Але залишу як є. Дякую за думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:20:12 ]
***Тихо веде туман
Гирлами божевіль
У надвечір'я ран.*** - яскраво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:22:18 ]
Спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 05:40:20 ]
Попри все- не бійся робити багато нарисів, кроїти і доопрацьовувати. З кожного вірша, у моменті доопрацювання, може вийти ще кілька нових.
Коли я брала уроки рисунку, відомий художник В. Скібінський приносив цілу кіпу паперів і казав: рисуй і рисуй, не бійся викидати невдале, багато штрихуй і відпрацьовий руку.
До кінця уроку на підлозі лежало безліч зрисованого паперу і тільки за якийсь час відбувся отой основний, який був вартісним.
Я до того це все веду, що у творчості- основне сміливість і напрацювання.Не бійся змінювати- тим-більше: на краще! Успіху!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-12 12:45:09 ]
Дякую за конструктивну пораду і за увагу до моєї творчості ! Матиму на увазі !



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 13:18:48 ]
знаете, что-то убаюкивающе-успокаивающее в вашей поэзии (а это она), при всех неровностях (что есть её кровь) и "черепных травмах" - очень спокойное умиротворенное послевкусие остается. и вот это слово - надвечерие - оно вам нравится? :) мне тоже, очень..
спасибо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-12 13:24:32 ]
І Вам дякую, що не пройшли повз ! )) Так, мені теж подобається це слово =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Мосягіна (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 22:00:51 ]
перший чотиривірш зачепив "гирлами божевіль". загалом дуже приємне враження)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 22:03:56 ]
Дякую, що прочитали ! )