Рескрипт на "Губи сю ніч" Юрия Лазирко

Найди меня, потерянную в смыслах,
Как дождь в четверг, как прошлогодний снег.
Найдись во мне, в созвучиях и мыслях,
Которые не слышать просто грех.

Воспламенись! Ведь ты не потеряешь
Моей свободы и своих седин.
Я для тебя вынашиваю, знаешь,
Горчащий привкус самых терпких вин.

И в храме сердца вдруг раздастся: «Здравствуй!»
Раскроет нежность ласки лепестки.
И будет ночь пригубленное счастье
Переплетать по линиям руки.

Растворены в любви и ею слиты,
Мы утолим желание до дна.
И ангел мой, смешной и с толку сбитый,
Одно не сможет разделить на два…

22.03.2012

Юрій Лазірко

Губи сю ніч, як зоряне намисто.
Губи, мов сміх, чи на долоні сніг.
Губись в мені, у слова палім листі.
В таких устах губитися не гріх.

Займись вогнем – тобі не позичати
Свою незайманість, моїх сивин.
Заграй у пляшці щастя непочатій
і засмакуй терпкішою із вин.

У дзвонах серця розцвіте наш вирій,
розпустяться у ласки пелюстки.
Губити ніч – як пригубити щирість,
Переплітати лінії руки.

І в любощах, розчинені і злиті,
Жагу втамуємо до дна, а там
У самоті, у непорочній миті
Два янголи збудують храм не нам.

3 Лютого 2010