ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.16
15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьківім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний.
До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не
2024.06.16
15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
2024.06.16
15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
2024.06.16
14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
2024.06.16
14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
2024.06.16
08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
2024.06.16
08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
2024.06.16
07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
2024.06.16
05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
2024.06.16
05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
2024.06.16
02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...
2024.06.16
00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***
2024.06.15
22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!
(Іронічно – жіночий речитатив)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!
(Іронічно – жіночий речитатив)
2024.06.15
19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тарас
2024.06.15
16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
2024.06.15
13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.12.07
2023.11.15
2023.10.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вячеслав Острозький /
Проза
ЗАГИБЕЛЬ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЗАГИБЕЛЬ
ЗАГИБЕЛЬ
Все почалося з появою К. у місті М., хоча, можливо, ці події не мали нічого спільного. К. був старим дідуганом, на вигляд, років сімдесяти, у старій поношеній одежині і з пролисиною на голові, яка виблискувала на сонці, наче новенька полив’яна каструлька. К. з’явився у місті на початку весни і відтоді не полишав його навіть на день. Він щоранку сідав на розі Пушкінської і Льва Толстого, неподалік від метрополітену, і жебрачив: клав перед собою знебарвленого до сірого картуза і чекав доки хто кине кілька монет, а коли це траплялося – поспіхом загрібав їх і сунув собі у кишеню. Коли починало темніти, К. підіймався і вирушав шукати нічліжку, здебільшого, засинав десь у парку, прямо на траві, або, коли холоднішало, забирався в підвал чи парадний якогось будинку, де здебільшого пахло сечею і застояним затхлим повітрям, що, вперемішку із обідраними і розмальованими до непристойності різними слівцями й графіті стінами створювало атмосферу постсовкового животіння у довгому і темному тунелі без щонайменшого проблиску світла вкінці. К. природно вписувався у цей колорит і був його незамінною крихітною частинкою.
Десь посередині літа місто почало вимирати, спершу зникали великі спальні райони, що на окраїнах: люди ввечері повертались додому після роботи, а ранком наступного дня ще вчора вщент заповнені пасажирами, що й не ворухнешся, тролейбуси, автобуси, маршрутівки, трамваї вирушали з околиць порожніми. Коли спохватились людей і почали їх розшукувати, то виявили тільки порожні квартири. Згодом, через декілька днів, будинки почали руйнуватися і на їхньому місці повиростали величезні звалища з цегли, битого скла, віконних і дверних рам, кухонного реманенту, меблів, кухонних плит, тазиків та іншого домашнього начиння, але згодом і ці кучугури несподівано зникли, наче в повітрі порозчинялися, а на їх місці повиростали непролазні джунглі із бур’янів, які повільно, одначе впевнено просувались до центру міста, зажавши його у кільце, ніби удав свою жертву, все зменшуючи і зменшуючи радіус обхвату, аж доки трагічна смерть не наводнила, як паводок, центральні райони великого міста, аж доки не лишився один лише К. Він самотньо сидів посеред високих бур’янів і не бачив жодної живої істоти довкола себе, жодного руху, окрім хіба шуму вітру у бур’янах, жодного сліду присутності тут колись людей і цивілізації. Усе вимерло. К. змушений був змиритися з такою ситуацією, як і з усвідомленням того, що схожа доля чекає на нього також, бо ніхто вже не кине йому пари монет – немає кому. Коли К. помер, з його трупом почали чудитися фантастичні і неймовірні речі: він почав розростатися до нечуваних розмірів, спочатку до кількох метрів, потім до кількох сотень, і все ріс і ріс, аж доки не зайняв усю колишню територію міста. Потім вітер ще довго розносив довкола їдкий трупний сморід.
Все почалося з появою К. у місті М., хоча, можливо, ці події не мали нічого спільного. К. був старим дідуганом, на вигляд, років сімдесяти, у старій поношеній одежині і з пролисиною на голові, яка виблискувала на сонці, наче новенька полив’яна каструлька. К. з’явився у місті на початку весни і відтоді не полишав його навіть на день. Він щоранку сідав на розі Пушкінської і Льва Толстого, неподалік від метрополітену, і жебрачив: клав перед собою знебарвленого до сірого картуза і чекав доки хто кине кілька монет, а коли це траплялося – поспіхом загрібав їх і сунув собі у кишеню. Коли починало темніти, К. підіймався і вирушав шукати нічліжку, здебільшого, засинав десь у парку, прямо на траві, або, коли холоднішало, забирався в підвал чи парадний якогось будинку, де здебільшого пахло сечею і застояним затхлим повітрям, що, вперемішку із обідраними і розмальованими до непристойності різними слівцями й графіті стінами створювало атмосферу постсовкового животіння у довгому і темному тунелі без щонайменшого проблиску світла вкінці. К. природно вписувався у цей колорит і був його незамінною крихітною частинкою.
Десь посередині літа місто почало вимирати, спершу зникали великі спальні райони, що на окраїнах: люди ввечері повертались додому після роботи, а ранком наступного дня ще вчора вщент заповнені пасажирами, що й не ворухнешся, тролейбуси, автобуси, маршрутівки, трамваї вирушали з околиць порожніми. Коли спохватились людей і почали їх розшукувати, то виявили тільки порожні квартири. Згодом, через декілька днів, будинки почали руйнуватися і на їхньому місці повиростали величезні звалища з цегли, битого скла, віконних і дверних рам, кухонного реманенту, меблів, кухонних плит, тазиків та іншого домашнього начиння, але згодом і ці кучугури несподівано зникли, наче в повітрі порозчинялися, а на їх місці повиростали непролазні джунглі із бур’янів, які повільно, одначе впевнено просувались до центру міста, зажавши його у кільце, ніби удав свою жертву, все зменшуючи і зменшуючи радіус обхвату, аж доки трагічна смерть не наводнила, як паводок, центральні райони великого міста, аж доки не лишився один лише К. Він самотньо сидів посеред високих бур’янів і не бачив жодної живої істоти довкола себе, жодного руху, окрім хіба шуму вітру у бур’янах, жодного сліду присутності тут колись людей і цивілізації. Усе вимерло. К. змушений був змиритися з такою ситуацією, як і з усвідомленням того, що схожа доля чекає на нього також, бо ніхто вже не кине йому пари монет – немає кому. Коли К. помер, з його трупом почали чудитися фантастичні і неймовірні речі: він почав розростатися до нечуваних розмірів, спочатку до кількох метрів, потім до кількох сотень, і все ріс і ріс, аж доки не зайняв усю колишню територію міста. Потім вітер ще довго розносив довкола їдкий трупний сморід.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію