ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.09 09:46
* 73 *
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго!
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
До сусіда
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Інститутка (до 1939)
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
Міраж
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Чернігів
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
Світла пам'ять
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Вітер
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Мамі на 90-ліття -- між землею і небом...
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Український Ахілл
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Восьме
Знай!- за вОсьмим не завждИ приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
* 72 *
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала...
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Полковник Самійло Самусь – наказний гетьман Правобережної України
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Сергей Осока. "А снег на образах.." Русское отражение
Образ твору а снег на образах…ты спишь на сене,
мой маленький непуганый птенец.
пойдём в деревню. пахнет вечер синий
там слаще, чем стихи и леденец.

проста деревня. красные там лица,
на зипунах седые рукава.
а мы… кто мы? - в раскаяньи провидцы,
а может, мы посланники волхва?..

спи, не гадай... а там, в деревне люди
пройдутся взглядом, как по головам.
да не дрожи!, ведь что уж там не будет -
я не отдам тебя им. не отдам!..

в деревне ведьма (ближе нет подруги)
всё варит приворотную росу.
закутаю, возьму тебя на руки
и мимо ведьмы трижды пронесу…

проснёшься, и отправимся мы с миром
в деревню незнакомую, в снегу
избушки старой на пороге стылом
уляжется сердечный перестук.

мы покоримся этим красным лицам.
на них какой уж плач не замерзал…
ты просыпайся, можно помолиться…
а снег засыпал очи образам…


2012

Cергій Осока

* * *

а сніг на образах ти спиш у сіні
маленьке необлітане пташа
ходім в село там пахне вечір синій
солодше за найкращого вірша

село ласкаве там червоні лиця
на кухвайках там сиві рукави
а ми хто ми розкаяні провидці
чи може ми заблукані волхви

ти спи не вгадуй у селі там люди
бува хто гляне аж снаги додасть
та не тремти бо що вже там не буде
я вже тебе нікому не віддам

в селі є відьма праведна родима
ночами сходить у якусь ясу
як я тебе закутаю й нестиму
повз її хату тричі пронесу

прокинешся та й підемо вже з миром
в це незнайоме золоте село
старої хати сволоки чотири
втамують все що душу нам пекло

впокоримось отим червоним лицям
на них який вже біль не замерзав
ти прокидайся можна помолиться
а сніг заплющив очі образам




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-02 06:32:34
Переглядів сторінки твору 5161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.04 21:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-02 12:16:02 ]
Несмотря на то, что некоторые детали смущают
(у Осоки они сами волхвы, в переводе - посланники волхва; у Осоки хата успокаивает душу, в переводе она сама успокаивается; жаль утраты праведности ведьмы), в целом, на мой взгляд, отражение удалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-02 12:27:30 ]
cпасибо..
нет-нет - это не избушка сама успокаивается, это они на её пороге успокаиваются, их перестук сердечный уляжется там, ведь у избушки сердца нет..
я писала Сереже, что это скорее настроенческое. так выдохнулось. и даже не хочу биться за близость к авторскому тексту. а два момента - с ведьминской "ясой" и со "сволоками" - да, они потеряны, но видно дОлжно так:)...
спасибо тебе за отзыв. могу я называть тебя на ты?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-02 12:31:16 ]
насчет того, что "у избушки сердца нет" я бы поспорила, но не буду :)
да, конечно, давай на "ты".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-02 12:33:28 ]
:) спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-04-02 13:42:43 ]
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-02 18:33:35 ]
спасибо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2012-04-02 23:02:43 ]
Чудово, Марто! Так сталося, що спершу я прочитала Ваш переклад (отражение), а потім оригінал. Звісно, така поезія не може не зачарувати. Але і Ваш переспів - диво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 04:03:06 ]
вы не представляете, что для меня значат ваши слова..
это бывает нечасто - такое желание отражения, желание, которому невозможно сопротивляться, захлёстывающее так, что кажется - упал на колени перед стихом этим, растворился в нем..
мне видится это что ли не самым главным моментом в творчестве..если на мои стихи у кого родится когда ответная волна, такая вот, герц в герц - оправдано будет моё писательство..
спасибо вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2012-04-02 23:11:17 ]
І ще одне: у третій строфі оригіналу мені не дуже подобається приблизне римування однокореневих слів, а у Вас - бездоганно. Це один з небагатьох прикладів, коли перекладач таки додає, а не збіднює твір... Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-04-04 18:32:20 ]
Перекладачка просто взялась перекладати стару редакцію твору.

Є й нова:

ти спи не вгадуй у селі там люди
живуть жують і жебрають життям
та не тремти бо що вже там не буде
я вже тебе нікому не віддам

А коли перекладач додає (чи збіднює) - це навряд чи плюс. Автора оригіналу не треба прикрашати чи допомагати йому, найкраще - просто перенести з мови в мову з найменшими втратами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-04 19:35:38 ]
ну конечно..я же голос отражала..зеркало отражает видимые предметы. а я отражаю слышимые звуки. и не слышимые - тоже
это было лишнее - оправдываться здесь...
я не имею и мысли вас где-то "перепрыгнуть". только дышать, герц в герц.
и я советуюсь с вами - во избежание всех этих неприятных возможно моментов. одно ваше слово - и всё это слетит как карточный домик.
и только так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-04-05 00:09:20 ]
ні)))
я наразі не про себе говорив, а про ідею прикрашати чи рятувати автора - взагалі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 03:33:29 ]
Якби не та третя строфа (її перша редакція), не писала б я другого коментаря. А так... хотілося особливо похвалити перекладачку, бо вона того заслуговує.
Хіба я не розумію, що найкраще - перенести твір "з мови в мову з найменшими втратами"? Але то - в ідеалі. Насправді ж, десь втрачаємо (збіднюємо), десь знаходимо (додаємо)... Для мене, як і для Марти, в перекладі найцінніше - ота "ответная волна" - від серця до серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-06 06:30:21 ]
..но она не всегда нужна..
и тогда мои переводы умирают
волне ведь нужно куда-то вернуться
а море ставит дамбу
и волна об неё разбивается
и захлебывается собственной пеной...
в море волн много, что ему какая-то волна, можно пренебречь..
да только ведь из них оно и состоит
и это море - и есть творчество..

Оксана. обнимаю вас. всеми своими волнами
и желаю вам мудрых, добрых и любящих читателей.
с теплом, Таня.