ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Вірші

 Молитва очищения.
Я на пороге сброшу всё плохое,
Одену крылья, чтобы в рай лететь.
И белым Ангелом войду в твои покои,
Чтобы в смоле горячей не кипеть.

Я припаду к тебе, как к алтарю...
И буду суетиться и молиться,
Чтоб чистой встретить Светлую зарю
И никогда потом не повториться!

Я всех святых переберу в бреду...
Пусть ладан надо мной клубится:
Я имя непорочное найду!
И правосудие свершится!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-13 12:06:17
Переглядів сторінки твору 4457
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.14 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 13:17:44 ]
Сам факт избавления от всего плохого - это уже, по-моему, некие крылья, благодаря аэродинамическим свойствам коих, полеты могут стать достаточно предсказуемой реальностью. Поэтому одевать их, подобно вещмешку, не нужно.
Заключительная часть первой строфы для меня оказалась довольно неожиданной. Страх перед кипением мне видится неоправданным, ибо, смола играет роль некоего средства, освобождающего души грешников от с трудом носимого спуда грехов.
А стоит ли, как Вы пишете, "суетиться"? Суета, по-моему, ни к чему полезному не приведет. Религия приучает к истовости. Неистовство - от лукавого. Мне так говорили на репетициях нашего нового хора. В его репертуаре нет ни малейшего упоминания о суетливости.
Почему перебирать всех святых именно в бреду?
И где и кем "потом не повториться"?
А как же реинкарнация?
Например, в одной из следующих жизней рассчитываю быть голубем. Я много времени провел в кочегарках и местах, далеких от лучезарности и жажду божьей справедливости.
Спасибо за стихотворение. Всяческих благ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 13:49:40 ]
Алексей, вы, наверное, водолей по гороскопу: очень любите противоречия в смысле "рождения истины".
На самом деле, это стихотворение о том, что один из пары спутников жизни "суетится" по поводу "прерий" жизни... он пытается сбросить лишний "груз", чтобы взлететь, ищет пути выхода из "омута", затянувшего вторую "половинку", ищет что-то непорочное в совместной жизни, за что можно "зацепиться"- ту спасительную соломинку, и больше никогда не повторять ошибки(пусть, даже, не свои- борьба идет за ближнего человека, типа того, что в семье кто-то должен быть "трезвый").
Ну, вот... Стихотворение древнее. Все течет, все меняется. И в моей жизни-тоже.
С уважением!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 14:22:14 ]
Я, видимо, проявляю философский подход, пытаюсь рассматривать любое событие или явление с обеих сторон - и отыскивается третья, невидимая.
Всяческие обстоятельства жизни препятствуют такому подходу. Луну мы видим с одной стороны, а спутник увидел и с другой. А почему его оптика не смогла увидеть ту, которая между видимой и невидимой?
Она до нынешних времен остается загадкой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 13:57:13 ]
А про белого голубя (подробно)- у Доминика Луцюка "ПАСХА". Он уже перевоплотился! Продолжение следует.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 14:01:39 ]
А про мою "голубку"- в стихотворении "Выше облаков".
Популярный прообраз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 14:41:29 ]
Хитро, Алексей, провоцировать ситуацию и получать ответ на даже не заданный вопрос- меня вы лихо раскрутили на откровенность, хотя, в принципе, я- человек открытый. А то, что все познается в сравнении и существуют различные точки зрения, да и мы (женщины)- с Венеры, а мужчины- с Марса - это истины (прописанные).
Я не приверженка религии, склоняюсь больше к научному объяснению происходящего (Неосфера- биополе Вселенной), не лишенному веры в Создателя.
Рада общаться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 16:00:15 ]
Оччень)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 17:52:56 ]
Оччень- что:
а) стихотворение?
б) дискусия?
в) интересно на ПМ?
Хотя, очень приятно, что очень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 17:59:49 ]
Оччень - Вы...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 18:00:45 ]
И именно два ЧЧ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-13 18:08:29 ]
БЛАГОДАРЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-13 18:25:20 ]
)))!