ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Хустка
Образ твору Пригадую матусю молодою
(Русяві кучері, природний макіяж),
Усміхненою, світлою такою,
Що й світ, здається, дивувався аж!

…Вже сивий сум в очах у мами стигне.
Прийшли до хати втомлені роки.
І світ вже звикся з тим, що до хустини
Частіше – літні – горнуться жінки.

Дбайливо й обережно на полицю
Складає мама випрані хустки, –
Квітками рясно всіяно світлицю,
Пливуть крізь неї спогади й віки.

Світліє погляд у моєї неньки,
Летять у вирій втомлені літа…
Тернова хустка, мовби світ усенький,
Матусину тривогу пригорта.

2005



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-13 19:23:11
Переглядів сторінки твору 13610
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 19:28:32 ]
Гарно, душевно. Зі святом Матері!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 19:42:15 ]
Дякую, Тетянко! Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:31:57 ]
Дуже щемний вірш, гарно про матусю)))
тільки хустку я б одягла їй усе ж не тернову,
вишневу, квітчасту, зірчасту, та яку завгодно, лише не...

Зі святом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 19:44:20 ]
А чому?.. Тернова хустка - це якраз один з українських оберегів.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:53:58 ]
Тому що асоціюється з терновим вінцем.
А ще - моя мама любить вишневі хустки)
знаю про оберіг,
але терен усе ж колючий в будь-якому випадку,
і порівнювати з усім світом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 19:58:25 ]
Я здогадалась з чим у Вас асоціюється. А Ви спробуйте відкинути свої асоціації (погугліть, пошукайте інформацію про тернову хустку)... А оберіг - і світу не завадить. Хіба ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 20:10:09 ]

Перебийніс Петро "ТЕРНОВА ХУСТКА"

Бачу я знову і знову:
жито шумує густе,
мамина хустка тернова
над колосками цвіте.

Хустка схиляється долу,
згадує грізні бої.
Терни вдовиної долі
не пощадили її.

Вишите сіллю-сльозою,
билось тернове крило.
Хустка цвіла наді мною,
жито у просі росло.

Ненько моя сивоброва,
я на край світу стою.
Бачу я знову і знову
хустку тернову твою.

На голубім видноколі
сходить обличчя святе.
Хустка тернової долі
над колосками цвіте.

***
якщо дозволите,
ще один погляд на тернову хустку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 20:19:10 ]
Я ж не проти... У кожного - свій погляд... У мене трохи інші асоціації. І в цьому не бачу ні вини своєї, ні заслуги... Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 19:57:55 ]
Гарно, щемно)) Дякую) а я не можу писати про маму. Мені надзвичайно важко це робити. Можливо через те, що моєї мами давно немає серед живих. Це дуже облива і свята тема для мене. Боюсь фальшу, чи може затертих слів. Не знаю. В моєму уявленні такий вірш повинен бути бездоганним, а в мене може не вийти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 20:02:19 ]
Співчуваю Вам. Щиро... Я б теж не бралася, якби не підмітила якось того моменту, що виклала у вірші... Якось так несподівано і плавно водночас моя матуся пригорулася до хустки... А колись була навіть трохи модниця)
Дякую, Тетяно, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 20:07:07 ]
Нещодавно у нас, на Тернопільщині, вийшов поетичний збірник "Матері". Ваш вірш був би окрасою цього збірника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 20:09:18 ]
Спасибі! Завжди я запізнююсь )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 20:38:54 ]
Щонеділі після церкви заходжу до мами. Вона з радістю пригощає пирогами. Це давня традиція в нас - у неділю пироги.
Після того, як не стало батька, я зрозумів ще більше, наскільки ці люди є важливі і необхідні нам у житті...
З любов"ю, Любове!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:16:40 ]
Жаль, що так пізно починаємо розуміти... У мене схожа ситуація...
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 20:47:27 ]
І світ вже звикся з тим, що до хустини
Частіше – літні – горнуться жінки... - як точно підмічено: хустка на голові - як делікатне нагадування про старість, як затишний жіночий оберег... Гарний вірш, Любо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:18:46 ]
Дякую за розуміння, Ларисо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 20:56:15 ]
зворушливо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:19:10 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-05-13 21:39:13 ]
Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:19:27 ]
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 21:40:22 ]
У майстра, коли він щось виробив, все усюди на своєму місці. Вірші - так вірші. Стільці (це вже не про інше) - то стільці. Ловкі. Милують око (це я і про вірш).
Щоправда, іменник "макіяж" якийсь, НМСДД, не дуже поетичний. Він гарний, але я уявляю щось з реклами. І "свіТ-В-Же". Якось зливається.
Це моя особиста думка. НМСДД.
Загальне сприйняття не нічого не втрачає.
Глибоко позитивне.
Мати, слава Богу, жива.
І хай усі живуть, хто де зараз є.
На Землі, в пам'яті. Хто де.

З повагою і без бла-бла-бла,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:26:36 ]
Угу, "главноє, чтоби костюмчік сідєл" )
Макіяж - він і в Африці макіяж )
Зливається - не ховається від жодної особистої думки)
Дякую, Гаррі, за цікавий коментар (як завжди) і позитивне сприйняття.
Всіх бла-г!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 21:45:43 ]
гарно, щиро і зворушливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:27:03 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 22:22:01 ]
Любов, пошана, вдячність - у кожному слові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:28:11 ]
Мабуть... "Від надлишку серця говорять уста"
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:38:18 ]
Тепло розлилося по венах від цього вірша - гарно ж як...! Просто - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:28:58 ]
Дуже приємно! Спасибі за тепло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 23:45:00 ]
І моя бабуся, вічна їй пам'ять, дуже любила тернову хустку і вискладувала ті свої квітчасті хусточки на полиці, а на схилі віку поділила їх усіх між донями і внучками.
Свою бережу...
Проникливий погляд, важко писати про матір, щоб виразити своє ставлення і не впасти у банальні штампи... Вам вдалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:35:38 ]
Дякую, Оленко, за цей квітучий спогад!
Якось мама повикладала свої хустки (деякі їй теж дістались у спадок від моєї бабусі) з шафи щоб провітрити... Пам♥ятаю, була зачарована, коли вся кімната розквітла від тих розгорнутих хустин... Ось і вірш залишився на згадку. Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 07:33:39 ]
тернова хустка - долі не зігріла...

теплом терновим - мамина душа...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 09:36:24 ]
цвіте терен, цвіте терен...

Дякую, Лу.