ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Врунгеліада
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Споживачі
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
* * *
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
* 158 *
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
* * *
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 1)
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Бабуся й онука
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
* 157 *
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Лімерики 12
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
* * *
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Джаґ-бенд Блюз (Pink Floyd)
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
* * *
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ. Два силуети на кривавому снігу
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (1)
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Про Варшавське повстання 1944 року
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Мамина герань
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ
Образ твору
***
Хіба побачиш десь? О рідний краю,
Куди не глянь – усі хати тут скраю!
Тому й удома, вибачте, не всі, –
Немає в світі більш такого раю.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-15 16:12:57
Переглядів сторінки твору 2043
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 17:19:52 ]
Не гоже, пане, так про рідний край,
Хоч не такий він як усі нехай.
І де б Ви не шукали світом Раю,
Ріднішої не буде хати скраю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 18:03:38 ]
Рідна Хата Його — С К РА Ю.
РАЙ — ЛЮБОВ,
І хто пробуває в Любові,
Пробуває в Бозі без країв —
Вічнім Мирі Краю Юдолі .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 20:50:40 ]
Так, Його хата - вселенна... Бог є Любов і це додає
відповідальності тому, хто Його щиро любить... Ось над цим і потрібно замислитись тим, хто Його вірно любить, тобто істинним християнам, які щодня наснажують своє серце і єство Божим Словом... Звісно, це в першу чергу стосується тих, хто знає Його голос, хто слухняний Його Духові Святому...
Хіба ж Його хата скраю? Бог живе у людському серці... А тіло людини - храм Бого Живого... Так написано у Святому Письмі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:00:25 ]
Творець дав нам незвичайний розум, у якому 10 млрд.
клітин... А навіщо? Щоб ми думали, тобто користувались цим розумом... Він дуже нас любить, але думати і щось робити за нас не буде... Бог дає нам горіхи, але розбивати ми мусимо їх самі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 21:34:58 ]
Згодна з Вами на усі 100%, але... Колись мені одна єврейка казала, що ми українці переконуємо своїх дітей змалечку у їх меншовартості, бо сваримося на них і обзиваємо дурними. А євреї своїх дітей переконують, що розумніших від них немає і, відповідно, такими діти й виростають. От погодьтеся, пане Іване, хвалити своїх дітей у нас незручно, а дітей треба хвалити, бо так ми підвищуємо їхню самооцінку і позбавляємо комплексів. Ця ж єврейка мені розповідала, що у них в сім'ї коли дитя поклало один кубик на інший, дідусь усім казав яка мудра в них росте дитина!!! Це може й смішно виглядає, але ось з таких дрібниць складається атмосфера у сім'ї та і в країні теж... Після розмови з цією жінкою, я теж зрозуміла, що старша донька завдячує заниженою самооцінкою (хоч вона досить розумна повірте) саме мені... Ось тому я й кажу, що говорити про нас щось нехороше, слава Богу, є кому, а ось щоб ми повірили в себе ( бо ж народ мудрий, трудолюбивий) треба вчитися жити по новому.
Люблю читати Ваші твори, тільки ось сьогодні дозволила собі з Вами не погодитися, вибачте. ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:21:41 ]
Хіба побачиш десь?

Незрозуміле запитання... відірване якесь від наступних рядків... - Що побачиш? і де? Про що йдеться?

І хочеться таки вірити, що не всі хати скраю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 06:51:49 ]
Кажуть, думайте, коли думаєте... Ну й, звісно, тоді, як читаєте... Гарний приклад і відомий... Зараз, слава Богові, стільки потрібної і корисної літератури... Уперше я натрапив на неї років 20 тому і з тих пір слідкую за такими виданнями... Не тільки євреї хвалили й хвалять своїх дітей, хоча вони тут, мабуть, грають першу скрипку... Але буває всяке... Адже в житті, як на довгій ниві...