ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ
Образ твору
***
Хіба побачиш десь? О рідний краю,
Куди не глянь – усі хати тут скраю!
Тому й удома, вибачте, не всі, –
Немає в світі більш такого раю.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-15 16:12:57
Переглядів сторінки твору 1882
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 17:19:52 ]
Не гоже, пане, так про рідний край,
Хоч не такий він як усі нехай.
І де б Ви не шукали світом Раю,
Ріднішої не буде хати скраю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 18:03:38 ]
Рідна Хата Його — С К РА Ю.
РАЙ — ЛЮБОВ,
І хто пробуває в Любові,
Пробуває в Бозі без країв —
Вічнім Мирі Краю Юдолі .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 20:50:40 ]
Так, Його хата - вселенна... Бог є Любов і це додає
відповідальності тому, хто Його щиро любить... Ось над цим і потрібно замислитись тим, хто Його вірно любить, тобто істинним християнам, які щодня наснажують своє серце і єство Божим Словом... Звісно, це в першу чергу стосується тих, хто знає Його голос, хто слухняний Його Духові Святому...
Хіба ж Його хата скраю? Бог живе у людському серці... А тіло людини - храм Бого Живого... Так написано у Святому Письмі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:00:25 ]
Творець дав нам незвичайний розум, у якому 10 млрд.
клітин... А навіщо? Щоб ми думали, тобто користувались цим розумом... Він дуже нас любить, але думати і щось робити за нас не буде... Бог дає нам горіхи, але розбивати ми мусимо їх самі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 21:34:58 ]
Згодна з Вами на усі 100%, але... Колись мені одна єврейка казала, що ми українці переконуємо своїх дітей змалечку у їх меншовартості, бо сваримося на них і обзиваємо дурними. А євреї своїх дітей переконують, що розумніших від них немає і, відповідно, такими діти й виростають. От погодьтеся, пане Іване, хвалити своїх дітей у нас незручно, а дітей треба хвалити, бо так ми підвищуємо їхню самооцінку і позбавляємо комплексів. Ця ж єврейка мені розповідала, що у них в сім'ї коли дитя поклало один кубик на інший, дідусь усім казав яка мудра в них росте дитина!!! Це може й смішно виглядає, але ось з таких дрібниць складається атмосфера у сім'ї та і в країні теж... Після розмови з цією жінкою, я теж зрозуміла, що старша донька завдячує заниженою самооцінкою (хоч вона досить розумна повірте) саме мені... Ось тому я й кажу, що говорити про нас щось нехороше, слава Богу, є кому, а ось щоб ми повірили в себе ( бо ж народ мудрий, трудолюбивий) треба вчитися жити по новому.
Люблю читати Ваші твори, тільки ось сьогодні дозволила собі з Вами не погодитися, вибачте. ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:21:41 ]
Хіба побачиш десь?

Незрозуміле запитання... відірване якесь від наступних рядків... - Що побачиш? і де? Про що йдеться?

І хочеться таки вірити, що не всі хати скраю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 06:51:49 ]
Кажуть, думайте, коли думаєте... Ну й, звісно, тоді, як читаєте... Гарний приклад і відомий... Зараз, слава Богові, стільки потрібної і корисної літератури... Уперше я натрапив на неї років 20 тому і з тих пір слідкую за такими виданнями... Не тільки євреї хвалили й хвалять своїх дітей, хоча вони тут, мабуть, грають першу скрипку... Але буває всяке... Адже в житті, як на довгій ниві...