ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 * ::. * :.  * .
Образ твору  
майнули луни шибеницьких джиґ
про що старий юначе вітер ниє нині
& крізь чиї мансарди віє дивні
вірші прозові про травневий дивосніг

в утомі голосів із безладу часів
настій видінь & тло іржаво~сиве
чи ти отримав при кінцеві неважливо
немає значення чи те просив

хай гине ба~адан сном одкровень і схиблень
ти сам собі скрипаль & геніальний псих
у виблисках неоново~святих
твоє знеміння золоте чи срібне

тромбони ангелів сурдини сатани
епічні пломеніючі дороги
із кожним дежавю все інший епілог &
безгучний сміх сліпої глибини




 



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-23 01:11:27
Переглядів сторінки твору 8426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 19:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 05:18:34 ]
вітер ниє
скрипаль сміється в глибину
колоритна річ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 20:26:45 ]
звісно, глибина, і весь час до неї повертання

як десь уже недавно було про доступні нам глибини
(здається, із Олею про це говорили)
так, замість скрипаля здається можна було б знайти
щозавгодно ~ гітарист, вокаліст, органіст ітд
але скрипаль мабуть найбільш автономно-романтичний
образ нєпонятого генія
хоча можливо, у чомусь містер Шерлок, чому ні

тут маємо не айсберґ, а десь чотири вкупі
так що багато чого можна сказати
...все говорити, говорити
хоч більшості притаманне вочевидь мовчазне прочитання ))

та без проблем

усіх насолод о Тамаро, і мовчазних, і негучних
до смаку & до снаги



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 08:40:57 ]
епічні пломеніючі дороги - не мають кінця...

і ... - безгучний сміх сліпої глибини!

* німіючи від захвату...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 20:35:31 ]
рефлектуючи поспіль, згадав ясно і place of dead roads
та все ж епічність не менш притаманна &
можливо навіть більш відчужена

безгучний такий
сміх...


*неспішно запалює різнозелені свічки

абсентовий вечір просотується крізь штори
час пити пломеніючі миттєвості ~ час на магію..



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 13:02:06 ]
"майнули луни шибеницьких джиґ"

"із кожним дежавю все інший епілог"

ностальгія

золотаво-срібні струни легкого суму...

гарно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 20:43:13 ]
о ностальгія, найнетребніше із усіх відчуттів
але поезія неслабо опирається на ностальгію узагалі ~
отже можна виснувати що поезія ~ вищий непотріб ))

золотий/золотавий/злотистий vs. срібного/сріблястого/сріблистого

це релігійний авжеж символізм
але я вже так часто цим послуговуюся
що начебто & не дивується вже ніхто-ніхто

але завжди є час & момент, мабуть

усіх радісних осяйливих сумовитостей, Терцино
& упевнених розмаїть
також


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 22:45:03 ]
я зависла на першому ж рядку :))
до кінця читала тільки з цікавості - ну що можна до цього ще додати… дивовижно гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 22:58:06 ]
..це читаючи Верлена, у нього в певний період або у ремінісценціях
про нього часто з*являється джиґа
не думаю, що ПВ аж такий був танцюрист
але якщо уявити собі саме висельницький мотив ~
о так, джиґа має бути найближчим рухом до
танцю повішанного

ну і скрипаль звісно при всьому..

дяка за безпосередність виявлення відчуттів, Олю
усіх ліпших танців при усіх найсвітліших нагодах



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 13:01:44 ]
така магія, що й слів нема...

*беру скрипочку і лізу через паркан "у" чи "із" - не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 21:12:34 ]
нєнє ніяких сеансів с последующим разоблачєнієм...

слова ~ справа другорядна, головне ~ звуки
слів можна придумати при потребі, або прогулятися

*бере бінок*юлер & уважно слідкує за судьбою скрипочки

(о ні ніякого вуаєризму. живий людський інтєрєс)

із усіма сердечностями, подячностями
та іншими зворушливими багатокрапіями



С*