ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Звичка




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Дениско 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-28 14:25:31
Переглядів сторінки твору 16780
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.264 / 5.75  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-28 14:53:01 ]
Оленочко, духовно і сильно сказано!!!

( коефіцієнт - також вражає!) :) єдине що: ікони та образи- це одне творіння. мироточення і називається плачем.

"Старенькі ікони, шаровані часом, людьми забуваються,
заховані й складені десь для музейних вітрин.
А чуда ідуть! А чуда ідуть і збувають
аж в тремі поблідли полотна сучасних картин" - то під впливом Ваших рядочків, Оленко. Творчих злетів Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-28 15:45:44 ]
Щодо образів та ікон - не сперечаюся, що це одне творіння, просто вжила обидва слова, аби уникнути тавтології і щоб у риму втрапити.
Щодо мироточення і плачу, то на деяких іконах виступає рідина, за хімічним складом аналогічна людським сльозам, а на деяких виступає таки миро, тож ці явища різняться.

Щодо коефіцієнту... Я тільки після Вашого коментаря помітила. Отакі "випадковості". Якби старався - так не вийшло б.

А імпровізація Ваша - понад усяких похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-28 15:57:45 ]
У кожній сльозі ( мироточенні- присутній білок, що засвідчує нам цю рідину - сльозу, як ЖИВу !)
це я зі 21 стажу прожиття із чоловіком художником -реставратором :):):)
А щодо тавтології то може подати як пояснення до першого рядка, через тире. ось так:

"Й до того, що ікони мироточать -
не новина, що плачуть образи." на Ваш розгляд.

Та попри все- вірш сильний і у задумі, і у подачі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-28 15:56:48 ]
Все перемелеться,
рани загояться,
біль відійде...
І зоряні
та золотаві
сни насняться!
Оленко! Хай Вам щастить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-28 17:12:53 ]
Треба подумати, Роксолано.
Та все ж дяую за пояснення. Вочевидь, людині з Вашим досвідом видніше. :)
Просто в моїй уяві це різні явища. Але я спробую "погуглити" і пошукати правди. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-28 17:13:35 ]
Дякую, Василю!
І Вам золотавого натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-28 18:42:11 ]
"Найбільша наша біда, що ми до всього звикаємо" (недослівна цитата з Ліни Костенко)

Мені теж здалось, що Й в четвертому рядку - зайве...
А чиясь "четвірка" - прикро здивувала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-28 21:13:36 ]
Упевнена, що четвірка випадкова, легенький доторк руки і...
Моя дочка каже, що найбільший вірус у нашому ноутбуці - це "мама", :)
я так попереставляю, непомічаючи цього, файли, програми, що годі відшукати потім...
І я один раз так само поставила 4 Кузанові, добре, що маю звичку зразу ж глянути, і в разі чого замести сліди:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 11:00:27 ]
Технічні непорозуміння.
Нічого страшного :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 10:59:54 ]
Я навіть не помітиа тієї "четвірки".
А рядочки можна почистити.
Дякую, пані Любове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-28 19:11:10 ]
звичка - механіка байдужості...

ехх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 11:00:45 ]
Трудно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-28 21:58:35 ]
Сильний вірш,
бодай одного схаменути б,
кількох задумати, а більшість - відвернути
від злого помислу і звички звично жити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 11:03:17 ]
Саме так, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-28 22:52:32 ]
Ідея цікава. Олено, дозвольте доброзичливо зауважити: інверсія останнього рядка не на користь тексту. Ікони ніби ж не моляться. Моляться на них, до них. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 00:20:34 ]
яка ж ви буквалістка! а ікони не дивляться на нас і за нас не можуть молитися? тут двосторонній рух...
з повагою до вашої персони і без єхидства :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 11:04:55 ]
Щодо інверсії, то мене більше турбує те "хоч" - здається, ніби воно не на місці...
А ікони - ті, хто на них зображений, Богородиця, зокрема, - гадаю можна поєднати зі словом "молитися".Хто, як не Марія, молиться за нас найбільше?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 13:21:23 ]
Оте "хоч", нмсд, випирає не стільки через інверсію, як через тавтологію (бо це по суті повтор, те саме, що "бодай").
Когось одного схаменути б хоч... (може, так?)
Чи ще якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 00:21:21 ]
сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 11:05:04 ]
Дякую!