ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 НІЧНІ ДОРОГИ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:13:46
Переглядів сторінки твору 6712
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:26:43 ]
Ігоре, потужно - як рух швидкого потягу, у вікнах якого одначе можна розгледіти і красу, і мудрість, і ностальгію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:00:28 ]
Неймовірно точно передано відчуття дороги. Той особливий "настрій" плацкарту, що майже ритуал. Відходить, відходить ера "покупейників"... І дійсно навіює філософські думки про житейську дорогу.
ПС. Експреси "Хундай" - то зовсім не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:02:50 ]
Дякую, Богдане, за розуміння-відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:03:47 ]
:)
У Хундай так і свербить букви переставити... Хай простить мені Перун, Іване... :)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 17:13:42 ]
Нам здається, що їдем кудись
тільки поїзд - іде...

уже хочу..бью по рукам..целую буквы ваши..

имхо - виски можно приблизить к поезду (пиво/водка, простите за прозу, но виски на боковом 45 не в кайф)))

поклонница ваша, с 40ого места (те що вгорі, як зорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:00:14 ]
Якщо Ви будете зверху, Марто, то я навряд чи сублімуватимусь... А віскі... це ж наша самогонка... Піде для такого діла. :)

По руках не треба... себе... перекладайте краще ними мене... кудись... туди... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:06:13 ]
Гарно. конценнтрований мікс часу, нервів, емоцій,звуків та світлотіні у нічних поїздах. сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:11:44 ]
От і добре, пане Вікторе, дякую за уважність.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:15:15 ]
PS. Це у вас доволі ніжно виходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:28:52 ]
Провожу в поездах свои ночи шесть лет ненароком.
Боковое местечко имею свое: 45.
Звезды смотрят с него, улыбаясь, под видом пророков.
Хоть ногами вперед - спим и едем, не пятимся вспять.

Да не всяк рядом спит. И сгущаются запахи, звуки.
Тут судьба или случай людей незнакомых сведет.
Ведь вагон – что планета: старухи, родители, внуки…
И не скажут, что едет, а скажут, что поезд идет.

Кто-то душу излил сокупейникам, словно отцам самим.
И огонь в том вагоне лампадкой церковной горит.
А житейский наш путь представляется белыми рельсами
Перед стопкою водки и звездным сияньем икры.

…В кораблях, самолетах все так же. Лишь выйти труднее,
Когда воли захочется больше, чем боли дорог.
Представляется нам, будто едем, как только стемнеет,
Пока люди и сбоку, и снизу, а звезды – где Бог…

оказалось, что по рукам бить бесполезно - переводят не они, а где-то сбоку-выше..

спасибо. за водку - простите меня)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:14 ]
третья строка возможно должна быть такой:

и смеются НАД НИМ звезды с лицами ветхих пророков...

а, Игорь?.. (ОБОЖАЮ ВАС)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:29:58 ]
Філософія у інституті була для мене предметом гіршим за сопромат, але... нікуди від неї не подітися. Гарно написано, пане Ігоре, життєва філософія в усій красі. Давно не їздила потягами, але настільки ЖИВО описано, ніби їхала з Вами на нижньому боковому... ;-))) Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:32:58 ]
Ото правда свята, що давненько не їздила потягом, чомусь забула, що 45 місце внизу... Так що я, як кажуть, помолясь ;-)))) полізла на верхнє. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:11 ]
!!!))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:59:23 ]
Йой! Що - уже?!.
Ну Ви, блін, і молодець!
;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:36 ]
Так краще. Точно. Взаємно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:58 ]
;) ;) ;) ;) ;)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:06:49 ]
підсаджую, підсаджую, під... сад... жую... прости Господи... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:07:23 ]
Взаємно, Патарочко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 09:20:55 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=78366
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341639
http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/268294/
http://www.stihi.ru/2012/06/03/8843