ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 НІЧНІ ДОРОГИ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:13:46
Переглядів сторінки твору 7609
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:26:43 ]
Ігоре, потужно - як рух швидкого потягу, у вікнах якого одначе можна розгледіти і красу, і мудрість, і ностальгію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:00:28 ]
Неймовірно точно передано відчуття дороги. Той особливий "настрій" плацкарту, що майже ритуал. Відходить, відходить ера "покупейників"... І дійсно навіює філософські думки про житейську дорогу.
ПС. Експреси "Хундай" - то зовсім не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:02:50 ]
Дякую, Богдане, за розуміння-відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:03:47 ]
:)
У Хундай так і свербить букви переставити... Хай простить мені Перун, Іване... :)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 17:13:42 ]
Нам здається, що їдем кудись
тільки поїзд - іде...

уже хочу..бью по рукам..целую буквы ваши..

имхо - виски можно приблизить к поезду (пиво/водка, простите за прозу, но виски на боковом 45 не в кайф)))

поклонница ваша, с 40ого места (те що вгорі, як зорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:00:14 ]
Якщо Ви будете зверху, Марто, то я навряд чи сублімуватимусь... А віскі... це ж наша самогонка... Піде для такого діла. :)

По руках не треба... себе... перекладайте краще ними мене... кудись... туди... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:06:13 ]
Гарно. конценнтрований мікс часу, нервів, емоцій,звуків та світлотіні у нічних поїздах. сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:11:44 ]
От і добре, пане Вікторе, дякую за уважність.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:15:15 ]
PS. Це у вас доволі ніжно виходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:28:52 ]
Провожу в поездах свои ночи шесть лет ненароком.
Боковое местечко имею свое: 45.
Звезды смотрят с него, улыбаясь, под видом пророков.
Хоть ногами вперед - спим и едем, не пятимся вспять.

Да не всяк рядом спит. И сгущаются запахи, звуки.
Тут судьба или случай людей незнакомых сведет.
Ведь вагон – что планета: старухи, родители, внуки…
И не скажут, что едет, а скажут, что поезд идет.

Кто-то душу излил сокупейникам, словно отцам самим.
И огонь в том вагоне лампадкой церковной горит.
А житейский наш путь представляется белыми рельсами
Перед стопкою водки и звездным сияньем икры.

…В кораблях, самолетах все так же. Лишь выйти труднее,
Когда воли захочется больше, чем боли дорог.
Представляется нам, будто едем, как только стемнеет,
Пока люди и сбоку, и снизу, а звезды – где Бог…

оказалось, что по рукам бить бесполезно - переводят не они, а где-то сбоку-выше..

спасибо. за водку - простите меня)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:14 ]
третья строка возможно должна быть такой:

и смеются НАД НИМ звезды с лицами ветхих пророков...

а, Игорь?.. (ОБОЖАЮ ВАС)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:29:58 ]
Філософія у інституті була для мене предметом гіршим за сопромат, але... нікуди від неї не подітися. Гарно написано, пане Ігоре, життєва філософія в усій красі. Давно не їздила потягами, але настільки ЖИВО описано, ніби їхала з Вами на нижньому боковому... ;-))) Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:32:58 ]
Ото правда свята, що давненько не їздила потягом, чомусь забула, що 45 місце внизу... Так що я, як кажуть, помолясь ;-)))) полізла на верхнє. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:11 ]
!!!))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:59:23 ]
Йой! Що - уже?!.
Ну Ви, блін, і молодець!
;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:36 ]
Так краще. Точно. Взаємно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:58 ]
;) ;) ;) ;) ;)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:06:49 ]
підсаджую, підсаджую, під... сад... жую... прости Господи... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:07:23 ]
Взаємно, Патарочко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 09:20:55 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=78366
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341639
http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/268294/
http://www.stihi.ru/2012/06/03/8843