ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 НІЧНІ ДОРОГИ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:13:46
Переглядів сторінки твору 8193
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:26:43 ]
Ігоре, потужно - як рух швидкого потягу, у вікнах якого одначе можна розгледіти і красу, і мудрість, і ностальгію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:00:28 ]
Неймовірно точно передано відчуття дороги. Той особливий "настрій" плацкарту, що майже ритуал. Відходить, відходить ера "покупейників"... І дійсно навіює філософські думки про житейську дорогу.
ПС. Експреси "Хундай" - то зовсім не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:02:50 ]
Дякую, Богдане, за розуміння-відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:03:47 ]
:)
У Хундай так і свербить букви переставити... Хай простить мені Перун, Іване... :)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 17:13:42 ]
Нам здається, що їдем кудись
тільки поїзд - іде...

уже хочу..бью по рукам..целую буквы ваши..

имхо - виски можно приблизить к поезду (пиво/водка, простите за прозу, но виски на боковом 45 не в кайф)))

поклонница ваша, с 40ого места (те що вгорі, як зорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:00:14 ]
Якщо Ви будете зверху, Марто, то я навряд чи сублімуватимусь... А віскі... це ж наша самогонка... Піде для такого діла. :)

По руках не треба... себе... перекладайте краще ними мене... кудись... туди... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:06:13 ]
Гарно. конценнтрований мікс часу, нервів, емоцій,звуків та світлотіні у нічних поїздах. сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:11:44 ]
От і добре, пане Вікторе, дякую за уважність.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:15:15 ]
PS. Це у вас доволі ніжно виходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:28:52 ]
Провожу в поездах свои ночи шесть лет ненароком.
Боковое местечко имею свое: 45.
Звезды смотрят с него, улыбаясь, под видом пророков.
Хоть ногами вперед - спим и едем, не пятимся вспять.

Да не всяк рядом спит. И сгущаются запахи, звуки.
Тут судьба или случай людей незнакомых сведет.
Ведь вагон – что планета: старухи, родители, внуки…
И не скажут, что едет, а скажут, что поезд идет.

Кто-то душу излил сокупейникам, словно отцам самим.
И огонь в том вагоне лампадкой церковной горит.
А житейский наш путь представляется белыми рельсами
Перед стопкою водки и звездным сияньем икры.

…В кораблях, самолетах все так же. Лишь выйти труднее,
Когда воли захочется больше, чем боли дорог.
Представляется нам, будто едем, как только стемнеет,
Пока люди и сбоку, и снизу, а звезды – где Бог…

оказалось, что по рукам бить бесполезно - переводят не они, а где-то сбоку-выше..

спасибо. за водку - простите меня)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:14 ]
третья строка возможно должна быть такой:

и смеются НАД НИМ звезды с лицами ветхих пророков...

а, Игорь?.. (ОБОЖАЮ ВАС)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:29:58 ]
Філософія у інституті була для мене предметом гіршим за сопромат, але... нікуди від неї не подітися. Гарно написано, пане Ігоре, життєва філософія в усій красі. Давно не їздила потягами, але настільки ЖИВО описано, ніби їхала з Вами на нижньому боковому... ;-))) Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:32:58 ]
Ото правда свята, що давненько не їздила потягом, чомусь забула, що 45 місце внизу... Так що я, як кажуть, помолясь ;-)))) полізла на верхнє. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:11 ]
!!!))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:59:23 ]
Йой! Що - уже?!.
Ну Ви, блін, і молодець!
;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:36 ]
Так краще. Точно. Взаємно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:58 ]
;) ;) ;) ;) ;)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:06:49 ]
підсаджую, підсаджую, під... сад... жую... прости Господи... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:07:23 ]
Взаємно, Патарочко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 09:20:55 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=78366
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341639
http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/268294/
http://www.stihi.ru/2012/06/03/8843